Ухвалення Верховною Радою України 9 квітня 2015 р. Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» є, без перебільшення, переломною подією в долі України.

Як відомо, протягом останніх двох століть топонімічна політика в Україні мало брала до уваги історичні та культурні традиції власне українського народу, будучи підпорядкованою у першу чергу імперським інтересам, – спершу російським, а згодом радянським, – котрі однаково байдуже ставилися до української культурної матриці.