МЕНЮ










27 листопад 2015 - 10:18

…А куди поділися коноплі, не з’ясували


Неординарна, можна сказати, подія сталася недавно у Кіровському районному суді Кіровограда – один з тамтешніх суддів скористався (точніше, скористалася, оскільки це – жінка) правом висловлення окремої думки щодо вироку, ухваленому в кримінальному провадженні за його ж участі. Неординарна – тому що інститут окремої думки у вітчизняному правосудді застосовується не так вже й часто. Чому ж у даному ж випадку суддя райсуду не погодилася з позицією двох інших членів колегії? "Вечірка" спробувала розібратися в цьому питанні. Допомагав нам у цьому адвокат Володимир Фільштейн.

Мова – про кримінальне провадження, порушене близько трьох років тому в зв’язку з виявленням нестачі кільканадцяти кілограмів конопель у приміщенні для зберігання речових доказів Кіровоградського міського відділу внутрішніх справ. Варто розповісти, що то були за коноплі. У липні 2010 року кіровоградські міліціонери зупинили при в’їзді в обласний центр таксі, в багажнику якого виявилося п’ять мішків зі свіжоскошеними коноплями. Вони належали пасажиру, 25-літньому Ш. Оскільки зілля було багато, правоохоронці не минули нагоди похвалитися в ЗМІ викриттям Ш. як великим успіхом у боротьбі з наркомафією. А в листопаді 2012 року суддя Кіровського райсуду Олег Могильний, розглядаючи кримінальну справу стосовно Ш., запідозрив, що лантухи з коноплями, доставлені в суд як речові докази, не тягнуть на вагу, заявлену у документах. Мішки було зважено в суді підручними засобами. З’ясувалося: начебто не вистачає кільканадцятьох кіло наркотичної речовини. Суддя поінформував про це прокуратуру.

Прокуратура розпочала розслідування. До кримінальної відповідальності було притягнуто Миколу Л., який офіційно числився інженером у відділі матеріально-технічного забезпечення облуправління МВС, але якому спеціальним наказом було поставлено в обов’язок відповідати за зберігання речових доказів у Кіровоградському міськвідділі міліції. У вину міліціонерові-комірникові поставили заволодіння наркотичними речовинами шляхом зловживання службовим становищем. В обвинувальному акті – підсумковому документі досудового слідства – дії Миколи М. було описано так: він тягав коноплі через дірки в мішках і через них ж запихав назад звичайну траву, щоб ніхто не помітив нестачі. З таким обвинуваченням справа стосовно Миколи Л. у 2013 році потрапила до Кіровського районного суду.

– Я намагався довести у суді, що висновок про такий спосіб розкрадання – це чистий плід фантазій слідчого прокуратури, – розповів "Вечірці" адвокат Володимир Фільштейн, який захищає Миколу Л. чи не з перших днів кримінального його переслідування. – Адже у матеріалах справи – жодних доказів того, що Л. діяв саме таким чином. А жоден з 52 свідків, допитаних у ході досудового слідства та в суді, не дав показань, які б викривали Миколу Л. у будь-якому злочині, не сказав, що йому властива протиправна поведінка. Більш того, начальник відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків облуправління МВС пояснив суду, що за вказівкою міністерства неодноразово проводив оперативні заходи, спрямовані на викриття злочинців з числа співробітників, причетних до зберігання наркотичних речовин, і Микола Л. гідно пройшов ці випробування. Тобто у начальника відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків немає ніяких сумнівів: Микола Л. не міг займатися тим, що йому поставлено в провину.

Також Володимир Фільштейн стверджує: зовсім не факт – те, що з довіреного Миколі Л. приміщення зникло саме 14587,4 грама конопель (вага, яка фігурує в обвинуваченні). За словами адвоката, експерт, встановлюючи кількість речовини, по-перше, застосував методику, яка не є чинною, а, по-друге, грубо порушив методику проведення експертизи. На думку Фільштейна, у цьому також таїться причина великої різниці між фактичною вагою конопель і тією, що значиться у документах.

– Крім того, – продовжив згадувати адвокат Фільштейн, – колишні співробітники експертної служби облУМВС, допитані в суді як свідки, пояснили, що коноплям властиво втрачати з часом до вісімдесяти відсотків ваги через природні причини, в тому числі через випаровування вологи. А ще ж – такий фактор, як миші. Ними, як пояснило кілька свідків, кишіло у приміщенні, котрим відав Микола Л. Щоправда, так званий експерт, залучений прокуратурою, надав висновок про те, що гризуни не вживають у їжу коноплі. Але цей висновок спростовується поясненнями фахівців Кіровоградського державного педагогічного університету, які повідомили, що миші не тільки їдять коноплі, а й роблять з них кубла. Тобто гризуни цілком могли повитягувати коноплі з мішків для облаштування собі кубел. Про неспроможність висновків досудового слідства свідчив і такий факт: експертиза показала, що в усіх залишках рослин у мішках, з котрих Микола Л. нібито крав коноплі, міститься тетрагідроканабінол. Оскільки цей елемент може міститися тільки в коноплях, твердження слідства про заміну Миколою Л. викрадених конопель іншими рослинами не витримувало ніякої критики. У ході судових дебатів я просив виправдати Миколу Л. Та суд, визнавши мого підзахисного винним у заволодінні наркотичною речовиною, призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на сім років. Я подав апеляцію. В апеляційному суді мої аргументи взяли до уваги і, скасувавши вирок Кіровського районного, повернули матеріали справи прокуратурі для організації додаткового розслідування. При цьому апеляційний суд звільнив з-під варти Миколу Л., який на той час провів у слідчому ізоляторі близько року.

У процесі додаткового розслідування не було здобуто нових доказів. Миколу Л. продовжували звинувачувати у заволодінні наркотичними речовинами шляхом зловживання службовим становищем. У 2015 році матеріали цього кримінального провадження розпочала розглядати суддівська колегія Кіровського райсуду. У ході судового слідства було допитано все тих же свідків. Перед дебатами прокуратура області раптово змінила обвинувачення – із заволодіння наркотичними речовинами на порушення правил їх обігу. Я відреагував на це тим, що сказав: Миколі Л. не можна поставити в вину таке правопорушення, оскільки його суб’єктом може бути тільки службовець суб’єкта господарювання, котрий вирощує снодійний мак або коноплі на підставі відповідного дозволу, тобто на законній підставі. Я знову збирався порушити перед судом питання про виправдання Миколи Л. І ось тоді прокуратура повернулася до попереднього обвинувачення – моєму підзахисному знову інкримінували розкрадання конопель. У зв’язку із цим я, пригадую, ще й ставив запитання стороні обвинувачення: чи мають у прокуратурі взагалі якусь правову позицію стосовно дій Миколи Л., якщо так кардинально змінюють обвинувачення йому, чи їм все одно – аби лише здобути обвинувальний вирок? У дебатах я заявляв, що Микола Л. не винен ні в заволодінні наркотичними речовинами, ні в порушенні правил їх обігу, ні в службовій недбалості (бо до цього були спроби звинуватити Л. у недбалості: мовляв, недогледів за довіреними йому речдоказами, зокрема мішками з коноплями). І от 11 листопада нинішнього року Кіровський райсуд ухвалив вирок, яким визнав Миколу Л. винним саме у службовій недбалості. Звинувачення ж у незаконному заволодінні наркотичними речовинами суд визнав необґрунтованим. Призначено Миколі Л. покарання у вигляді трьох років обмеження волі. При цьому суд звільнив його від покарання у зв’язку з закінченням строку давності. Я не можу погодитися і з цим вироком, оскільки, повторюю, Микола Л. – не винуватий і в службовій недбалості. Ось один з моїх аргументів. Визнаючи, що саме в результаті дій Миколи Л. виникла нестача наркотичних речовин, суд не встановив її причини, а навіть сталінська юриспруденція передбачала, що нестачу не можна розглядати як єдину ознаку злочину, і з цього питання я цитував у суді підручник з криміналістики того періоду. У даному випадку причини формальної нестачі можуть бути різні – і висихання рослин, і поїдання їх гризунами, і помилка експерта. Крім того, кримінальний закон передбачає встановлення розміру матеріальної шкоди в грошовому вигляді, що не врахував суд при ухваленні вироку. Отже, є очевидним те, що Микола Л. не може нести кримінальну відповідальність за службову недбалість. Незгоду з визнанням його винним висловила і одна із суддів, які розглядали цю справу колегіально. Її окрема думка, долучена до матеріалів провадження, має стати підставою для ретельного перегляду вироку апеляційним судом, до якого я маю намір звернутися з апеляційною скаргою. До речі, протягом багатьох років своєї слідчої, а потім адвокатської практики мені дуже рідко доводилось стикатися з таким виявом суддівської принциповості, як окрема думка.

Записав Віктор КРУПСЬКИЙ




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.34067 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua