МЕНЮ










6 лютий 2021 - 11:04

Банк, який захищає і навчає




Для непосвяченої людини Національний банк України (НБУ) – щось дуже далеке, недосяжне й не зовсім зрозуміле. А виявляється, що центральний банк нашої держави не лише забезпечує цінову та фінансову стабільність, а й навчає фінансовій грамотності та захищає права споживачів фінансових послуг.

А ще – надає можливість безкоштовно відвідати Музей грошей, що знаходиться в будівлі центрального банку. У всьому цьому переконалися журналісти з Кіровоградської області, які побували в НБУ за посередництва Українського кризового медіацентру та з дотриманням усіх необхідних за умов пандемії COVID-19 правил.

Будівля-перлина й Музей грошей

Головна будівля Національного банку України, що знаходиться в Києві на вулиці Інститутській, – зразок вишуканої майстерності будівничих початку XX століття (автор проєкту банку – архітектор Олександр Коболєв, фасад оформив його колега Олександр Вербицький, художнє оздоблення приміщень банку здійснили італійський скульптор Еліо Саля та його брат – художник Еудженіо). У цій споруді завжди перебувала найголовніша фінансова установа України: як у царські часи, так і в роки української незалежної держави початку XX століття, радянські літа, під час німецької окупації, знову в радянський час і вже майже 30 років після нового здобуття Україною незалежності.

Зовні головна будівля НБУ привертає увагу багатьма мальовничими деталями. Це і мармурові колони й декоративні вежі з грифонами, і вишукані вікна, і декоративні кам’яні голови левів, і герби різних сфер діяльності людей, які потребують обігу грошей. Не менш гарно й усередині: на стелі операційної зали НБУ з мечем і щитом у руках зображено архистратига Михаїла – небесного покровителя Києва, а на стінах уже більше ста років милують око ліпні бетонні прикраси – скульптури античних богів Гермеса, Деметри, Афіни Паллади й Гефеста, а її вікна прикрашають гарні вітражі. При зведенні будівлі нинішнього НБУ було використано найсучасніші на той час технічні досягнення. У банку встановили парове опалення й електричне освітлення, а також першу в Європі систему протипожежної безпеки. І це на самому початку минулого століття! А ще до середини його тридцятих років до вентиляційної системи установи потрапляло ароматизоване повітря з розарію у внутрішньому банківському дворі (уявляєте, з яким піднесеним настроєм працювали люди!). Коли 1934 року статусу столиці України після Харкова набув Київ, то над двоповерховою будівлею теперішнього НБУ добудували іще два поверхи, що не спотворило її, а навпаки – додало величі й краси...

Усе сказане вище про центральний банк України журналістам з Кропивницького, Світловодська й Знам’янки розповів екскурсовод Музею грошей НБУ Роман Рілов (на знімку – ліворуч), який після ознайомлення з приміщеннями банку завів нас до Музею грошей – місця, де зібрано зразки предметів з домонетного періоду, коли роль грошей виконував певний товар (так звані товарні гроші: перлини, соляні бруски, наконечники стріл, рис тощо), та монети й банкноти, що були і є в обігу на території нинішньої України. Окрім цього, там представлено зразки грошей з усього світу, надзвичайно розмаїтим є зібрання власне українських коштів – від гривень, карбованців і шагів доби УНР, Центральної Ради й Директорії, бофонів (від слів «бойовий фонд») Української повстанської армії до купонокарбованців початку 1990-х років і гривень, якими ми користуємося зараз, до великої кількості майстерно виготовлених українських колекційних монет різного розміру на найрізноманітнішу
тематику.

Дуже багато чого можна дізнатися про сучасні українські банкноти й монети (і побачити їх у всій красі) на сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua) в розділі «Гривня», де також розміщено електронну сторінку «Музей грошей». На ній – відеоогляд музею, розповідь про його історію, відеопредставлення багатьох банкнот і монет, можливість для школярів та студентів з Києва замовити освітні заходи від представників музею, а для всіх відвідувачів сайту (заповнивши спеціальну форму та надіславши її на електронну адресу музею) записатися на групову чи індивідуальну екскурсію. Щоправда, на жаль, на час нинішньої коронавірусної пандемії такі записи призупинено (однак на дзвінки за номерами телефонів музею його працівники відповідають). Та не варто із цього приводу сумувати, бо можна скористатися з нагоди віртуально подорожувати Музеєм грошей в НБУ, який є єдиною державною установою в Україні, що має право на випуск нашої національної грошової одиниці – гривні.

Поінформований – означає убезпечений

Після екскурсії будівлями НБУ та Музеєм грошей начальник Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ Леся Войтицька розповіла представникам засобів масової інформації з Кіровоградщини, що 2019 року в НБУ з’явилися дві нові функції: захист прав споживачів фінансових послуг (раніше цим не займався жоден державний орган) і підвищення рівня фінансової обізнаності населення.

Тепер споживачі фінансових послуг (а це всі, хто має банківські картки, кредити, депозити, страховки, є клієнтами кредитних спілок чи інших фінансових установ) у разі порушення їхніх прав фінансовою установою можуть звертатися до НБУ по допомогу. Не менш важлива функція – підвищення рівня фінансової грамотності громадян України, які, згідно з дослідженням НБУ, найменш фінансово грамотні серед усіх європейців, більше схильні витрачати, а не накопичувати.

А чи знають українці, куди звертатися, коли в них виникли проблеми з фінансовою установою? Виявилося, що, згідно з результатом торішнього дослідження НБУ, 78 відсотків українців не бажають нікуди звертатися у випадку порушення їхніх прав, 45 не знають, кому жалітися, 38 звертаються в поліцію й лише 9 – до НБУ. Виходить, що люди не хочуть скаржитися, бо мають негативний досвід звернень до державних органів, які їм нічим не допомогли. Або ж не знають про свої фінансові права. Мета НБУ полягає в тому, щоб українці знали свої права і розуміли, до кого потрібно звертатися у випадку їх порушень.

За даними НБУ, 70 відсотків громадян України бажають, щоб їхніх дітей фінансовій грамотності навчали у школах. Зараз, завдяки співпраці НБУ з Міністерством освіти і науки України, предмет «Фінансова грамотність» входить до числа факультативних шкільних предметів. Але викладають його лише в менш ніж десяти відсотках шкіл України. Чому ж так відбувається, адже суспільний запит на вивчення даного предмета значний? Річ у тім, що спочатку із чотирьох факультативних (тобто необов’язкових) предметів дирекція школи обирає два, а потім батьківський комітет із цих двох – один. Інша причина в тому, що в Україні немає вчителів, які б проходили підготовку саме з фінансової грамотності.

Одним із виходів з описаної ситуації, зазначила Леся Войтицька, є переформатування Музею грошей: 2023 року він разом з новим навчальним центром знаходитиметься вже на Контрактовій площі столиці. Там, окрім експонатів, будуть іще й лекційні зали, у яких постійно триватиме навчальний процес як із школярами, так і зі студентами, викладачами, вчителями, пенсіонерами та всіма іншими охочими. Цей та інші проєкти НБУ дадуть можливість поліпшити фінансову грамотність громадян України, як це вдалося зробити в Польщі, де іще декілька років тому рівень фінансової обізнаності був таким же, як і в Україні. Тепер же Польща увійшла до числа європейських країн з високим рівнем фінансової грамотності.

На початку минулого року весь світ опинився на глобальному карантині, більшість людей залишаються вдома часто без змоги вийти будь-куди або зі значними обмеженнями. За цих умов НБУ розгорнув просвітницьку кампанію «Залишайся вдома – плати / купуй онлайн», яку з початку нового посиленого карантину було знову запущено в дію. Її мета полягає в тому, щоб донести до широких мас, що банківськими послугами можна користуватися дистанційно або хоча б у терміналах, що їжу у великих містах можна придбати онлайн, що є доставка з аптек, навіть через Укрпошту можуть доставити ліки. Тому не потрібно особисто ходити до банків, на пошту, в аптеки й магазини. Однак чимало людей почали користуватися банківськими картками лише нещодавно, тож ризикують потрапити на гачок шахраїв, які полюють на гроші довірливих клієнтів. За останніми даними, які навела начальник Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ, торік в Україні сталася 101 тисяча випадків шахрайств на загальну суму більше 190 млн грн (51 відсоток від загальної суми й 59 відсотків від загальної їх кількості відбулися в Інтернеті під час переказів і купівель в інтернет-магазинах). Середня сума однієї шахрайської операції склала 1 900 грн, що менше ніж 2019 року – 2 100 грн (тоді нарахували 71,9 тисячі випадків на суму 149,6 млн грн). Побоювання, що карантинні заходи призведуть до збільшення кількості шахрайств, справдилися. Але, можливо, цих злочинів було б і більше, якби не просвітницька кампанія НБУ на телебаченні, радіо та в пресі.

Інформаційні кампанії як рятівний човен в океані шахраїв

Торік у липні НБУ запустив інформаційну кампанію «#ШахрайГудбай», мета якої – навчити правилам безпеки при безготівкових та онлайн-платежах. З нею можна ознайомитися, зокрема, на сайті НБУ. Якщо ви не знаєте, наприклад, які дані вашої платіжної банківської картки можна розголошувати, а які ні, то ось вам підказка від НБУ: повідомляти можна лише 16 цифр на ній, а також можна, але не обов’язково, ваші прізвище, ім’я та по батькові. Усе інше – у жодному разі! Бо всі інші дані – ключ для шахраїв до ваших грошей. Розповідь про це – лише невелика частина змісту інформаційної кампанії, до якої доєднались більше 60 партнерів центрального банку (мобільні оператори, банки, інтернет-магазини тощо). На сторінці «#ШахрайГудбай», на яку можна зайти через розділ «Захист прав споживачів» сайту НБУ, серед іншого розміщено ігри: чат-бот (тобто віртуальний співрозмовник) навчає, як правильно розмовляти з онлайн-шахраями, а онлайн-гра «Здолай шахрая», яку можна встановити на мобільний телефон, попереджає про актуальні шахрайські загрози. Для її учасників навіть є призи від НБУ та його партнерів. У грі представлено більше 50 сценаріїв онлайн-обманів, які застосовують шахраї.

Завдання просвітницьких кампаній – створити умови для зростання добробуту українців у результаті формування фінансової культури, надання практичних фінансових знань громадянам України, щоб вони могли здійснювати правильні фінансові рішення. Аби не брали кредити під нуль відсотків, яких не буває, щоб читали угоди перед тим, як їх підписувати (за одним із досліджень центрального банку, 36 відсотків українців узагалі не читають договір перед тим, як його підписати, а потім потрапляють у боргову яму). Восьмого лютого НБУ розпочинає велику інформаційну кампанію соціального характеру «Знай свої права», орієнтовану на осіб від 15 і до 45 років, які користуються фінансовими послугами або хочуть ними користуватися й можуть або вже потрапили в якісь неприємні ситуації. Їм розповідатимуть про фінансові продукти, їхні права як споживачів фінансових послуг та обов’язки після підписання договору.

Згідно з проведеним НБУ дослідженням, 77 відсотків українців знають, що не можна розголошувати реквізитів своїх банківських карток. Із цією ж аудиторією дослідники провели експеримент: звернулися до людей як шахраї. І 76 відсотків із названих 77 розголосили свої карткові дані, хоча знали, що робити цього не можна. Так відбувається тому, що злочинці дуже добре продумують свої дії й психологічно тиснуть на людину. Ставлять її в екстремальні умови; наприклад, телефонують уночі й повідомляють, що хтось із рідних потрапив в аварію, поліцію, до лікарні і що треба швидко перевести кошти на певний рахунок, бо від цього залежить життя ніби потерпілого. Така емоційна агресія тисне на особу й часто змушує погоджуватися на умови злодіїв, хоча та й знає, що так чинити не можна.

Також коли до вас телефонують із банку й ви навіть бачите на екрані його назву, а потім вас просять надати пін-код або три цифри на звороті картки, або інші дані, то знайте, що це теж можуть бути шахраї. Нинішні технології дають можливість змінювати номери, з яких до вас дзвонять. І хоча ви знаєте, що із даного номера до вас уже раніше телефонували з банку, але цього разу це може бути зовсім не причетна до нього людина, яка виманює ваші карткові дані. І таких випадків з викраденнями дуже багато. Викрадають, буває, і номер мобільного телефона, а потім – з електронної пошти особисті дані, скріншоти документів, на які оформлюють кредити. У автора написаного, наприклад, «зламали» були фейсбук-сторінку й від мого імені в особистих повідомленнях просили друзів переказати гроші на певний рахунок. Схем дуже багато, і люди потрапляють у складне становище, коли їхні дані викрадають. Щоб цього не сталося, НБУ й проводить інформаційні кампанії для підвищення рівня фінансової обізнаності населення. Цьогоріч, наприклад, реалізовуватиме аж шість соціальних проєктів, спрямованих на захист прав споживачів та підвищення рівня їхньої фінансової обізнаності.

Матеріал підготовлено в рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.39336 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua