МЕНЮ










28 сiчень 2015 - 11:53

Ціною власного життя врятував трьох побратимів


19 січня Кіровоград попрощався із своїм земляком, справжнім воїном і Героєм, командиром 73-го морського центру спеціального призначення капітаном першого рангу Юрієм Борисовичем Олефіренком, який віддав своє життя за цілісність і незалежність рідної країни. Цього дня у місті була оголошена загальна жалоба.

Життя Юрія Олефіренка обірвалося під час проведення антитерористичної операції на Сході України. Виконуючи завдання на передовій, офіцер разом з підлеглими надав вищому командуванню інформацію про мінометні позиції противника, з яких вівся інтенсивний вогонь по селу Павлопілю Новоазовського району Донецької області. Завдяки розвідданим капітана першого рангу Олефіренка українська артилерія знищила терористів.

16 січня поблизу міста Маріуполя Донецької області підрозділ Юрія Олефіренка потрапив під мінометний обстріл ворогів. Намагаючись врятувати людей, офіцер своїм тілом прикрив від осколків трьох підлеглих, сам при цьому отримав тяжкі поранення. По дорозі до медичного закладу серце командира зупинилося.

Попрощатися з героєм прийшло чимало кіровоградців, які чудово його знали. Також прибули і його побратими – морські піхотинці, які після виведення з окупованого росіянами Криму базувались у місті Очакові Миколаївської області. Також востаннє вклонились своєму командирові й кіровоградські спецпризначенці та воїни 42-го батальйону територіальної оборони, до створення якого свого часу долучився Юрій Олефіренко. Він чотири роки воював у Афганістані, служив у інших “гарячих” точках, тому з особливою теплотою згадували свого побратима й колишні воїни-"афганці".

У громадянській панахиді взяли участь також голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко, голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, секретар міської ради Іван Марковський. Він, зокрема, зазначив, що міська влада бере на себе зобов’язання всіляко допомагати родині героя.

Рідні й друзі та військові побратими загиблого зазначали, що, коли розпочались буремні події в Луганській та Донецькій областях, Юрій Борисович відразу звернувся до військового комісаріату, хоча на той час уже перебував у запасі. Він говорив, що його місце там, поряд із молодими та необстріляними вояками. Адже хто, як не він зможе їх навчити військовій науці, зробити їх справжніми захисниками Вітчизни. Він казав:" Ніхто не повинен залишатись байдужим, коли Батьківщина просить її захистити".

Юрій Олефіренко назавжди залишиться у пам’яті своїх земляків, друзів, родичів взірцем мужності, воїнської доблесті та стійкості, щирою, доброю і порядною людиною, справжнім офіцером, який за довгий час служби встиг виховати не одне покоління високопрофесійних захисників Вітчизни, відданих своєму народові.




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.33991 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua