МЕНЮ










12 квiтень 2010 - 11:11

ЦИГАНСЬКА ДОЛЯ


На українські землі цигани прийшли приблизно в XV столітті – переселилися сюди з країн Південної і Центральної Європи. Багатий фольклор циганів, їхні музика й танці мали величезний вплив на культуру корінного народу. Зокрема, циганські мотиви є в творчості Степана Руданського, Михайла Старицького, Миколи Гоголя, Івана Франка. За радянських часів влада намагалася змусити циганів до осідлого життя. До непокірних застосовувалися репресії – за відсутність прописки, постійного місця роботи. З іншого боку, центральне телебачення показувало виступи московського театру "Ромен", а кіноіндустрія створила чудові стрічки про циганів.

За даними останнього перепису, в Україні проживає майже 48 тисяч, як вони себе нині називають, ромів. Найбільше їх – на Закарпатті, в Одеській та Донецькій областях і в Криму. На Кіровоградщині, за тими ж даними, ромів – 926. У тому числі 128 – у Світловодську, 125 – в Олександрії, 87 – в Кіровограді, Знам’янці – 79, Ульяновському районі – 109, Олександрівському – 108, Новоукраїнському – 80. Незважаючи на нечисленність циганів у нашому обласному центрі, їх тут можна зустріти щодня. Наприклад, біля церков, де вони просять милостиню. Невже ці люди настільки відмінні від більшості нашого населення, що обрали такий спосіб життя?

Про це та взагалі про циганське життя-буття я розпитав у Софії Король, президента обласної благодійної організації національно-культурного товариства циганів "Де Девла Бахт" (українською – "Дай, Боже, щастя").

Як розповіла Софія Іванівна, очолювана нею організація створена майже десять років тому, її метою є соціальна адаптація ромів, підвищення їхнього освітнього рівня та розвиток і поширення ромської культури. Реалізуючи ці завдання, пані Король займається працевлаштуванням ромів, зокрема молоді, опікується циганським ансамблем "Де Девла Бахт", який сама ж і створила, підтримує зв’язки з ромськими організаціями інших областей України. Щороку кіровоградські цигани беруть участь у фестивалі національних культур.

Більшість місцевих ромів – цілком успішні люди, каже Софія Іванівна. Наприклад, зовсім не бідують лелеківські цигани, що видно з їхніх двоповерхових будинків. Тамтешні чоловіки займаються автомобільним бізнесом, а жінки торгують пуховими хустками.

Циганів же, які просять милостиню, – зовсім небагато, однак саме вони у всіх на виду. Допомогти їм і намагається пані Король. Ось наприклад, на вулиці Андріївській приїжджі з інших країв цигани позаймали залишені напризволяще хазяями хати і, позакривавши побиті вікна ряднами, перезимували без опалення. "Документів у них немає, бо погубили, – бідкається Софія Іванівна. – Розумієте, це ж цигани…А в кожної циганки – щонайменше п’ятеро дітей, голопузі бігають. То я їм допомогла чим могла. Поодягала, повзувала. Та хіба ж я всіх обігрію?"

А що ж багаті цигани? За словами Софії Король, вони могли б більше перейматися знедоленими співплемінниками. "Я просила одного допомогти хворим циганчатам, – каже президентка циганської організації. – Не відгукнувся".

Сама Софія Іванівна – хоч і чистокровна циганка, та виросла не в шатрі, закінчила школу, а потім – й вищу освіту здобула. Її батько пройшов усю війну. Трудився в колгоспі. Був майстром на всі руки.

Та президентка ромської організації визнає, що цигани заробляють на життя і легким промислом. Зокрема, циганки, які наділені даром гіпнозу, займаються шахрайством під виглядом ворожіння. Пані Софія закликає їх до чесної праці. Одного разу постраждав і син президентки місцевої ромської організації – на ринку циганка виманила в нього двісті гривень. Софія Іванівна розшукала ту шахрайку, присоромила її, і та повернула гроші. "Та хіба серед представників інших народів мало шахраїв і волоцюг? – каже пані Король. – Більшість же нас – це роботящі, добрі люди. А гостинні які!.."

Про те, як цигани святкують весілля, про інші їхні традиції пані Король може розповідати годинами. Вона пишається духовними надбаннями свого народу – створеними ним музикою, танцями, піснями. І сама любить співати, танцювати. А от екзотичних нарядів повсякденно не носить. "Одягатися треба чисто й охайно, – вчить вона інших циганок. – Квітчасті спідниці уже не в моді. Це одяг для виступів на концертах".

Віктор КРУПСЬКИЙ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.34334 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua