МЕНЮ










27 травень 2011 - 10:47

ДО ЮВІЛЕЮ ШКОЛИ – ІЗ ЗНАЧНИМИ НАДБАННЯМИ


Надія Кравченко, директор СЗОШ №6:

– Я очолюю школу майже рік, але розумію, наскільки це важливо – зберегти всі ті надбання, які протягом багатьох років накопичувались і зараз перетворились на неоціненний скарб педагогічної думки, освітніх новацій. Зараз, з огляду на поважний ювілей навчального закладу, ми прагнемо зібрати будь-які відомості про всіх наших колишніх вчителів, учнів, про розвиток школи. На жаль, не вдалося зберегти колишній музей історії школи. Тепер же ми поставили собі за мету ліквідувати цю прогалину. Опитуємо батьків, колишніх вчителів, цікавимось краєзнавчою літературою, де є відомості про наш навчальний заклад. Думаю, невдовзі оформимо музей, куди завжди буде цікаво прийти та поцікавитись місцем школи в розрізі історії Кіровограда.

Найкращі випускники 1936 рокуМи розшукали відомості про першого директора школи А. Феоктистова. І з огляду на те, яким він був педагогом, які методи навчання та виховання запроваджував у підпорядкованому йому навчальному закладі, можна однозначно сказати, що це був новатор педагогічної думки. А його ідеї доволі актуальні й зараз. Наприклад, він був досить близький до своїх учнів, чимало часу приділяв виховним бесідам, а його уроки більше скидались на діалоги між рівними учасниками навчального процесу – вчителем та учнем. Він активно застосовував нетрадиційні методи роботи, коли учні на уроці випускали газету, готували статті тощо. Як згадувала одна з його учениць, уроки граматики були спрямовані не просто на заучування правил написання, а навчання вільно та грамотно висловлювати власну думку як на папері, так і усно. Виявляється, нинішні новітні технології успішно запроваджувались ще у ті часи, а нам нині потрібно взяти на озброєння все найкраще, що виробили попередники.

Свого подальшого розвитку школа набула і при наступному директорові Григорієві Антоненку. Його донька Майя Григорівна продовжила справу батька. Саме вона надала нам чимало матеріалів про нього, фотографії того часу, які також ляжуть в основу шкільного музею.

ЗОШ 6Школа пройшла довгий шлях від трудової, як і всі школи у 20-х роках, до спеціалізованої з поглибленим вивченням двох мов – англійської та французької. Також на кожній паралелі маємо два класи з українською мовою викладання предметів і один – з російською. До речі, французька мова є своєрідною родзинкою нашого навчального закладу, адже не в багатьох школах України вивчають цей предмет, я вже не кажу про рівень викладання. Наші діти завжди вирізнялись високими знаннями саме з французької мови та були і є переможцями олімпіад, включаючи всеукраїнські, з цього предмету.

Педагогічний колектив наполегливо працює над проблемою формування компетентності учнів і професійної компетентності вчителя в умовах компетентностно орієнтовного підходу в навчально-виховному процесі. Тобто ставку ми робимо на компетентність молодої людини, яка виходить у самостійне життя: компетентність у навчанні (вміти навчатись), компетентність соціальна (вміти орієнтуватись в соціумі), компетентність як науковця, як людини, котра прагне пізнавати, віддавати свої знання суспільству. Компетентний же, високопрофесійний вчитель, який прагне постійно фахово вдосконалюватись, не заспокоюється у надбанні певного потенціалу, зможе підготувати саме такого учня.

Про те, що рівень підготовки у нас саме такий, говорить той факт, що всі наші випускники стовідсотково вступають до вищих начальних закладів. Наша школа в нинішньому році, за даними управління освіти міської ради, була визнана однією з найкращих за здобутими учнями призовими місцями на міських, обласних та всеукраїнських олімпіадах.

Євгенія ВітерЧимало наших учнів після закінчення вищих навчальних педагогічних закладів повертається до школи вчителями. Так, Валентина Грошева, нинішній заступник директора, – наша випускниця. Тут же навчався і її син, тепер – онучка. І коли колишні випускники приводять своїх дітей, а згодом і онуків. Вчителька початкових класів Тетяна Гуменюк привела сюди для навчання і своїх дітей. Цю ж школу закінчив і її брат. Директор Кіровоградського кооперативного технікуму імені Сая Олександр Михайлов також закінчив ЗОШ №6, тут же працювала його мама. І таких прикладів чимало.

Валентина Грошева, заслужений вчитель України:

– Про авторитет та високий статус нашого навчального закладу говорить і той факт, що в нас навчаються діти з різних мікрорайонів міста. Школа розташована в самісінькому центрі, а тут досить мало залишилось житлових будинків. Але це не заважає наповнювати наші класи, бо бажаючих навчатись саме в шостій школі – чимало. Зараз школа, навіть незважаючи на певні демографічні проблеми, повністю заповнена.

Особлива атмосфера школи полягає в демократичному стилі спілкування з дотриманням певної субординації. Коли вчитель ставить в основу своєї діяльності особистість учня, то вони на рівних спілкуються, допомагають один одному. Якщо дитина заслуговує винагороди за свої успіхи, то її разом із батьками також викликають у кабінет директора. За чашкою чаю тут похвалять за досягнення, душевно поговорять. А якою гордістю наповнюються серця рідних! Якщо ж у дитини є проблеми, то її намагаються зрозуміти, допомогти, а не покарати. Тут головне – не прогавити моменту, коли дитина відкрита до такого спілкування. В цьому світі досить багато речей, які зовсім не пов’язані з навчанням, але важливі у виховному плані. Як відокремити добре від поганого, зорієнтуватись у широкому колі спокус? Для цього немало спілкувались і з дітьми, і із їхніми батьками. І результат не забарився. Наші діти – найкращі!

Віктор Чеховський 20 років очолював школу, нині – вчитель французької мови:

– Минули ті часи, коли в школі просто давали знання. У 1991 році наша школа вступила у новий етап свого розвитку як навчальний заклад нової формації. Тоді їй був присвоєний статус спеціалізованої, з поглибленим вивченням двох мов. Викладаються вони рівноправно, тому й досягають наші учні з цих предметів неабияких успіхів. Чого варте лише друге призове місце на Всеукраїнській олімпіаді з французької мови, коли у тебе в суперниках ровесники із столичних навчальних закладів, діти, які не один рік проживали у франкомовному середовищі. Але, мабуть, цього замало, а шлях нашої школи обрано вірно.

Ми довго намацували, яку мову обрати для поглибленого вивчення. Англійська – це зрозуміло, в нинішньому світі без неї нікуди. Певний час викладали німецьку, навіть японську. Але зупинились на французькій, бо це надає особливості та вишуканості навчальному закладові, де її читають. Особливі зв’язки налагодили з посольством Франції, співпрацювали з викладачами французької, безпосередніми вихідцями з цієї країни. Вони були не просто носіями мови, а фаховими викладачами, педагогами, лінгвістами, тому вдалось закласти той високий рівень викладання, який ми тримаємо й досі.

Ми регулярно отримували французьку пресу. За цим справно слідкувало посольство. Пам’ятаю на два дні затрималась газета, так надійшов лист з вибаченнями безпосередньо з редакції.

Не буду скромничати, але те, що у школі зараз викладається саме французька мова, було моєю ініціативою. Свого часу я працював перекладачем в Алжирі. І мені було досить дивно, що маленькі арабчата вільно говорять на трьох мовах: рідній, англійській та французькій. Тоді мені ще подумалось: невже ми, слов’яни, гірші? Їздили переймати досвід до Харкова, там такі спеціалізовані школи вже функціонували кілька років. Тепер центр викладання цієї мови – у нас, в Кіровограді, тут формуються майбутні франкомовні кадри, які згодом знаходять застосування своїм знанням та здібностям у будь-яких сферах.

Лариса Калиновська, колишня випускниця школи, нині – вчитель математики:

– Уже стало традицією наприкінці навчального року проводити у школі свято знань, де вшановують найкращих учнів школи, які домоглись значних успіхів, стали переможцями предметних олімпіад, творчих конкурсів, спортивних змагань тощо. Сюди приходять сім’ями: батьки також радіють успіхам своїх чад, адже є і їхній значний вклад у те, що дитина стала першою у вивченні того чи іншого предмета. 37 призерів школа мала у міських олімпіадах, а в обласних – 18, троє стали переможцями у всеукраїнських олімпіадах (серед найкращих знавців французької мови та фізики). А ще перемоги у конкурсах кмітливих та допитливих, агітбригад. Всього близько 300 учнів школи взяли участь у різноманітних предметних конкурсах. Всі вони також всеукраїнського та міжнародного рівнів. Наприклад, конкурс "Ведмежатко" виявляє найкращих знавців російської мови, "Левеня" – з фізики, "Колосок" та "Смішний колосок" – природничих дисциплін, "Кенгуру" – математики, "Грінвіч" – англійської мови, "Бобер" – інформатики, проводимо Інтернет-олімпіаду та конкурс з астрономії. Для нас це велика честь мати таких вихованців, талановитих вчителів, батьків, які підтримують всі шкільні починання.

Не можу не назвати прізвища дітей, які є справжньою гордістю школи, – Валентин Бабич, Євгенія Вітер, Сергій Мацко, Владислав Огир та багато інших школярів. Серед найкращих педагогів варто відзначити Віктора Чеховського, Людмилу Коломієць, Ольгу Новіцьку, Анжеліку Усачову та ряд інших колег, які крок за кроком ведуть своїх учнів тернистими стежинами країни Знань.

Оксана ВЕРСТЮК
Фото Івана ЛЕОНОВА



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.34207 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua