МЕНЮ










15 сiчень 2010 - 17:07

ЧИ ДАВАТИМУТЬ ВІДХОДИ ДОХОДИ?


Нині у світі існує кілька варіантів утилізації твердих відходів. Найпростіший з них – відбирання із загальної купи сміття й окреме сортування для подальшої переробки поліетилену, картону, скла тощо. Інший спосіб – спалювання непотребу на сміттєпереробному заводі, у результаті чого виробляється електроенергія. Однак на реалізацію таких проектів у жодному місцевому бюджеті коштів не вистачить, а держава, на жаль, із року в рік ігнорує проблему утилізації твердих побутових відходів. Не видно поки що й приватних інвесторів, які б узяли справу в свої руки. Правда, у Кіровограді охочі вкласти кошти в побудову заводу були, однак їхні апетити виявилися завеликими. Або інвестори трапляються якісь нерішучі – прийдуть, подивляться, підпишуть протокол про наміри і зникають…Як розповіли авторові статті в обласному управлінні житлово-комунального господарства, кілька років тому з ініціативи облдержадміністрації відбувся конкурс, що мав на меті визначити реального претендента на побудову в обласному центрі сміттєпереробного виробництва. Переможцем стала київська фірма. Та її представники захотіли монополізувати збирання відходів в усіх містах області, на що влада тих населених пунктів не погодилася. Інтерес до зведення заводу в Кіровограді у фірми одразу ж згас.

Технологічним проривом в утилізації відходів називає технологію стовідсоткової її переробки піролізним способом без викидів в атмосферу директор ПП "Житлобуд" Віктор Шмідт. (За його словами, в області було заплановано за кошти закордонних інвесторів звести кілька таких підприємств.) Цей спосіб, каже Віктор Шмідт, дає змогу утилізацію сміття перетворити на безвідходне виготовлення промислової продукції. Однак під час нещодавньої зустрічі з ним з’ясувалося, що через протидію певних осіб ініціатор побудови сміттєпереробних заводів нового покоління відкладає реалізацію проекту на Кіровоградщині до кращих часів.

За інформацією помічника міського голови Олександра Макієнка, нашим сміттєзвалищем свого часу зацікавилася ізраїльсько-британська компанія, яка готова була вкласти кошти в збирання з нього СО2 (вуглекислоти), проклавши попередньо в товщі відходів складну систему труб. Однак цей проект вона реалізувала в Російській Федерації, оминувши Кіровоград. За словами ж керівника Кіровоградської філії ТОВ "Раф-плюс" (основними видами діяльності якої є збирання, вивезення, утилізація, захоронення твердих побутових відходів, а також збирання та переробка відходів, що можуть бути використані як вторинна сировина, і знищення неякісної, простроченої продукції) Анатолія Тетьори, підприємство, можливо, в майбутньому вкладе кошти в спорудження сортувальної лінії на завадівському сміттєзвалищі. Однак це справа не найближчого часу…

Який же вихід із ситуації? Безумовно, розв’язати проблему можливо лише на державному рівні. Як зазначив в інтерв’ю Бі-Бі-Сі голова Всеукраїнської асоціації "Укржитлоексплуатація" Олександр Білянський, у 2004 році уряд прийняв програму з переробки побутових відходів. "Там були передбачені всі напрямки розв’язання цих проблем, – каже Олександр Білянський. – Адже це проблеми не Тернополя і не Ялти, це проблеми усієї України, всіх міст. У тій програмі передбачався, зокрема, окремий збір компонентів побутових відходів, двоетапне переведення побутових відходів, щоб не були перевантажені станції, і компостування органічної частини. Тобто усі технології, які використовуються в країнах Заходу. Однак, на жаль, ця програма практично не виконується".

До речі, фахівці "Укржитлоексплуатації" пропонували виключити з цієї програми пункт про збір та переробку побутових відходів з комунальних послуг і запровадити загальнодержавний податок на цю суму, так, як це практикувалося в інших країнах. У доцільності такого кроку переконаний і Олександр Макієнко:

– Чому в Кіровограді та інших містах так багато несанкціонованих сміттєзвалищ? Відповідь проста: за привезені на легальний смітник відходи потрібно платити. А платити не хочеться, тому й викидають його у всіляких закутках. Тож варто наслідувати позитивний приклад інших країн. У нас гроші беруть за вивезення сміття на звалище, а в багатьох країнах їх платять тому, хто його привозить. Тобто платять за непотріб. Слід ввести незначний у грошовому еквіваленті податок на відходи для фізичних і юридичних осіб, який вони сплачуватимуть на загальний рахунок. А потім ці кошти отримуватимуть ті, хто привозить його на сміттєзвалище. Проста і дієва схема…

Проте й ця ініціатива на всеукраїнському рівні не знайшла підтримки. Немає дотепер у нашій країні і законодавчої бази, яка б сприяла організації переробки відходів, тоді як у світі підприємствам, що спеціалізуються на переробці сміття, хоча б на першому етапі надають певні податкові пільги, адже будівництво сміттєпереробного заводу – високовартісний проект, який швидко не окупиться… Якщо держава й надалі не буде “помічати” цю проблему, Україна зі своїми унікальними природними ландшафтами перетвориться на величезний смітник і опиниться за крок до екологічної катастрофи.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО, Олег ШРАМКО (фото)



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.87963 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua