МЕНЮ










17 вересень 2021 - 12:45

Естонія очима кропивничан




Наприкінці літа десятеро журналістів з Кіровоградської та Черкаської областей, п’ятеро з яких – із Кропивницького, разом із керівницею делегації із Києва завдяки співробітництву Естонського центру Східного партнерства та Українського кризового медіацентру побували з п’ятиденним робочим візитом в Естонії у межах реалізації проєкту «Формування демократичної стійкості в Україні шляхом підсилення місцевих та регіональних ЗМІ».

Естонський центр Східного партнерства (ЕЦСП) є як центром навчання для представників країн-учасниць Східного партнерства Євросоюзу (тренінги й консультації), так і аналітичним центром, що працює над питаннями Східного партнерства. Один із методів його роботи – запрошення із країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна) представників різних професій (журналісти, правоохоронці, керівники територіальних громад тощо) й передавання їм досвіду проведення реформ в Естонії, завдяки яким країна на сьогодні є одним з провідних членів ЄС і НАТО. Варто сказати, що найбільшу увагу (консультативної – в Україні й ознайомчої з різними царинами життя – в Естонії) ЕЦСП приділяє саме українцям.

Маленька країна з великими досягненнями

Гостей з України, серед інших й автора написаного, ознайомили з діяльністю органів самоврядування та естонського парламенту – Рігікогу, медичною й освітньою сферами, роботою естонських засобів масової інформації, а також поводили чудово збереженим старовинним середмістям Таллінна – столиці, найбільшого міста та головного порту Естонії, розташованого на березі Фінської затоки, населення якого складає трохи більше 400 тисяч осіб. Місто надзвичайно гарне як завдяки своїй чудово збереженій старовинній частині, яка повністю входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО [від XI–XV століть там збереглася велика частина будівель, у яких досі живуть талліннці, розміщено сувенірні крамнички, ресторани й кав’ярні, мережа середньовічних вулиць і велика частина захисної стіни (це – одна з найбільш збережених стародавніх міських стін у Північній Європі)], так і діловому центрові зі скляними багатоповерхівками найрізноманітніших форм, а також краєвидам Балтійського моря й надзвичайно чистим і доглянутим будівлям і вулицям, тротуарам і паркам, велодоріжкам і ультрасучасному громадському транспортові, проїзд у якому для талліннців – безкоштовний. Багато цікавого про Старе місто ми почули від екскурсоводки пані Юлії Гайдук, яка поводила нас як верхньою частиною Старого міста, де колись мешкали лицарі, дворянство й керівництво міста, так і нижньою, населеною у старовину купцями й ремісниками (тут же знаходиться й Центр української культури – на території, що належить Українській греко-католицькій церкві). Зважаючи на побачене в Таллінні й Естонії загалом, порада лише одна – приїжджайте туди й насолоджуйтеся красою, упорядкованістю, гостинністю, доброзичливістю й мудрістю країни та її мешканців!.. Делегацію журналістів під час її п’ятиденного перебування в Естонії супроводжував і став на ці дні її справжнім опікуном, перекладачем і дбайливим господарем, за що йому велика вдячність, головний експерт ЕЦСП Артур Аукон, що багато років пропрацював журналістом у Таллінні.



Слід хоча б коротко розповісти про Естонію загалом, щоб зрозуміти, чому Україні варто брати з неї приклад. Її територія – 45 226 км², а кількість населення – 1 315 635 осіб (в Україні – відповідно 603 548 км² та 43 733 762 осіб). Естонія виконала більшість підготовчих заходів для вступу в ЄС до кінця 2002 року і тепер має одну з найміцніших економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого вона приєдналася 1 травня 2004 року. Естонська економіка швидко зростає, частково завдяки участі фінських компаній, які переносять свою діяльність до цієї країни, а також завдяки потужному секторові інформаційних технологій. У країні діє прозора правова система й відсутнє «телефонне право», діяльність місцевих і на рівні держави політиків – під цілодобовим ефективним прицілом засобів масової інформації та активних громадян. Дискредитовані особи вже не мають перспективи бути обраними до будь-якого виборного органу чи обійняти відповідальну посаду.

Естонія – розвинена країна з передовою економікою та високим рівнем доходу, темпи росту якої є одними із найвищих у ЄС. Вона має найбільший валовий внутрішній продукт на одну особу серед колишніх республік СРСР. Країна посідає високе місце в індексах людського розвитку, економічних свобод, освіти та свободи преси. Громадяни Естонії мають право на універсальне медичне страхуванням й безкоштовну освіту. Будучи одним із найрозвиненіших у світі цифрових суспільств, 2005 року Естонія стала першою країною у світі, яка провела вибори через Інтернет, а з 2014-го – першою країною, яка надає електронне президентство.



В Естонії є 79 місцевих самоврядувань – волостей, що в українських реаліях відповідає територіальним громадам. Місцеві самоврядування отримують з держбюджету певну суму залежно від кількості прописаних осіб і частку з податку на доходи фізичних осіб жителів волості. Для маленьких самоврядувань, де людей менше і прибутків також, держава має стабілізаційний фонд. Існують певні держпрограми, проєктне фінансування, гроші Євросоюзу теж відіграють значну роль. Волості відповідальні за місцеві дороги, систему соціального забезпечення, будинки для літніх людей, місцеві сфери культури й освіти – від дитсадка до гімназії. Останнім часом в Естонії почали створювати й державні гімназії, які повністю фінансує держава. На відміну від освіти, майже всі медичні заклади країни отримують державне фінансування.

Є чому повчитися

До Естонії українську делегацію, одну з багатьох, що вже побували і ще побувають в Естонії, запросив Естонський центр Східного партнерства, тож один із перших візитів журналістів відбувся до названого центру, де з ними поспілкувалася його програмний директор Тііна Ілсен.

– Рада вас бачити у нас в центрі, який вважаю дуже особливим і пишаюся цією структурою, єдиною такою в Євросоюзі, який не зразу усвідомив, що країнам колишнього СРСР потрібна особлива підтримка, і політична зокрема, щоб російський вплив через різні маніпуляції й ностальгійні зв’язки був не таким потужним, щоб люди із цих країн не думали, що в Євросоюзі не до них, – зазначила посадовиця. – Програма Східного партнерства виникла 2009 року в межах європейської політики добросусідства, а вже 2011-го естонський уряд створив цей центр, щоб країни, які прагнуть інтеграції з ЄС, могли дізнатися й запозичити естонський досвід, узнати, що ми проходили на шляху до ЄС, які реформи здійснили, щоб стати членом ЄС. На цьому шляху нам необхідно було, зокрема, змінити й менталітет людей, які вважали, що обманювати державу, не платити податки – це добре, щоб вони почали усвідомлювати, що відповідальні за те, як країна розвивається…



До ЕЦСП звертаються країни Східного партнерства на рівні центральних структур або місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Багато з тих людей, які проводили в Естонії реформи протягом трьох десятків років, зокрема податкову, обіймають і тепер важливі посади. Вони із особистого досвіду розповідають, як це було зроблено і як цей досвід можна застосувати в Україні. Значна частина роботи ЕЦСП, спрямована на Україну, пов’язана із співпрацею з журналістами, які мають вплив на людей, із представниками місцевого самоврядування та представниками інших сфер.

– Дуже важливо, як ми в Естонії зараз ставимося до своєї країни: ми не розділяємо країну й державу. Наша країна, незважаючи на те, хто нею в даний час керує, – наша спільна справа, – наголосила Тііна Ілсен. – В Естонії ми всі, від президента до таксиста, доступні одне для одного. Це дає впевненість, що ми – одна команда. Але так було не завжди: зміні менталітету допомогло й те, що держава почала піклуватися про кожного громадянина, наприклад завдяки повсюдному поширенню електронного надання послуг. Завдяки тому, що нам так просто спілкуватися зі своєю державою, ми їй довіряємо, а вона – своїм громадянам. Це – одна зі змін у нашій ментальності, чому посприяла й прозора податкова реформа. І от коли цю реформу було здійснено, то керівник податкового департаменту заявив, що податкова – це служба, а не каральний орган. Менталітет змінився ще й тому, що після здобуття незалежності й люстрації колишніх компартійних керівників не стало кого звинувачувати, окрім самих себе. Ми почали відчувати, що все вирішуємо самі в своїй країні. І людям поступово давали можливість брати участь в ухваленні рішень, що стосуються їхніх дому, міста, країни. І паралельно будували державу, яка із тобою спілкується, а не пригнічує та не примушує бігати за купою довідок… Ми всі відповідальні за свою країну, тому коли працюємо з представниками інших держав, то вкладаємо в цю роботу дуже особистісний підхід. Саме через це з журналістами працюють журналісти, з головами ваших громад – їхні колеги з Естонії, з працівниками поліції – команда з нашої поліції, з прокуратурою – естонські колеги з прокуратури...

За словами керівниці ЕЦСП, завдання центру – зробити досвід Естонії доступним для тих, хто вважає, що він корисний для них. На даний час центр розширює свою діяльність ще й на балканські країни та країни Центральної Азії. Але країни Східного партнерства, а особливо Україна, – це його пріоритет, адже від того, наскільки Україна буде розвиненою й сильною, багато в чому залежать безпека Естонії та її економічний розвиток. Ріднить Естонію з Україною й те, що радянська влада багато років намагалася довести, що як немає українців, так немає й естонців, зазначила очільниця ЕЦСП, тому боротьба за свою окремішність об’єднувала наші дві нації раніше, а тепер Естонія прагне допомогти Україні на її нелегкому шляху до спільного європейського дому з усталеними демократичними правилами й традиціями.

Коли «цифра» – не тільки гра в карти у смартфоні

Естонія – провідна країна не лише Європи, а й світу в царині запровадження в усіх сферах життя інформаційних технологій, які, наприклад, дають можливість людям, не виходячи з дому, отримувати найрізноманітніші державні послуги. Про те, як це відбувається, в Інформаційному центрі e-Estonia розповів радник з питань цифрової трансформації Флоріан Маркус.

Нині Естонія є прикладом впровадження сучасних технологій в управлінні державою: 99 відсотків державних послуг тут надають онлайн. Але передувало цьому не бажання чимось виділитися, а необхідність. В Естонії невелика щільність населення – 28 осіб/км² (в Україні – 75 осіб/км²). Тому після виходу країни з СРСР легше було розпочати розбудовувати електронну систему надання послуг, а не будівництво приміщень для цієї мети. Шлях до цифрової держави естонці розпочали 1994 року, тоді парламент розробив стратегію ІТ-розвитку держави та закріпив фінансування галузі на рівні одного відсотка від ВВП країни. Держава визначила навчання навичкам роботи з комп'ютерами одним із пріоритетів шкільного навчання, щоб підготувати професіоналів у даній сфері та зробити користування цифровими послугами зрозумілим для кожного.

Нині естонці взаємодіють з державою за допомогою ID-картки – документа з невеликим чіпом, що посвідчує особу. Разом з нею її власник отримує PIN- та PUK-коди для ідентифікації в онлайн-системах. За допомогою цієї картки резидент Естонії (особа, що проживає в країні) може отримати необхідні послуги онлайн: записатися на прийом до лікаря, подати заявку до суду, сплатити податки тощо. ID-картку також використовують недержавні комерційні установи (наприклад, для авторизації в онлайн-банках або для реєстрації накопичувального рахунку в мережі супермаркетів). Електронна декларація доходів зараз займає в естонців близько трьох хвилин, 96 відсотків мешканців країни реєструють свої доходи онлайн. Цифровізація сфери охорони здоров'я дає можливість лікарям завжди мати інформацію про здоров'я пацієнта і виписувати до 99 відсотків рецептів онлайн.

Власник ID-картки може накладати на будь-який електронний документ цифровий підпис, який має таку ж силу, що й реальний документ з підписом від руки. Однак естонцям цього виявилося замало, тож вони 2005 року запровадили на місцевих виборах систему електронного голосування, а на виборах до Європарламенту – 2019-го. А з 1 грудня 2014 року уряд Естонії запустив програму електронного резидентства країни, завдяки якій неестонці за кордоном отримали доступ до естонських сервісів (реєстрація підприємств чи банківські послуги), а також до єдиного європейського ринку. Зареєструвавшись як електронний резидент, людина отримує смарт-картку, за допомогою якої може підписувати електронні документи.

Матеріал підготовлено в межах реалізації спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Східного партнерства.

(Далі буде)

Юрій ЛІСНИЧЕНКО



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.37603 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua