МЕНЮ










13 квiтень 2015 - 12:23

Фізичний розвиток


Дитина починає з рухів головою. Контролювати своє тіло дитина вчиться поступово. Спочатку вона починає керувати рухами голови, потім тулуба, рук та ніг. Ще не народившись, дитина вже вміє ссати. Якщо доторкнутися до її щоки, наприклад, соском чи пальцем, вона поверне голівку і спробує схопити його ротом. Уже за кілька днів малюк щосили бере участь у процесі годування. Якщо ви спробуєте утримувати його голівку нерухомою, він вириватиметься (можливо, так він інстинктивно намагається врятуватися від ядухи). На той час, коли йому виповниться місяць, а іноді й раніше, він уміє стежити очима за об’єктами, що рухаються, і намагається дотягнутися руками до різних предметів.

 ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

Використання рук. Деякі немовлята вже можуть засунути палець собі в рот. Ультразвукове дослідження під час вагітності показує, що вони роблять це вже в утробі матері. Однак більшість дітей не можуть піднести руку до рота доти, поки їм не виповниться 2-3 місяці. Оскільки їхні кулачки іще щільно стиснуті, їм знадобиться якийсь час, щоб навчитися відокремлювати великий палець.

У 2-3-місячному віці багато малюків годинами можуть розглядати свої руки, підносячи їх до обличчя, поки випадково торкнуться носика. Тоді вони випрямляють руки і починають усе спочатку. Так виробляється координація між рухами рук і очима.

Основна функція рук - брати й утримувати предмети. Дитина начебто знає заздалегідь, чого їй треба буде навчитися, щоб зробити наступний крок. Ще за кілька тижнів до того, як вона навчиться захоплювати предмети, вона вже намагається зробити це. Якщо ви на цьому етапі вкладете їй до рук брязкальце, вона міцно триматиме іграшку і розмахуватиме нею.

До середини першого року дитина вчиться діставати предмети, розташовані від неї на відстані простертої руки. Приблизно в цей час вона засвоює і перекладання предметів з однієї руки в другу. Поступово її рухи стають дедалі впевненішими. Починаючи з 9 місяців вона вже любить старанно підбирати дрібні предмети, особливо ті, котрі ви забороняєте їй брати в руки (наприклад, сміття).

Правша чи лівша? Питання визначення домінуючої руки в дитини досить складне. Більшість дітей у перші два роки життя однаково володіють обома руками, а потім поступово віддають перевагу одній із них. Лише зрідка дитина визначається вже в перші 6-9 місяців. Вибір домінуючої руки є вродженою властивістю. Приблизно 10 відсотків людей - лівші. Ця властивість може передаватися в сім’ї з покоління в покоління, тож у деяких родинах може бути кілька лівш, а в інших їх немає зовсім. Спроби змусити лівшу користуватися правою рукою вносять плутанину в роботу його мозку, що працює за іншою схемою. До речі, у процесі життя визначається не тільки домінуюча рука, але й нога і навіть око.

Перевороти і падіння. Вік, коли дитина починає перевертатися, сідати, повзати, вставати і ходити, виявляє значно більше відмінностей між різними дітьми, ніж той час, коли вони тільки вчилися керувати рухами голови і рук. Багато чого залежить від їхнього темпераменту і комплекції. Сухорляві й активні діти освоюють ці навички швидше, а вгодовані і спокійні не квапляться переходити до наступного етапу.

Щойно дитина вперше спробувала перевернутися, її вже ні на секунду не можна залишати без нагляду на столі. Оскільки ви не знаєте, коли дитина зробить свою першу спробу перевернутися, то для надійності краще завжди притримувати її рукою, якщо вона лежить на якомусь підвищенні. На той час, коли вона вже добре вміє перевертатися (десь у віці від 2 до 6 місяців), її небезпечно залишати навіть посеред широкого дорослого ліжка. Просто дивовижно, з якою жвавістю малюк може дістатися до краю. І багато хто падає з ліжка додолу, викликаючи в батьків справжній шок.

Якщо дитина, впавши з ліжка, відразу ж розплакалася, а потім заспокоїлася і вже за кілька хвилин повернулася до своїх звичних занять, то з нею, напевне, нічого страшного не сталося. Коли ви помітили зміни в її поведінці в найближчі години чи дні (наприклад, більше вередує, стала сонною, погано їсть), повідомте лікаря про те, шо трапилося. Скоріше за все, лікар запевнить вас, що з дитиною все гаразд. Якщо малюк після падіння знепритомнів навіть на короткий відтинок часу, негайно повідомте про це лікаря.

Дитина вчиться сидіти. Більшість дітей можуть упевнено сидіти без підтримки вже в 7-9 місяців. Але вже до цього дитина намагається сісти. Коли ви візьмете її за руки, вона підтягуватиметься, намагаючись підняти тулуб. Бачачи таке прагнення, батьки часто запитують, у якому віці дитину можна саджати у візку чи в стільчику. У цілому краще не робити цього доти, поки дитина не зможе сидіти самостійно хоча б декілька хвилин. Це не означає, що ви не можете саджати її в себе на колінах чи притуляти до спинки у візку так, щоб вона сиділа напівлежачи. Для малюка шкідливо тільки довго залишатися в згорбленому положенні.

Високий стільчик дуже зручний, коли дитина їсть разом з усією родиною. Втім, діти часто падають з нього. Якщо ви хочете використовувати такий стільчик, то, купуючи, зверніть увагу на те, щоб у нього була досить широка основа - у такому разі він не перекидатиметься. Завжди користуйтеся ременями безпеки, щоб зафіксувати дитину в стільчику, і ніколи не залишайте малюка без нагляду.

Переодягання дитини. Те, чому діти ніколи не навчаться, - спокійно лежати, поки їх перевдягають. Це цілком суперечить їхній натурі. Відтоді, як малюк навчився перевертатися, й аж до року, коли під час одягання він уже може стояти, він виявлятиме обурення і нізащо не хотітиме лежати на спині.

Існує лише кілька прийомів, що можуть трохи зарадити в цій ситуації. Одну дитину можна відволікти різними несподіваними для неї звуками, іншій можна дати печиво чи шматочок булочки. А ще можна за-діяти якусь дуже привабливу іграшку на зразок музикальної скриньки чи машинки, яку ви даєте дитині, тільки коли переодягаєте її. Відволікати дитину слід до початку перевдягання, а не після того як вона розкричиться.

Дитина вчиться повзати. Пересуватися по підлозі дитина починає десь між 6-м місяцем і роком. Незалежно від того, який спосіб пересування вона обере спочатку, місяців через два вона звичайно починає повзати. Іноді зовсім здорові діти взагалі не повзають, а сидять доти, поки не навчаться ставати на ноги.

Існує безліч способів повзання, і діти можуть переходити з одного на інший у міру вдосконалювання своїх рухових навичок. Одні спочатку повзають, задкуючи назад, інші - боком, як краб. Деякі повзають із прямими ногами і руками, інші навкарачки, а хтось на одному коліні. Дитина, що вміє швидко повзати, може цізніше піти, а та, котра повзає незграбно чи взагалі не вміє цього робити, пробуватиме раніше навчитися ходити.

Дитина вчиться стояти. Зазвичай діти починають упевнено стояти на ніжках між 9-м і 12-м місяцями, хоча деякі фізично найрозвинутіші встають уже в 7 місяців. Іноді малюки не вміють стояти навіть після року, хоча стосовно всього іншого вони досить розвинуті і здорові. Звичайно це або вгодовані і дуже спокійні діти, або ті, в кого запізнюється розвиток координації ніг. Я не бачу жодних причин для занепокоєння, якщо ваш лікар вважає, що дитина здорова.

Більшість дітей опиняються в досить незручному становищі, коли вони вперше встають, але ще не вміють сідати. Бідолахи стоять до цілковитої знемоги. Але варто тільки батькам зглянутися над малюком, відірвати його пальчики від поручнів манежу і посадити, як він моментально забуває про свою втому і знову намагається встати. Однак цього разу він уже за кілька хвилин починає плакати. Найкраще, що можуть зробити батьки в такій ситуації, це дати йому якусь особливо цікаву іграшку, поки він сидить, покатати його у візку і втішитися тим, що, можливо, через тиждень він навчиться сідати. Одного прегарного дня він спробує це зробити. Малюк дуже обережно опускається, наскільки дозволяють руки, а потім, після довгих вагань, падає на попку. Він відчуває, що падіння було недовгим, а те, на що він сів, - м’яке.

За кілька тижнів малюк навчиться пересуватися уздовж бортика, тримаючись спочатку обома ручками, а потім однією. Іноді, утримуючи рівновагу, він відривається на кілька секунд. У цей час дитина, як правило, чимось захоплена і навіть не помічає, який відважний крок вона зробила. Вона вже готова до того, щоб почати ходити.

Дитина вчиться ходити. Вік, у якому дитина починає самостійно ходити, визначається безліччю чинників, і найважливішу роль, напевне, відіграє спадковість, а за нею йдуть прагнення дитини, її вага, вміння повзати, перенесені хвороби і невдалий досвід. Якщо дитина тільки почала ходити і в цей час хвороба поклала її в ліжко на два тижні, то наступну спробу вона, можливо, почне тільки через місяць, а то й пізніше. Якщо малюк упав після перших спроб, то він ще кілька тижнів боятиметься відірвати руки від опори.

Більшість дітей починають ходити між 12-м і 15-м місяцями, а деякі особливо міцні й наполегливі - вже в 9 місяців. Досить багато цілком здорових малюків відмовляються ходити аж до півтора року чи навіть довше. Коли м’язи дитини, її нервова система і психіка дозріють, ви не зупините її.

Класика Спока

Я пригадую матір, яка набралася клопоту, водячи дитину під руки в тому віці, коли вона ще не здатна була робити це самостійно. Малюкові дуже подобалося таке пересування з підтримкою, і він цілий день вимагав, щоб із ним ходили. Зайве казати, що мати втомилася і їй це набридло набагато раніше, ніж дитині.

Викривлення ніг і клишоногість. Якщо дитина рано почала ходити, батьки часом турбуються, чи не шкідливо це для дитячих ніжок. Наскільки нам відомо, статура дитини цілком може витримати навантаження на будь-якому етапі розвитку, але тільки за умови, що малюк переходить до цього етапу самостійно. У дітей у перші місяці після того, як вони почали ходити, часто спостерігається викривлення ніг назовні чи всередину, але це відбувається однаковою мірою і з тими, хто почав ходити рано, і з тими, хто пішов пізно. Більшість дітей при перших спробах самостійного ходіння розвертають ступні назовні, а потім поступово починають випрямляти і навіть зводити носки. У деяких спочатку ступні розвернуті в протилежні боки, як у Чарлі Чапліна, а навчившись упевнено ходити, малюки вже розвертають їх під помірним кутом. Звичайно ж діти починають з помірного розвороту стопи, а потім ставлять ступні практично паралельно. Ті діти, що від самого початку ставлять ступні паралельно, мають згодом тенденцію до клишоногості. Викривлення ніг і клишоногість часто взаємозалежні.

Форма ніг, щиколоток і ступень залежить від кількох чинників, у тому числі від природженого типу розвитку. Деякі діти схильні вивертати коліна і кісточки всередину (Х-подібне викривлення ніг). Як правило, це характерно для вгодованих малюків. В інших помітна схильність до О-подібного викривлення ніг і клишоногості. Найчастіше це активні і сухорляві діти. Іншим чинником може бути поза, в якій дитина звичайно сидить чи лежить. Часто можна спостерігати, що одна ступня в дитини розвернута всередину, бо дитина завжди сидить, підібгавши цю ногу під себе. Можливо, що розведення ступень назовні пояснюється тим, що малюк постійно лежить на животі, розвівши носки ніг. Тепер, коли ми знаємо, що сон лежачи на животі підвищує ризик синдрому раптової дитячої смерті, ця проблема є вже не такою актуальною.

Дитячий лікар чи медсестра під час регулярних оглядів обстежують кісточки і ноги дитини, щойно та починає самостійно вставати. Тому особливо важливо відвідувати лікаря на другому році життя. При слабких кісточках, викривленні ніг чи клишоногості лікар може порекомендувати коригувальні засоби, але найчастіше всі ці явища згодом минають самі.

Статья предоставлена сайтом о тату tatufoto.ru, который может предложить узнать все про значение татуировки скорпион, смысл рисунка и историю тату. Портал собрал на своих страницах внушительную коллекцию фотографий тату, отсортированных по тематическим разделам.

 




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.36953 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua