ІСТОРІЯ ХХ ст.

ВІДКРИТТЯ ДРУГОГО ФРОНТУ. 60-річчя ОПЕРАЦІЇ "ОВЕРЛОРД" (D-Day)

Олександр Пилипенко, історик, Vechirka.com.ua
06.06.2004, 10:17

До недавнього часу наша історична література подавала розгром третього рейху винятково як заслугу радянського союзу. Справді СРСР відіграв вирішальну роль у розгромі Німеччини. За час війни радянські війська знищили, взяли в полон або розгромили основні сили вермахту, які втратили на Східному фронті 75 відсотків живої сили і військової техніки.
Однак абсолютизувати вигляд Радянського союзу у Перемогу не варто, оскільки СРСР був одним із членів антигітлерівської коаліції...

* * *

Плануючи агресію проти Радянського Союзу гітлерівська верхівка розрахувала, що СРСР не знайде не тільки матеріальної, а навіть і моральної підтримки або співчуття як жертва агресії. Але сталося інакше: вже на самому початку війни наша країна здобула союзників. про підтримку СРСР офіційно заявили уряди Англії і Сполучених Штатів Америки. Прем'єр міністр Англії У.Черчилль, виступаючи ввечері 22 червня 1941 року по радіо із зверненням до англійського народу, заявив: "Небезпека, що загрожує Росії — це небезпека, що загрожує нам і Сполученим Штатам".

У свою чергу 24 червня президент США Ф.Рузвельт сказав на прес-конференції: "Зрозуміло, що ми збираємось на дати Росії всю ту до допомогу, яку зможемо".

У липні 1941 року за пропозицією СРСР було підписано англо-радянську угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. Домовились надавати підтримку одне одному і не підписувати сепаратного миру. Так поступово почала складатися антигітлерівська коаліція, до якої в подальшому приєдналися й інші держави, що стали жертвами німецького фашизму. Зокрема в липні 1941 оку до коаліції вступили Чехословаччина та Польща.

З 29 вересня по 1 жовтня 1941 року у Москві відбулась конференція представників США, СРСР і Британії. На ній було прийнято рішення про воєнні поставки і матеріальну допомогу СРСР.

У серпні 1941 року Рузвельт і Черчилль підписали Атлантичну хартію, до яких пізніше приєднався СРСР. На нашу країну поширилася дія антигітлерівського закону про ленд-ліз, який дозволяв орендувати в США харчі, обмундирування, зброю для ведення воєнних дій.

Державний військовий ленд-ліз сприймався як альтернатива прямій участі у військових діях і повністю відповідав проголошеному Рузвельтом принципові "американські хлопці ніколи не братимуть участі в чужих війнах".

У ході війни союзники поставили у СРСР майже 22 тисячі літаків, 16 тисяч танків і бронемашин, приблизно 600 бойових кораблів, 410 тисяч автомобілів, а також 15 мільйонів пар взуття, 35 тисячі радіостанцій, 1 мільйон тонн зерна, 750 тисяч тонн консервованого м'яса, 7 мільйонів тонн цукру тощо. Якщо судити з вищеназваних цифр допомога союзників відігравала — таки свою роль утому, що Червона армія зуміла вистояти у перший, найважчий період війни, зокрема під час битви за Москву.

Безсумнівним є те, що керівні кола союзних держав у своїх діях виходили передусім з власних егоїстичних інтересів. Але дії союзних держав на фронтах другої світової війни відігравала важливішу роль, ніж це оцінювалося у радянській історикографії. Найпереконливішим доказом цього може слугувати Нормандська десантна операція союзників, яка почалася 6 червня 1944 року за чотири дні ло початку літнього наступу радянських військ. Вона готувалася під умовною назвою "Оверлорд" (морська її частина отримала назву "Нептун").

/Оверлорд (англ. — лорд навпаки; Підготовка до неї почалася практично з кінця 1943 року після Тегеранської конференції "великої рійки" — Сталіна, Рузвельта і Черчилля, де було визначено часі місце відкриття Другого фронту в Європі/.

План дій експедиційних сил союзників полягав у тому, щоб. форсувавши протоку Ла-Манш, здійснити висадку на узбережжі Нормандії, захопити плацдарми і потім, зібравши необхідні сили і матеріальні ресурси, розпочати наступ у східному напрямку з метою зайняття територій північної Франції.

Для висадки і ведення подальших операцій союзники під загальним командуванням американського генерала Д.Ейзенхауера зосередили на Британських островах велику угруповання військ — 39 дивізій. 12 окремих бригад і 10 загонів "командос" та "рейджерів" (англійські і американські десантно-диверсійні частини).

Для забезпечення успіху десанту були залучені значні повітряні сили — 10859 бойових літаків. 2316 транспортних машин і 2591 планер. В склад військово-морських сил (командуючий адмірал Б.Рамсей) входили 1213 бойових кораблів і катерів, 4126 десантних, 736 допоміжних і 864 торговельних суден.

В операції брали участь також канадські, французькі, чехословацькі, польські з'єднання і частини . Всього союзні сухопутні, військово-морські і військово-повітряні експедиційні сили нараховували в строю 2 мільйони 876 тисяч чоловік, більш як половину з них — 1 мільйон 533 тисячі чоловік — складали американці.

Висадка десанту ретельно готувалася. Експедиційні сили мали танки з тралами, для того, щоб робити проходи у мінних полях, танки амфібії, танки для руйнування бетонних споруд, танки для наведення мостів, танки для настилання покриття на шляхах. Були підготовлені два штучні порти під назвою "Мегбері" відправки через Ла-Манш. Зосереджені сили були дійсно величезні. Ейзенхауер якось пожартував: "Тільки феростати загородження, які у великій кількості літали над Англією, утримали острова, не давши їм підти під воду".

Неминучість відкриття Другого фронту була очевидна для політичного керівництва Німеччини і командування вепмахта. Ще з листопада 1943 року Гітлер в директиві "51 вказував: "... Небезпека на сході залишилася, але ще більше вимальовується на заході: англо-саксонське вторгнення".

Командуванню німецьких сили в загальних рисах було відомо, що влітку 1944 року союзники зроблять спробу форсувати протоку. У Франції, Бельгії, Голландії знаходились два німецьких утримання армій "B" і "G" загальною кількістю 58 дивізій, що буде підпорядковані командуванню "Захід" на чолі з генерал-фельдмаршалом Г.Рундштендом. Однак німецьке керівництво вважало, що висадка великих сили в Нормандії неможлива. Німецька оборона була тут значна слабкіша, ніж в зон протоки Па-де Кале.

Ранком 6 червня союзники почали артилерійські підготовку, яку вели 7 лінкорів, 2 монітори, 24 крейсери і 74 есмінця. Крім того, масові удари нанесла американська і англійська авіація. В результаті німецька оборона була в значній мірі дезорганізована. О 6.30 ранку перші загони морського десанту, форсувавши протоку Ла-Манш, шириною від 32 до 180 кілометрів, висадились на берег.

Під кінець першого дня операції союзні війська створили три плацдарми глибиною від 2 до 9 кілометрів. На узбережжя Нормандії висадилися основні сили 5-и піхотних, 3-х повітряно-десантних дивізій, чисельність понад 156 тисяч чоловік.

Окремі німецькі з'єднання і частини на узбережжі оборонялися відчайдушно, але захоплені зненацька переважаючими силами союзників, не змогли втримати позицій. З цього приводу Д.Ейзенхауер (майбутній президент США) в доповіді об'єднаному комітету начальників штабів відзначив: "Дії не підготовленого противника у більшості випадків були малоефективні".

Про це свідчать порівнянь невеликі втрати союзних військ в перший день десантної операції. В американців вони складали 6603 чоловік, в тому числі 1465 убитими і 3184 пораненими, у англійців і канадців — біля 4-х тисяч чоловік.

Командування німецьких військ підтягувало резерви, що ліквідувати плацдарми на узбережжі. Але введене в оману демонстративними і дезінформаційними хитрощами союзників, як і раніше вважало, що головний удар англо-американських військ буде завдано через протоку Па-де-Кале і продовжувало тримати тут великі сили, зокрема найбільш боєздатну 15-у армію.

Гітлер покладав великі надії на нову зброю — літаки снаряди ФАУ-1. Вона була застосована незабаром після висадки — в ніч на 13 червня. Найбільш інтенсивно обстріл Лондона снарядами ФАУ-1 вівся 16 червня. Безпілотні ракетні засоби зруйнували 25 тисяч будинків і вбили 6184 чоловік, майже виключно в Лондоні. Морально-психологічний ефект від нової зброї в перший час був значним, але вона не змогла змінити хід позицій. На серпень 1944 року 80 відсотків ФАУ-1 знищувалися у повітрі.

Між тим союзні війська продовжували розширювати плацдарм. 3-го липня перейшла в наступ 1-а американська армія. На 25 липня експедиційні сили вийшли на рубіж південніше Сен-Ло, Комон, Кан. На цьому Нормандська десантна операція завершилася. Союзники за період з 6 червня по 23 липня втратили 122 тисячі чоловік (49 тисяч англійців і канадців і біля 73 тисяч американців). Втрати німецьких військ склали 113 тисяч чоловік вбитими, пораненими і полоненими, а також 5117 танків і 345 літаків.

Зайнявши плацдарм в Нормандії, союзні війська 15 серпня 1944 року розпочали операція "Енвіл" ("Драгун") з визволення Франції. 19 серпня у Парижі почалося збройне повстання і до кінця вересня Францію було звільнено.

Висадка -англо-американських експедиційних сили в Нормандії стала найбільшою десантною операцією стратегічного значенні під час Другої світової війни. Бездоганно спланована й організована, вона стала певної мірою взірцем великомасштабних операцій такого роду. Ця операція сприяла успішному проведенню таких воєнних кампаній на радянсько-німецькому фронті, як завершення визволення України і Білорусії, оскільки значною мірою відволікла увагу командування німецької армії, скасувала її резерви. Другий фронт дозволив скоротити терміни війни і кількість її жертв.

На завершення відзначимо, що в складі десанту союзників було й немало українців. За різними джерелами в часи війни тільки в канадській армії служило від 35 до 50 тисяч українців.

"В гігантському змогу останньої війни українці взяли масову участь, — писав Мирослав Небелюк. — Перейдіть лише цвинтарі полеглих у Нормандії, огляньте лише жертви великого союзного десанту на узбережжях Франції і на вояцьких хрестах знайдете стільки українських прізвищ, що вам зробиться соромно за весь так званий культурний світ, для якого не існує України, хоч українська кров ллялася під англійськими, канадськими, американським та якими хочете іншими прапорами за спільні і дали, в яких осягненні українська участь замовчана і сильні світу цього, як, наприклад Чергіль, згадуючи кожен човен, затоплений німцями, ніколи не згадують, що на Мон-Кассіно, в Нарвіну, в Авранші, у всіх Ульгатах і Ріва Белля — ллялась українська кров і тепер вона там лежить кровавими діамантами в чистому піску узбережжя, де кожного літа сотні тисяч визволених тією кров'ю людей гріються на сонці і заливаються безжурним сміхом відпустки над морем..."

Архів "ВГ-Історія (ХХ століття)"

 31.05.06, 11:37 Партизанське задзеркалля
 18.04.06, 14:01 Командир афганських "командос"
 06.04.06, 20:36 Хрещений батько ГУЛАГу
 04.04.06, 13:34 Таємниці кіровоградського спецназу
 04.04.06, 13:28 Героїка двадцятих. Людина — проблема
 13.02.06, 13:29 Героїка двадцятих. З непокірного роду
 28.11.05, 14:50 Чудо лицарського чину
 18.11.05, 14:36 Немирний атом
 26.07.05, 12:30 Про що мовчав Левітан
 24.06.05, 14:54 До 22 червня. День народної скорботи
 21.06.05, 13:38 До 22 червня. Ати-бати, йдуть "штрафбати"
 21.06.05, 13:32 До 22 червня. Рік напередодні війни в агентурних повідомленнях
 07.06.05, 10:47 Кіровоградське небо
 14.03.05, 14:35 Правосуддя тоталітарної доби. Думки під вартою. Олександр Горошко
 01.02.05, 14:54 Солдати шостої заповіді. Наші у тропіках. Сьєрра-Леоне
 13.01.05, 16:55 Солдати шостої заповіді. Кіровоградці в Сараєво
 10.01.05, 14:31 Ішов січень 1944-го...
 27.11.04, 03:18 27 листопада — День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Хліборобський рід діда лавріна
 09.08.04, 14:30 Місто з минулого. Кіровоград 1980-х років
 14.06.04, 14:39 За крок до всесвітньої катастрофи. Куба 1962-63
 06.06.04, 10:17 Відкриття другого фронту. 60-річчя операції "Оверлорд" (D-Day)
 29.04.04, 13:07 До року Польщі в Україні. Пілсудський у домі Тарковських
 29.03.04, 15:57 Історія міста над Інгулом. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам'ять про щедру жінку?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!
 17.03.04, 19:27 Історія міста над Інгулом. Як заговорив перший кіровоградський динамік?
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 12.02.04, 16:07 Орда. Червоні знамена, комсомол, Перша кінна, порив, самопожертва...
 27.01.04, 13:38 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 2
 26.01.04, 20:18 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 1
 25.12.03, 00:18 Дарунок кіровоградським районам на 30-річчя
 03.10.03, 14:40 Дитячий садок у Єлисаветграді
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 23.06.03, 14:15 Три подвиги Григорія Рудика
 30.05.03, 11:41 Продовжується робота по збору матеріалів до "Книги Пам'яті України" та "Книги Скорботи України"
 08.05.03, 16:24 І мінер, і зв'язківець
 26.04.03, 10:24 26 квітня — чорнобильська пам'ять. Вони — перші
 16.04.03, 11:27 Геній пензля і мозаїки. Григорій Синиця у нашому місті. Історія одного фото
 09.04.03, 11:46 Гвардійцям допоміг... Гітлер
 08.04.03, 18:30 Підрозділ особливого призначення
 19.03.03, 15:13 Бити ворога, як Щиров
 03.03.03, 14:33 В історії залишиться тільки те, що зафіксовано
 25.02.03, 14:02 Пам'ять засніжених альп
 22.02.03, 13:15 Уроки, які завжди з нами. А серце розірвав Афган, або Чому з гір тікають вовки?
 15.02.03, 19:17 Афганістан. "Ми виконували особливі завдання"
 28.01.03, 12:50 Історія вчить. НТС як фата моргана
 27.01.03, 15:36 Про Ревуцьких у Добрій не забули...
 22.01.03, 13:48 22 cічня - День соборності України. Забувати не можна...
 08.01.03, 22:59 Пам'яті баби Єлисавети та багатьох інших...
 23.12.02, 16:30 "Нам потрібна історія, яка є учасником нинішнього життя"
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 04.12.02, 11:45 Архіви - це наша історія
 16.09.02, 15:31 Дивне місто над синюхою
 30.08.02, 18:19 А центр України таки у нас, на Кіровоградщині
 30.08.02, 18:11 Кіровограду - 250. А ви знаєте, хто такий Волохін?
 26.08.02, 16:38 Храм на крові
 25.06.02, 14:11 Навздогін публікації "Історія "чорнобильського" напису"
 09.05.02, 19:51 Восток - дело тонкое... Тем более, если он Ближний
 26.04.02, 15:16 Чорнобиль. Як це було...
 03.02.02, 12:42 До 10-річчя прийняття постанови про національний прапор. Кольори, що дають надію
 31.12.01, 17:15 Як святкували новий рік у Єлисаветграді
 07.12.01, 00:02 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 5)
 06.12.01, 23:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 4)
 27.11.01, 17:23 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 3)
 27.11.01, 17:16 Роман Коваль: "Я прийшов у цей світ, щоб повернути україні душі загиблих героїв"
 18.11.01, 17:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 2)
 11.11.01, 14:31 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 1)
 09.11.01, 14:43 Час жорстоких перемін
 09.11.01, 14:38 Колесо історії
 08.11.01, 11:23 "Ятрань" розвалює імперію

 

"ВГ" №
(00.00.0000)

Погода, Новости, загрузка...

 


Copyright © 2001–2009 "Вечiрня газета", (admin@vechirka.com.ua) , Vechirka.com.ua
Використання матерiалiв cайту дозволяється лише з посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.com.ua. Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование материалов сайта разрешается только со ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.com.ua. Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!