_СТОР_Я ХХ ст.

ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО ГУЛАГу

 Нафтал_й Френкель В_ктор КУД_НОВ, голова правл_ння обласного Товариства пол_тв'язн_в _ репресованих, Vechirka.com.ua
06.04.2006, 20:36

Попавши на Соловки, колишн_й одеський м_льйонер _ комерсант Нафтал_й Френкель, дивом не розстр_ляний чек_стами, першим запропонував використовувати працю репресованих на г_гантських будовах соц_ал_зму.

В 1933 роц_ Нафтал_й Френкель очолив буд_вництво Байкало-Амурської маг_страл_, ц_на кожного метра якої склало одне людське життя.

Рабська праця репресованих використовувалась скр_зь: _ на Б_ломорканал_, _ на Дн_прогес_, _ на Магн_тц_, _ в Норильську, _ в Комсомольську-на-Амур_, _ на Колим_ та на _нших будовах.

Багато б_льшовицьких кар'єр розпочинались стр_мким злетом, а зак_нчувались кулею в тюремних п_двалах. Кар'єра Нафтал_я Френкеля промайнула у зворотному напрямку: в_д кул_ у потилицю до генеральської з_рки. За заслуги перед Батьк_вщиною Стал_н трич_ нагороджував Нафтал_я Ароновича Френкеля орденом Лен_на.

Московськ_ чиновники поставляли в Одесу пачки грошей, а Френкель передавав їм вал_зи _з золотом.

У 1904 роц_ молодий єврейський комерсант Нафтал_й Френкель в_дкрив у Одес_ на паях контору. Згодом його компаньйон ут_к за кордон, а у Френкеля лишилися грош_, що дали початок стр_мкого розвитку його б_знесу. П_дприємець монопол_зував переробку деревини, за що його прозвали <л_совим королем Чорного моря>. У роки Першої св_тової в_йни Френкелю вдалося укласти вдал_ угоди з продажу зброї.

Пот_м в_н, як справжн_й ол_гарх, п_дпорядкував соб_ засоби масової _нформац_ї, п_д його патронатом в Одес_ виходила газета <Коп_йка>, в як_й в_н висм_ював конкуруючих комерсант_в та повпред_в, спритно сварячи їх м_ж собою.

1917 року, коли влада зм_нилася, невгамовний молодик, щоб захистити св_й б_знес, зав_в зв'язки з одеським крим_налом на чол_ з Япончиком _ змушений був п_дкоритись _нтересам бандитської Молдаванки. Дружба з Япончиком навчила Нафтал_я Ароновича вести справи з розмахом, прораховуючи все на дек_лька ход_в наперед. Френкель стає членом угруповання.

У червн_ 1919 року Япончик прийшов у м_сцевий 3-й в_дд_л ЧК з пропозиц_єю сформувати з_ свого крим_нал_тету революц_йний заг_н Червоної Арм_ї. Час був важкий, людей на фронтах не вистачало, _ ЧК дала згоду. У цей полк, який сформували шахраї, бандити та головор_зи, потрапив _ Френкель. Через к_лька рок_в у таб_рн_й анкет_ в_н напише: <Брав участь у громадянськ_й в_йн_...>.

П_сля розстр_лу чек_стами Мишки Япончика одеська банда розб_глася _ Френкель, втративши п_дтримку крим_нал_тету, вт_к у Туреччину. А 1921 року, проанал_зувавши ситуац_ю, що склалася, не без участ_ спецслужб, повернувся в Одесу _ створив пароплавну компан_ю. П_д прикриттям приватної ф_рми його пароплави почали курсувати по Чорному морю з контрабандним товаром - в_д капелюх_в _ шовкових панч_х - до дорогоц_нних камен_в. На Мал_й Арнаутськ_й у Москв_ в_н створив перш_ арт_л_, де шили модний одяг п_д маркою в_домих європейських ф_рм. Товар реал_зовувся через своїх людей у лавках, ресторанах _ готелях. Для прикриття контрабандного б_знесу в Москв_ за значн_ кошти п_дкуплялися впливов_ чиновники. Одним _з них був стр_мкий кар'єрист, нарком Генр_х Ягода (справжнє _м'я - Гершель Ягуда). Та з часом найвпливов_шим його покровителем стане Лаврент_й Бер_я.

Борис Ширяєв у документальному роман_ <Незгасна лампада> в_дзначав: <Розумний, передбачливий _ по_нформований, Френкель був у курс_ вс_х зм_н у розстановц_ внутр_шн_х сил НКВС _ спекулював на цьому так ум_ло, як _ на валют_>. _з Москви енкаведисти поставляли йому пачки грошей, а Френкель передавав їм вал_зи _з золотом, закупленим за низькими ц_нами. Через певний час одеськ_ чек_сти стали в_дст_бати долю _ соб_. Тепер чемодани у Москву доставлялись не такими повними _ центр вир_шив Френкеля покарати. Приводом для арешту послужив його пароплавний трест. У с_чн_ 1924 року Колег_я ОДПУ винесла Нафтал_ю Ароновичу смертну кару. Але дал_ трапилось чудо. У момент виконання присуду, коли ц_вку нагана уже було приставлено до потилиц_, в_дчинились двер_ _ чийсь голос наказав: <В_дставити!> Смертний вирок був зам_нений десятьма роками каторги у табор_ особливого призначення на Соловках.

Жилка вдалого комерсанта допомогла Френкелю вижити нав_ть у суворих таб_рних умовах.

У 1924 роц_, потрапивши на Соловки, колишн_й одеський комерсант очолив у табор_ економ_чний в_дд_л. З дозволу вищого кер_вництва, за _н_ц_ативою Френкеля, в табор_ запрацювали майстерн_ з пошиття взуття, одягу, виробництва шахматових дощок. Товари переправлялися у Москву _ реал_зовувались п_д дахом ОДПУ. Коли справа почала приносити прибуток, начальство почало ставитись до Френкеля б_льш н_ж дружелюбно. Праця репресованих виявилася новим економ_чним в_янням. До цього табори використовувалися для _золяц_ї <ворог_в народу>, _ н_якої прац_ не передбачалося. У б_льшост_ випадк_в <зек_в> просто доводили до смерт_. Френкель запропонував використовувати в'язн_в на л_сорозробках, де щоденно помирало к_лька десятк_в чолов_к, яких ховали в ямах. У цей час у табор_ завелися сипнотифозн_ вош_. Боячись еп_дем_ї, таб_рне начальство звернулось в управл_ння табор_в дати дозв_л на терм_нову побудову лазн_. _ Френкель п_дготував проект найб_льшої лазн_ _ запропонував збудувати її за 24 години. Для цього в_н попросив дозволу у таб_рного кер_вництва вид_лити йому 30 м_цних матрос_в, гарячу їжу _ спирт. Френкель керував буд_вництвом профес_онально. Зведення лазн_ зак_нчили на 3 години ран_ше. Цей день став для нього початком стр_мкої кар'єри.

Зд_бний в'язень почав подовгу засиджуватись у начальства. Незабаром його достроково зв_льнили, запропонувавши залишитися в_льнонайманим на Соловках - начальником виробничого в_дд_лу управл_ння Соловецького табору особливого призначення ОДПУ. Таб_рне начальство пов_домило в Москву про проекти Френкеля, пов'язан_ з_ створенням табор_в нового типу. В_н переконав ус_х, що система табор_в може стати джерелом надходжень у казну значних грошових прибутк_в. Якщо ран_ше не знали, що робити _з засудженими, то тепер їх катастроф_чно не вистачало. На Луб'янку лет_ли прохання присилати нов_ парт_ї репресованих.

У зах_дних засобах масової _нформац_ї з'явилися матер_али про те, що молода радянська держава утримує засуджених в нелюдських умовах, створивши для цього г_гантську систему концтабор_в. Щоб виправдатись перед св_товою громадськ_стю _ показати переваги соц_ал_зму, на Соловки в_дправляють Максима Горького, знаючи, що в_домому пролетарському письменнику пов_рять. До його приїзду соловецьк_ власт_ готувались _рунтовно: рубали крислат_ ялини, вкопуючи в п_сок навколо барак_в та _н.

На честь приїзду Горького _ письменник_в у табор_ грав симфон_чний оркестр. Траплялись _ курйози, коли в одному _з клуб_в Горький побачив, як <зеки> читали газети, тримаючи їх догори ногами. _ хоча засудженим категорично заборонялося скаржитися, таємно вони слали письменнику записки, спод_ваючись домогтися правди. Їх у письменника накопичилася ц_ла вал_за, яка безсл_дно зникла ще до повернення в Москву.

П_сля в_зиту Горького в табор_ провели чистку. А Френкелю запропонували очолити в Москв_ виробниче представництво вс_х табор_в ГУЛАГу ОДПУ СРСР. Йому вид_лили дачу п_д Москвою _ автомоб_ль <З_С-101>. Саме тод_ в_дпрацьовувалася схема утримування засуджених в таборах _ їх виправлення через працю. Френкель запропоновував використовувати дешеву працю репресованих на великих народногосподарських будовах. Табори почали називати виправно-трудовими.

Стал_ну потр_бн_ були трудов_ перемоги. У 1931 роц_ в_н наказав за 20 м_сяц_в збудувати канал довжиною 227 км, з'єднавши Б_ле море _ Онезьке озеро. Начальником буд_вництва каналу призначили Нафтал_я Френкеля. Сотн_ тисяч <зек_в> було кинуто на спорудження будови соц_ал_зму. Їх знаряддями прац_ були грабарка, лопата, кувалда, сокира _ дерев'яний журавель для перем_щення валун_в. _ норма - будь-якою ц_ною! За ударну працю прибавляли пайку хл_ба, а при невиконанн_ норми на дн_ каналу заливали бетоном усю бригаду.

На буд_вництв_ Б_ломорканалу працювали до 100 тисяч в'язн_в. _нколи смертн_сть досягала 700 чолов_к на добу. Померлих в_д виснаження _ хвороб нав_ть не в_двозили на кладовище. Їхн_ т_ла кидали прямо в бетон при заливц_ шлюз_в та причальних ст_нок. Проте загальна к_льк_сть в'язн_в не зменшувалась: на будову щоденно привозили поповнення.

Весною 1933 року нарком Ягода рапортував Стал_ну про готовн_сть каналу до призначеного строку в_дкриття. _дея в_дв_дати буд_вництво каналу належала Максиму Горькому, який хот_в переконати Стал_на, що письменницька _нтел_генц_я може осп_вувати трудов_ подвиги народу.

Письменницька група у склад_ 120 ос_б в_дправились поїздом на урочисте в_дкриття каналу. У купе розм_щалося троє, четверте м_сце займали ящики з пров_з_єю та дорогим спиртним. В той час, коли на Україн_ лютував страшний голод, письменницьк_ столи тр_щали в_д харчових дел_катес_в. Письменника Олександра Овд_єнка все це так вразило, що в_н згодом пригадав: <Я ошал_в в_д побаченого достатку. На великих блюдах з петрушкою в зубах п_д прозорою товщиною заливного лежали осетров_ рибини _ поросята. На вузьких довгих тар_лках купались у жир_ шматочки теши, семги, балику. Велика к_льк_сть тар_лок була завалена пластинками ковбаси, шинки, сиру. Плавали в бурштинов_й ол_ї шпроти. Пломен_ла св_жа редиска. В ср_бних в_дерцях прохолоджувались гор_лка, вино, шампанське, нарзан, боржом_>.

За участь у буд_вництв_ каналу Френкеля нагородили першим орденом Лен_на. Проте канал не знайшов свого судноплавного застосування. В умовах п_вноч_ канал глибиною в п'ять метр_в знаходився п_д кригою с_м м_сяц_в упродовж року. Але Стал_ну потр_бно було _нше: гранд_озн_ трудов_ досягнення та ув_чнення свого _мен_.

П_сля XVII з'їзду ВКП (б) у серпн_ 1933 року Нафтал_я Френкеля призначили начальником роб_т Байкало-Амурської маг_страл_. Спец_ально для будови створили новий таб_р для репресованих БАМлаГ, зона якого простяглася в_д Чити до Хабаровська. У в_дправну точку БАМу, у виселок Свободний, Френкель прибув у спецвагон_, оздобленому розк_шними меблями. Начальник пост_йно жив у вагон_, наскакуючи, наче <летючий голландець>, в_д будови до будови.

П_д звуки оркестру колишн_й в'язень особисто приймав парт_ї репресованих. Вс_х прибулих ставили на кол_на в сн_г _ рахували по головах, а пот_м гнали в л_с робити прос_ки для майбутньої зал_зниц_. Начальник буд_вництва мав у розпорядженн_ велик_ суми грошей. Частину в_н направляв на п_дкупи гулаг_вського начальства, б_льша частина використовувалася на утримання в'язн_в, а частину, як економ_ю, в_дсилав у казну.

Добовий рац_он одн_єї людини на будов_ складали буханка хл_ба _ баланда з мороженої риби. Люди страждали в_д цинги _ вживали хвою. Барак_в для вс_х не вистачало _ в'язн_ сотнями гинули в_д холоду _ хвороб. За дек_лька рок_в було прокладено б_льше 2,5 тисяч_ к_лометр_в зал_зниц_. В арх_вах Благовєщенська збереглося два з половиною м_льйони особових справ загиблих на т_й будов_. Було п_драховано, що одне людське життя - ц_на кожного збудованого метра будови в_ку. БАМ _ Б_ломорканал ув_йшли в _стор_ю соц_ал_стичного буд_вництва як смертельн_ пам'ятники жорстокост_ та насильства. Лише тепер п_драховано, що на буд_вництв_ Б_ломорканалу загинуло до 300 тисяч в'язн_в. У 1937 роц_, коли масов_ репрес_ї та чистки у в_йськах та вищому кер_вництв_ досягли апогею, Френкеля знову не зачепили. Його врятували бездоганна репутац_я господарника _ п_дтримка Бер_ї. У 1938 роц_ в_н очолює зал_зничний ГУЛАГ, запропонований ним самим. На д_тище Френкеля посипались замовлення: буд_вництво зал_зничних трас б_ля Волги, б_ля кордон_в з _раном, мертва зал_зниця _гарка-Салехард, Тайшет-Братськ. За нов_ досягнення Френкеля нагородили другим орденом Лен_на.

А з початком в_йни в_домство Френкеля кинули на буд_вництво прифронтових дор_г. П_д час оборони Стал_нграда з наказу Френкеля зеки роз_брали зал_зничну кол_ю БАМ-Тинда _ перекинули рейки на оборону приволзького м_ста. Робота була виконана в найкоротш_ строки. У 1943 роц_ генерал-лейтенанта _нженерно-техн_чної служби НКВС Нафтал_я Ароновича Френкеля нагороджують трет_м орденом Лен_на.

1947 року, _нтуїтивно в_дчувши неладне, початок <єврейської справи>, почесний орденоносець подав прохання про в_дставку у зв'язку з_ станом здоров'я. _ його з почестями в_дправили на пенс_ю.

Через р_к ус_ його соратники та сподвижники єврейської нац_ональност_ були арештован_ _ засуджен_ на велик_ строки ув'язнення.

Архів "ВГ-Історія (ХХ століття)"

 31.05.06, 11:37 Партизанське задзеркалля
 18.04.06, 14:01 Командир афганських "командос"
 06.04.06, 20:36 Хрещений батько ГУЛАГу
 04.04.06, 13:34 Таємниці кіровоградського спецназу
 04.04.06, 13:28 Героїка двадцятих. Людина — проблема
 13.02.06, 13:29 Героїка двадцятих. З непокірного роду
 28.11.05, 14:50 Чудо лицарського чину
 18.11.05, 14:36 Немирний атом
 26.07.05, 12:30 Про що мовчав Левітан
 24.06.05, 14:54 До 22 червня. День народної скорботи
 21.06.05, 13:38 До 22 червня. Ати-бати, йдуть "штрафбати"
 21.06.05, 13:32 До 22 червня. Рік напередодні війни в агентурних повідомленнях
 07.06.05, 10:47 Кіровоградське небо
 14.03.05, 14:35 Правосуддя тоталітарної доби. Думки під вартою. Олександр Горошко
 01.02.05, 14:54 Солдати шостої заповіді. Наші у тропіках. Сьєрра-Леоне
 13.01.05, 16:55 Солдати шостої заповіді. Кіровоградці в Сараєво
 10.01.05, 14:31 Ішов січень 1944-го...
 27.11.04, 03:18 27 листопада — День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Хліборобський рід діда лавріна
 09.08.04, 14:30 Місто з минулого. Кіровоград 1980-х років
 14.06.04, 14:39 За крок до всесвітньої катастрофи. Куба 1962-63
 06.06.04, 10:17 Відкриття другого фронту. 60-річчя операції "Оверлорд" (D-Day)
 29.04.04, 13:07 До року Польщі в Україні. Пілсудський у домі Тарковських
 29.03.04, 15:57 Історія міста над Інгулом. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам'ять про щедру жінку?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!
 17.03.04, 19:27 Історія міста над Інгулом. Як заговорив перший кіровоградський динамік?
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 12.02.04, 16:07 Орда. Червоні знамена, комсомол, Перша кінна, порив, самопожертва...
 27.01.04, 13:38 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 2
 26.01.04, 20:18 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 1
 25.12.03, 00:18 Дарунок кіровоградським районам на 30-річчя
 03.10.03, 14:40 Дитячий садок у Єлисаветграді
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 23.06.03, 14:15 Три подвиги Григорія Рудика
 30.05.03, 11:41 Продовжується робота по збору матеріалів до "Книги Пам'яті України" та "Книги Скорботи України"
 08.05.03, 16:24 І мінер, і зв'язківець
 26.04.03, 10:24 26 квітня — чорнобильська пам'ять. Вони — перші
 16.04.03, 11:27 Геній пензля і мозаїки. Григорій Синиця у нашому місті. Історія одного фото
 09.04.03, 11:46 Гвардійцям допоміг... Гітлер
 08.04.03, 18:30 Підрозділ особливого призначення
 19.03.03, 15:13 Бити ворога, як Щиров
 03.03.03, 14:33 В історії залишиться тільки те, що зафіксовано
 25.02.03, 14:02 Пам'ять засніжених альп
 22.02.03, 13:15 Уроки, які завжди з нами. А серце розірвав Афган, або Чому з гір тікають вовки?
 15.02.03, 19:17 Афганістан. "Ми виконували особливі завдання"
 28.01.03, 12:50 Історія вчить. НТС як фата моргана
 27.01.03, 15:36 Про Ревуцьких у Добрій не забули...
 22.01.03, 13:48 22 cічня - День соборності України. Забувати не можна...
 08.01.03, 22:59 Пам'яті баби Єлисавети та багатьох інших...
 23.12.02, 16:30 "Нам потрібна історія, яка є учасником нинішнього життя"
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 04.12.02, 11:45 Архіви - це наша історія
 16.09.02, 15:31 Дивне місто над синюхою
 30.08.02, 18:19 А центр України таки у нас, на Кіровоградщині
 30.08.02, 18:11 Кіровограду - 250. А ви знаєте, хто такий Волохін?
 26.08.02, 16:38 Храм на крові
 25.06.02, 14:11 Навздогін публікації "Історія "чорнобильського" напису"
 09.05.02, 19:51 Восток - дело тонкое... Тем более, если он Ближний
 26.04.02, 15:16 Чорнобиль. Як це було...
 03.02.02, 12:42 До 10-річчя прийняття постанови про національний прапор. Кольори, що дають надію
 31.12.01, 17:15 Як святкували новий рік у Єлисаветграді
 07.12.01, 00:02 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 5)
 06.12.01, 23:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 4)
 27.11.01, 17:23 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 3)
 27.11.01, 17:16 Роман Коваль: "Я прийшов у цей світ, щоб повернути україні душі загиблих героїв"
 18.11.01, 17:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 2)
 11.11.01, 14:31 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 1)
 09.11.01, 14:43 Час жорстоких перемін
 09.11.01, 14:38 Колесо історії
 08.11.01, 11:23 "Ятрань" розвалює імперію

 

"ВГ" №
(00.00.0000)

Погода, Новости, загрузка...

 


Copyright © 2001–2009 "Вечiрня газета", (admin@vechirka.com.ua) , Vechirka.com.ua
Використання матерiалiв cайту дозволяється лише з посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.com.ua. Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование материалов сайта разрешается только со ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.com.ua. Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!