Кіровоградська наступальна операція розпочалася вранці 5 січня 1944 року. Головна роль у ній відводилася військам центру фронту (53-я, 5-а і 7-а гвардійські, 5-а гвардійська танкова армії, 5-й гвардійський і 7-й механізовані корпуси). Їхні дії мала підтримувати 5-а повітряна армія.

Фашистське командування надавало надзвичайно важливого значення утриманню Кіровограда як опорного пункту на Правобережній Україні.

Маршал І.С.Конєв у книзі "Записки командуючого фронтом" згадував: "Сам Кіровоград, як опорний пункт, був укріплений дуже сильно. Основу укріплень міста становили устатковані під оборону великі кам'яні будівлі, з'єднані між собою; була створена система перехресного і флангового вогню, а підступ до міста і найважливіші об'єкти всередині його (мости, великі будівлі, аеродроми) заміновані".

У боях за звільнення нашого міста брали участь воїни більше 30 національностей. Тисячі з них нагороджені орденами і медалями. Одна з вулиць м. Кіровограда носить ім'я Шатила Кіма Дмитровича, командира танка Т-34 84-го танкового корпусу. 7 січня на околиці міста Шатило помітив велике скупчення живої сили і техніки противника.

"Будь-якою ціною знищити танки ворога", — сказав своїм товаришам. Командир безстрашно повів екіпаж в атаку. Було спалено 6 танків, у тому числі 2 "Тигри", роздавлено 51 автомашину, знищено близько роти гітлерівців. Не дрімали й фашисти: вони відкрили вогонь у відповідь. У цьому бою екіпаж загинув, відступивши на свою територію, а Шатила знайшли непритомним біля танка. За мужність і відвагу йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Снайпер Слов'янської стрілецької дивізії башкир Абдула Лукманов знищив багато гітлерівців, не давши німецьким підривникам здійснити їхній намір — зірвати міст через Інгул.

Дорогою ціною наші солдати відстояли Балашівський залізничний міст. Радисту Рилову Андрію Борисовичу довелося викликати вогонь радянської артилерії на себе. І тільки семеро повернулися живими до своїх. Борис Андрійович був удостоєний ордена Червоної Зірки. Таких прикладів можна навести безліч.

Кіровоград звільнили на світанку 8 січня 1944 року, а о 21 годині Москва салютувала військам, які визволили наше місто, 20-ма артилерійськими залпами із 224 гармат. Радінформбюро в оперативному зведенні за 11 січня 1944 року повідомляло: "За уточненими даними, в районі Кіровограда за час боїв з 5 по 8 січня включно нашими військами знищено: танків — 294, гармат різних — 296, самохідних гармат — 40, мінометів — 141, кулеметів — 445, бронемашин — 94, автомашин — 972. Противник втратив тільки вбитими понад 15 тисяч солдатів і офіцерів".

За цими скупими рядками подвиг захисників рідної землі — від рядового до маршала, мужністю, героїзмом котрих здолано найлютішого ворога людства — фашизм.