_СТОР_Я ХХ ст.

ГЕРОЇКА ДВАДЦЯТИХ. З НЕПОК_РНОГО РОДУ

Леон_д БАГАЦЬКИЙ, Vechirka.com.ua
13.02.2006, 13:29

Якби знати наперед, що чекає кожного завтра, через р_к, у к_нц_ життя, можна завчасно, як каже присл_в'я, _ солому п_дстелити. На щастя, того не в_дає н_хто, бо ст_льки б з'явилося коректор_в майбутнього, що зникнув би усякий _нтерес до нього. А у в_дсутност_ _нтересу кор_ниться занепад. Бачило ж бо наше покол_ння, чим зак_нчується тотальне планування? Тобто, певне знаття майбутнього. Бачило. Проведено експеримент, який не вдався. Отже, не варто наступати знову на т_ сам_ грабл_. То чому ж раз у раз в_дтворюємо пройдене? Адже сп_ткалися з роками революц_йних зав_рюх двадцятого стол_ття, як_ упереджували наше сьогодення один в один.

Маємо, як _ тод_, полум'яних борц_в за всенародне щастя, таких самих в_двертих аферист_в м_жнародного масштабу _ дов_рливих посл_довник_в, як найзаплутан_ших, так _ найприм_тлив_ших гасел. Усе зб_гається. Калейдоскоп_чна зм_на уряд_в тод_ _ тепер. _ т_ ж сам_ "друз_" п_клуються про нас, коли розгоряється продуктова чи паливна криза. А ми не розум_ємо, що наше н_кому не болить _ не повинно бол_ти, а всяка милостиня згодом вилазить боком.

Оглянемося ще раз у минуле через долю окремої людини, нашого земляка Андр_я Олекс_йовича Гулого-Гуленка.

В_н народився у жовтн_ 1886 року в Новоархангельську Єлисаветградського пов_ту. Пращури його з'явилися, за с_мейними переказами, _з п_вденної Київщини, з-п_д м_стечка Городища, _ мали сп_льне кор_ння з тамтешн_ми Гулаками. Саме ж пр_звисько Гулий, Гулак - козацького походження _ сучасною мовою звучить як волоцюга. Однак у к_нц_ Х_Х стол_ття хлопцева родина статечно вела господарство, користувалася повагою громадян, д_тям намагалася дати добру осв_ту. Андр_й, наприклад, навчався в Одес_ у в_дом_й Р_шельєвськ_й г_мназ_ї, зак_нчив Новоолександр_вський _нститут с_льського господарства _ л_с_вництва. Ще навчаючись у г_мназ_ї, яка, зрозум_ло, не формувала українського св_тогляду, Гулий занурився у глибоке студ_ювання української л_тератури. _нтерес до батьк_вського минулого, ф_лософських засад пращур_в прив_в юнака до Української громади, що склалася тод_ в Одес_ та дала з часом низку яскравих д_яч_в.

Бути б колись випускников_ _нституту досв_дченим л_с_вником або науковцем-ботан_ком, але доля розпорядилася по-своєму.

Вибухнула Перша св_това в_йна _ застала Гулого прапорщиком в _нженерних в_йськах. Довг_ три роки боїв, окоп_в, поранень, моральних випробувань дали тод_шньому кап_тану царської арм_ї ст_льки в_йськового досв_ду, що його з лихвою вистачило на майбутн_ п'ять рок_в нової в_йни, в яку зусиллями Лен_на _ його людей скотилася величезна _мпер_я. Україна - також.

П_д час Лютневої революц_ї Андр_я Гулого обрано до див_з_йного ком_тету частини як авторитетного командира, а у травн_ 1917 року в_н стає делегатом Всеукраїнського з'їзду в_йськовик_в, "оск_льки в_д самого початку революц_ї в_н включився в український рух, що розпочався в арм_ї", - говориться в див_з_йн_й резолюц_ї. У вересн_ очолює господарчий в_дд_л Управл_ння техн_чних в_йськ Центральної Ради. П_зн_ше у Гулого не склалися стосунки з кер_вництвом. Цей пер_од досить непрозорий, бо йому чомусь довелося вибиратися з України на Кубань _ в Ростов, де в_н перебував чи то _з завданням, чи з власної _н_ц_ативи. Семим_сячний пер_од Гетьманату також залишився поза його б_ограф_єю. У грудн_, п_сля зречення Скоропадського, Гулий запрошений до обов'язк_в командуючого в_йськами Директор_ї на Катеринославщин_. Уже в с_чн_ 1919 року орган_зац_йн_ заходи ув_нчалися створенням фронту Херсон-Олександр_вськ (Запор_жжя) проти б_логвард_йц_в _ фронту Олександр_вськ-Новомосковськ проти Махна. До к_нця 1919 гул_вськ_ частини контролювали територ_ю Черкаси-Єлисаветград-Катеринослав, кр_м пер_оду лютого-березня, коли вони змушен_ в_д_йти п_д натиском отамана Григор'єва.

У грудн_, розгромивши добровольц_в-б_ляк_в б_ля Знам'янки та Фундукл_ївки, Гулий п_шов штурмом на Єлисаветград, вибив противника _ недовго утримував м_сто. Наводимо розпов_дь _.Л_с_нова, єлисаветградського б_льшовика: "В н_ч на 25 грудня прибув до ревкому один з товариш_в _ пов_домив, що в Бережинку прибув якийсь заг_н, що веде боротьбу з ден_к_нцями. Ревком вир_шив обов'язково зв'язатися _з тим загоном. Вранц_ я вийшов до Бережинки, де на перш_й же вулиц_ зустр_в двох озброєних партизан_в _ попросив в_двести до командира. Вони привели мене в штаб. Тут мене зустр_в чолов_к середнього в_ку _, розпитавшись, хто я, назвав себе Гулим-Гуленком. Я спитав його про їхню пол_тичну програму. Гулий-Гуленко пов_в мене в _ншу к_мнату, взяв у секретаря звернення Троцького _ дав прочитати. Там було написано, що "великороссы не идут покорять Украину, а идут освободить её от деникинцев, с тем, чтобы представить Украине возможность избрать ту власть, которую народ захочет".

- Ось на як_й основ_, - пояснив Гулий-Гуленко, - ми д_ємо разом _з червоними в_йськами...

Гулий-Гуленко зробив начерк плану взяття м_ста _, передаючи його мен_, сказав, що Єлисаветград можна захопити лише у випадку, якщо точно дотримуватися цього плану... П_сля цього командир наказав готуватися, оск_льки через годину _з м_ста проходитиме обоз, який супроводжується п_всотнею кавалер_ї. Справд_, через п_втори чи дв_ години показалася на шляху валка, що розтягнулася на дв_ версти. Заг_н Гулого, п_дпустивши її сажн_в на 300, в_дкрив вогонь. В обоз_ зд_йнялася пан_ка, ламалися п_дводи, виривалися кон_, але все-таки частин_ б_ляк_в удалося повернути _ рушити назад до м_ста. К_ннота в_дстр_лювалася. Гул_вц_ кинулися за обозом _ по його сл_дах вв_рвалися в передм_стя. Десь до дев'ятої години вечора п_в-м_ста було в руках гул_вц_в... П_зн_ше стало в_домо, що Гулий-Гуленко в_дступив у нев_домому напрямку". Приблизно м_сяць заг_н Гулого-Гуленка оперував поблизу Єлисаветграда, у Холодному Яру та на околишн_х зал_зницях.

Двадцять п'ятого с_чня 1920 року в сел_ Володимир_вц_ в_дбулася зустр_ч з_ штабною колоною Першого зимового походу. Знесилен_ кровопролитними боями у м_жфронтовому простор_ м_ж б_лими та червоними, воїни Д_євої арм_ї УНР одержали в_д гул_вц_в рят_вну допомогу зброєю, беєприпасами та _ншими необх_дними речами. _ це без огляду, що й сам_ партизани вели бойов_ д_ї без п_дтримки свого уряду вже досить довго. Треба думати, дипломатичн_ зд_бност_ Андр_я Гулого дозволили одержати потр_бне в_д б_льшовицьких _нтендант_в. У пром_жку м_ж 26 с_чня _ 8 лютого його загони знову п_дходили до Єлисаветграда _ в саме м_сто, щоб заблокувати там червоних _ безборонно провести через Малу Мамайку, Покровське, Аджамку, Суботц_ учасник_в Зимового походу.

Дванадцятого лютого в_дд_л новоархангельського уродженця влився до Арм_ї УНР. Водночас Гулого-Гуленка призначено командиром 1-ї Запорозької див_з_ї, яка п_сля маршу з боями в_д Дн_пра до П_вденного Бугу робить новий перех_д до Новоархангельська. Опинившись п_д к_нець березня на мал_й батьк_вщин_, Гулий-Гуленко в_дв_дав родину батьк_в, дружину, сина. Гостини тривали к_лька дн_в, бо вже на 1 березня сили арм_ї зосередилися б_ля села Хмельового для дальшого маршу на Вознесенськ. Ось там, при штурм_, найяскрав_ше проявився командирський талант Гулого. М_сто було захоплене з м_н_мальними втратами, але в_ддало максимальн_ трофеї, що й забезпечило усп_шне завершення усього Першого зимового походу. _ б_л_, _ червон_ на власн_й шкур_ в_дчули, що вм_є український козак.

У ход_ радянсько-польської в_йни (травень-листопад 1920 року) Гулий-Гуленко командує 1-ю Запорозькою див_з_єю. Перш_ переможн_ операц_ї. В_дступ _ наступ. У траг_чному листопад_ п_сля Ризького договору Польщ_ з б_льшовицькою Рос_єю українська арм_я змушена була перейти через Збруч на польську територ_ю. Гулий-Гуленко, не бажаючи потрапити в табори для _нтернованих, здав див_з_ю генералу Г.Базильському.

За _ншою верс_єю, його направлено в червоне зап_лля наказом Головного отамана. Р_ч у т_м, що командна верх_вка Першого зимового походу у склад_ генерал_в Омеляновича-Павленка, Тютюнника, Загродського, Гулого-Гуленка, полковника Долуда склала в_йськову опозиц_ю уряду з нам_ром встановити воєнну диктатуру. Отож державн_ достойники таким робом послаблювали групу опонент_в-в_йськовик_в. Не вдаючися у детальн_ш_ м_ркування, в_дм_тимо, що таке взаємне поборювання не сприяло державному буд_вництву.

На чол_ 365 вершник_в з 50 кулеметами отаман продирається 23 листопада через л_н_ю фронту в б_льшовицьк_ тили. На початку грудня 1920 року Гулий з'єднується з козаками отаман_в Семена Гризла, Цв_тк_вського та Дерещука й оперує у район_ Уман_, Тального, р_дного Новоархангельська. Напередодн_ Нового року у важкому бою б_ля Христин_вки Гулого поранено. Це було його шосте тяжке поранення. Згодом, д_ставши "липов_" документи, турботами козака Олександра Новохацького в середин_ с_чня 1921 року перебрався на п_двод_ через замерзлий Дн_стер до Румун_ї.

П_сля нетривалого л_кування, яке треба було б продовжити до повного одужання, генерал включився у п_дготовку майбутнього походу проти окупант_в. Зустр_вшись у лютому з Юрком Тютюнником, натиснули на Симона Петлюру, а той звернувся до польських к_л за сприянням у нов_й акц_ї. Гулий-Гуленко зобов'язувався створити у п_вденному Правобережж_ мережу п_дп_льних центр_в, що стали б опорою при збройному виступ_. Наприклад, у Єлисаветград_ дов_реною особою отамана був _ван Андр_йович Бардаш_в. Його два сини - Андр_й та _ван, брат Петро, плем_нник Павло Бесараб воювали у див_з_ї Костя Блакитного. Донька Над_йка виконувала обов'язки зв'язкової. Початок повстання 1921 року нам_чався в Єлисаветград_ п_д час першотравневих свят. Очолити його повинен був генерал-хорунжий Андр_й Гулий. Однак ЧК уже вела єлисаветградських п_дп_льник_в. У м_ст_ з'явився колишн_й повстанець Степової див_з_ї, а тепер зрадник Кравченко, котрий до цього сприяв розгрому Катеринославського Повстанкому _ загибел_ Костя Блакитного.

Мета приїзду, - граючи роль зв'язкового в_д Гулого-Гуленка, проникнути в секрети п_дготовки всеукраїнського повстання, про яке малися здогади в ЧК. Провокатора розшифрував п_дп_льник Григор_й Яковенко, але соратники не йняли йому в_ри _ потрапили у темн_ камери для допит_в.

Усе л_то _ ранню ос_нь генерал-хорунжий поклав на в_дновлення мереж_ українського п_дп_лля. В_н розум_в, що час виступу втрачено, оск_льки найкращим пер_одом для цього був травень. Однак над_явся на таке ж чудо, яке супроводжувало Перший зимовий пох_д. У середин_ жовтня Гулий-Гуленко одержав наказ виїхати в зону зосередження П_вденної (Бессарабської) групи. У н_ч на 17 жовтня з п_втора десятком старшин таємно переходить прикордонний Дн_стер. Дорогою заг_н поповнювався людом. За розробленим планом на Уманщин_ та Звенигородщин_ необх_дно було почати бойов_ д_ї з подальшим розширенням оперативного простору. У район_ Новомиргорода нам_чалася зустр_ч _з Запорозькою див_з_єю, якою генерал командував у Зимовому поход_ 1919-1920 рок_в. Але вона не з'явилася у призначене м_сце. А ще через якийсь час гул_вц_ д_зналися про катастрофу головних сил п_д Базаром. Довелося в к_нц_ грудня вертатися в Румун_ю.

Тяжка невдача п_дкосила морально українську ем_грац_ю. Стався надлом у багатьох в_домих д_яч_в визвольних змагань, але не в Андр_я Гулого-Гуленка. Цей чолов_к, ще в 1917 роц_ визнаний непридатним для в_йськової служби, з потроєною енерг_єю береться знову за формування сил до майбутн_х операц_й проти ненависного б_льшовизму.

На початку червня 1922 року, закупивши парт_ю к_с п_сля чергового переходу кордону, Гулий п_д виглядом перес_чного селянина їздив на д_д_вському воз_ по ярмарках, продаючи т_ коси. Справжньою ж метою мандр_в був не зиск в_д торгових операц_й, а глибока, достов_рна _нформац_я про стан б_льшовицького зап_лля. Побував у Києв_, Одес_, Єлисавтград_, др_бн_ших центрах, зал_зничних вузлах. Не обминув, ясна р_ч, Холодного Яру _ Чорного л_су, де зустр_вся _з активно д_ючими отаманами Завгородн_м, Зал_зняком, Гупалом.

Ще одна думка гнала його на батьк_вщину. В_н хот_в вивезти за руб_ж свого сина, котрий жив у родин_ сестри Наталки Мизин у Новоархангельську.

Чек_сти здогадувалися, що Гулий в Україн_, але завчасно розставлен_ пастки не спрацьовували. Отаман, завдяки ч_тко налагоджен_й розв_дц_, уникав провалу. П_дготовка повстання велася обережно, осмислено _, разом з тим, см_ливо. Нев_домо, чим би ск_нчилися нов_ задуми, якби не випадкова зустр_ч на початку червня в Одес_ з давн_м знайомим Д_ком, за яким пильно стежило чек_стське око. Гулий також потрапив у поле зору червоних нишпорок. Арештували 19 липня 1922 року. Коли отаман назвав справжнє _м'я, - це був гр_м серед ясного неба не лише для одеської ГПУ, а й для вищого кер_вництва окупованої України.

Аж 28 лютого 1925 року Гулому сформульовано обвинувачення, а 27 травня цього ж року Харк_вський губернський суд, "учитывая поражение всех врагов советской власти и незыблемость её на Украине", засудив Андр_я Олекс_йовича Гулого-Гуленка не до розстр_лу, а до десяти рок_в ув'язнення "со строгой изоляцией и конфискацией всего имущества". Додамо, що к_лька клопотань про зняття строгої _золяц_ї не знайшли позитивного р_шення, _ п_сля 29 с_чня 1926 року вс_ зв'язки _з зовн_шн_м св_том обриваються...

Насамк_нець скажемо, що син Гулого-Гуленка Володимир Андр_йович також потрапив третього березня 1945 року п_д коток репрес_й. Загинув на уранових рудниках у Монгол_ї. Внук Василь Володимирович Бирладяну-Бирладник (23.08.1942 року народження) став в_домим _накодумцем в епоху "розвинутого соц_ал_зму" _, звичайно ж, повторив шлях пращур_в до м_сць "перевиховання". Сьогодн_ в_н науковець, мистецтвознавець, викладач вищої школи в Одес_.

_стор_я, як бачимо, повторюється. _ не в_домо, чи вс_ налаштован_ п_дкладати солому перед тим, як упадеш.

Архів "ВГ-Історія (ХХ століття)"

 31.05.06, 11:37 Партизанське задзеркалля
 18.04.06, 14:01 Командир афганських "командос"
 06.04.06, 20:36 Хрещений батько ГУЛАГу
 04.04.06, 13:34 Таємниці кіровоградського спецназу
 04.04.06, 13:28 Героїка двадцятих. Людина — проблема
 13.02.06, 13:29 Героїка двадцятих. З непокірного роду
 28.11.05, 14:50 Чудо лицарського чину
 18.11.05, 14:36 Немирний атом
 26.07.05, 12:30 Про що мовчав Левітан
 24.06.05, 14:54 До 22 червня. День народної скорботи
 21.06.05, 13:38 До 22 червня. Ати-бати, йдуть "штрафбати"
 21.06.05, 13:32 До 22 червня. Рік напередодні війни в агентурних повідомленнях
 07.06.05, 10:47 Кіровоградське небо
 14.03.05, 14:35 Правосуддя тоталітарної доби. Думки під вартою. Олександр Горошко
 01.02.05, 14:54 Солдати шостої заповіді. Наші у тропіках. Сьєрра-Леоне
 13.01.05, 16:55 Солдати шостої заповіді. Кіровоградці в Сараєво
 10.01.05, 14:31 Ішов січень 1944-го...
 27.11.04, 03:18 27 листопада — День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Хліборобський рід діда лавріна
 09.08.04, 14:30 Місто з минулого. Кіровоград 1980-х років
 14.06.04, 14:39 За крок до всесвітньої катастрофи. Куба 1962-63
 06.06.04, 10:17 Відкриття другого фронту. 60-річчя операції "Оверлорд" (D-Day)
 29.04.04, 13:07 До року Польщі в Україні. Пілсудський у домі Тарковських
 29.03.04, 15:57 Історія міста над Інгулом. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам'ять про щедру жінку?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!
 17.03.04, 19:27 Історія міста над Інгулом. Як заговорив перший кіровоградський динамік?
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 12.02.04, 16:07 Орда. Червоні знамена, комсомол, Перша кінна, порив, самопожертва...
 27.01.04, 13:38 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 2
 26.01.04, 20:18 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 1
 25.12.03, 00:18 Дарунок кіровоградським районам на 30-річчя
 03.10.03, 14:40 Дитячий садок у Єлисаветграді
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 23.06.03, 14:15 Три подвиги Григорія Рудика
 30.05.03, 11:41 Продовжується робота по збору матеріалів до "Книги Пам'яті України" та "Книги Скорботи України"
 08.05.03, 16:24 І мінер, і зв'язківець
 26.04.03, 10:24 26 квітня — чорнобильська пам'ять. Вони — перші
 16.04.03, 11:27 Геній пензля і мозаїки. Григорій Синиця у нашому місті. Історія одного фото
 09.04.03, 11:46 Гвардійцям допоміг... Гітлер
 08.04.03, 18:30 Підрозділ особливого призначення
 19.03.03, 15:13 Бити ворога, як Щиров
 03.03.03, 14:33 В історії залишиться тільки те, що зафіксовано
 25.02.03, 14:02 Пам'ять засніжених альп
 22.02.03, 13:15 Уроки, які завжди з нами. А серце розірвав Афган, або Чому з гір тікають вовки?
 15.02.03, 19:17 Афганістан. "Ми виконували особливі завдання"
 28.01.03, 12:50 Історія вчить. НТС як фата моргана
 27.01.03, 15:36 Про Ревуцьких у Добрій не забули...
 22.01.03, 13:48 22 cічня - День соборності України. Забувати не можна...
 08.01.03, 22:59 Пам'яті баби Єлисавети та багатьох інших...
 23.12.02, 16:30 "Нам потрібна історія, яка є учасником нинішнього життя"
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 04.12.02, 11:45 Архіви - це наша історія
 16.09.02, 15:31 Дивне місто над синюхою
 30.08.02, 18:19 А центр України таки у нас, на Кіровоградщині
 30.08.02, 18:11 Кіровограду - 250. А ви знаєте, хто такий Волохін?
 26.08.02, 16:38 Храм на крові
 25.06.02, 14:11 Навздогін публікації "Історія "чорнобильського" напису"
 09.05.02, 19:51 Восток - дело тонкое... Тем более, если он Ближний
 26.04.02, 15:16 Чорнобиль. Як це було...
 03.02.02, 12:42 До 10-річчя прийняття постанови про національний прапор. Кольори, що дають надію
 31.12.01, 17:15 Як святкували новий рік у Єлисаветграді
 07.12.01, 00:02 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 5)
 06.12.01, 23:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 4)
 27.11.01, 17:23 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 3)
 27.11.01, 17:16 Роман Коваль: "Я прийшов у цей світ, щоб повернути україні душі загиблих героїв"
 18.11.01, 17:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 2)
 11.11.01, 14:31 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 1)
 09.11.01, 14:43 Час жорстоких перемін
 09.11.01, 14:38 Колесо історії
 08.11.01, 11:23 "Ятрань" розвалює імперію

 

"ВГ" №
(00.00.0000)

Погода, Новости, загрузка...

 


Copyright © 2001–2009 "Вечiрня газета", (admin@vechirka.com.ua) , Vechirka.com.ua
Використання матерiалiв cайту дозволяється лише з посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.com.ua. Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование материалов сайта разрешается только со ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.com.ua. Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!