_СТОР_Я М_СТА НАД _НГУЛОМ

СВЯТУ АННУ ВЖЕ ПОШАНОВАНО, А КОЛИ Ж ВШАНУЄМО ПАМ'ЯТЬ ПРО ЩЕДРУ Ж_НКУ?.. Пологовому будинку №2 _мен_ святої Анни — 100!
Єлисаветградська л_карня Червоного Хреста Володимир МОГИЛЮК, Юр_й ТЮТЮШК_Н, Vechirka.com.ua
29.03.2004, 15:57

Якось воно так уже повелося, що нам, українцям, — те п_дтверджує увесь х_д нашої _стор_ї — випало вчитися лише на власних помилках. _ хоча за роки своєї незалежност_ ми вже встигли наробити безл_ч нових, та переосмислити колишн_ нам дос_ ще не вдається. Воюючи за радянських час_в з царством, ми встигли поховати п_д товстелезним шаром забуття _мена самобутн_х людей, котр_ залишили нам неабиякий спадок, у тому числ_ й нерухомост_, як модно тепер говорити, на теренах нашого м_ста. Т_ споруди, ми в тому щоденно переконуємося, зведено ними з величезною любов'ю до нас — їхн_х невдячних нащадк_в, бо переважна частина т_єї нерухомост_ продовжує функц_онувати, як то — флагман нашого с_льгоспмашинобудування "Червона з_рка", наповнюючи м_сцевий бюджет. А колись це був ел_тний завод Ельворт_ з найвищою у м_ст_ зарплатнею та високою культурою виробництва. Кадри, вихован_ на завод_ за час_в Ельворт_, працювали _ за радянських, та й модел_ с_льгоспмашин ще тривалий час по революц_ї залишалися Ельворт_вськими...

Але й дос_ у нас немає вулиц_ на честь ц_єї сподвижницької династ_ї. Невже немає що перейменовувати? Хоча б одну _з тих вулиць, що _снують у район_ заводу — Орджон_к_дзе або Медведєва! Дос_ ми не вшануємо _мен_ ще одн_єї меценатки — Ганни Михайл_вни Дмитрян. То, може, хоч майбутн_й юв_лей пологового будинку №2 стане причиною г_дного вшанування її _мен_, _ в нашому м_ст_, можливо, з'явиться й така вулиця. Скаж_мо, зам_сть тепер_шньої вулиц_ Фрунзе, де вона колись мешкала?..

Ще 18 листопада 1901 року на зас_данн_ м_ського ком_тету товариства Червоного Хреста було заявлено, що потомствена почесна городянка Ганна Михайл_вна Дмитрян вир_шила побудувати л_карню для вс_х потребуючих л_кування соц_альних прошарк_в Єлисаветграда та пов_ту, для чого _ в_дведено б_льш н_ж дв_ десятини земл_ по Костельн_й та Чигиринськ_й вулицях. Для цього обрано ком_с_ю у склад_ зодчого Лишневського, директора л_карн_ при Єлисаветградськ_й общин_ Дериченка, л_кар_в пов_тової земської л_карн_ Юцевича та м_ської Симоновича. А вже через м_сяць розглянуто та доповнено план майбутньої л_карн_, складений Лишневським для подальшого затвердження спочатку м_сцевим ком_тетом Червоного Хреста, а пот_м _ губернським. По затвердженн_ Ганною Дмитрян проведено повторний розгляд плану л_карн_ на 40 л_жок, внесено певн_ зм_ни: розширено коридор фасадної частини корпусу, розроблено план окремого операц_йного пав_льйону, що мав з'єднуватися з л_карнею окремим коридором, а вже в самому пав_льйон_ передбачено окрем_ прим_щення для _нструментальної, перев'язувальної та стерил_зац_йної, п_сля чого обрано наглядову ком_с_ю в склад_ Г.Дмитрян, _нженер_в Є.Тамма (батька майбутнього радянського ф_зика — нобел_вського лауреата), Ф.Шрейтеля та в_йськового _нженера Павлова, запрошено для ретельного нагляду за буд_вництвом _ арх_тектора Якова Паученка, за чиїми кресленнями _ складено плани.

Урочисту закладку л_карн_ було зд_йснено одразу п_сля освячення найвищим пов_товим духовенством 09.07.1902 року. Саме тод_ П.Ревуцький, щиро подякувавши Ганн_ Михайл_вн_ за благод_йництво, додав, що "її до цього кроку подвигало не честолюбство, а благородний порив люблячого серця та глибоке усв_домлення необх_дност_ допомоги б_дним, бажання творити добро та милосердя..."

Протягом двох наступних рок_в Г.Дмитрян пост_йно п_клувалася буд_вництвом, про що св_дчить хоча б ось цей короткий перел_к впровадження тогочасних техн_чних ноу-хау, такими вважалися водяне опалення низького тиску з в_дпов_дною вентиляц_єю, хоча за планом буд_вництва передбачалося опалення п_чне — голландськими печами, що, на думку самої патронеси, геть не в_дпов_дали її уявленням про сан_тар_ю та економ_ю. Ця пропозиц_я була внесена нею вже п_д час буд_вництва, а тому й дещо призупинила його (на ц_лих три м_сяц_), спустошивши гаманець благод_йниц_ на додаткових п'ять тисяч рубл_в. Наступним техн_чним дивом стала побудова власної електростанц_ї, оск_льки енерг_я в м_ст_ належала електрично-трамвайн_й компан_ї Бродського, а для л_карн_ платити їй щороку по 1,5 тисяч_ рубл_в було б накладно. Ще одн_єю новац_єю стало впровадження б_олог_чної асен_зац_ї, завдяки Є.Тамму л_карня стала першою у вс_й Рос_ї (!) обладнаною таким чином...

Кр_м того, Ганна Михайл_вна самост_йно розробила план будинку л_каря, оск_льки попередн_ плани Лишневського не в_дпо-в_дали її вимогам комфортност_.

Сьогодн_ вже важко соб_ уявити, що на самому початку ХХ стол_ття под_бне буд_вництво, попри вс_ його складнощ_ та арх_тектурн_ зайвост_, як на сучасного обивателя, в_дбулося за якихось два неповн_ роки. Тож 18 травня 1904 року л_карню було урочисто освячено та в_дкрито. Посп_шн_сть, що аж н_як не позначилася на якост_ буд_вництва, виправдовувалася розв'язаною рос_йською _мпер_єю тогочасної японської в_йськової кампан_ї, на що Ганна Михайл_вна згодилася утримувати власним коштом 100 л_жок задля потреб хворих та поранених солдат_в.

А ще на урочист_м в_дкритт_ л_карн_, що в_дбувалося за присутност_ Херсонського губернатора В.Лєвашова, Г.Дмитрян передала л_карню з ус_ма господарчими спорудами товариству Червоного Хреста, а для її утримання — ще й ц_нн_ папери в Держбанк на суму 300 тисяч рубл_в, що мала б скласти дов_чний вклад л_карн_, а окр_м них — 12 тисяч живими гр_шми, але за к_лька умов:

1) л_карня має носити _м'я святої Анни;

2) 20 л_жок мають носити _м'я її рано померлої доньки Ганни. Вони належатимуть для обслуговування малозабезпечених хворих-християн, к_льк_сть л_жок не може бути зменшена;

3) л_карня має в_дпов_дати р_вню тогочасних наукових зразк_в та сприяти розвитков_ молодих л_кар_в;

4) у м_ру надходжень платних вклад_в на утримання л_жок, передбачалося скорочення к_лькост_ платних л_жок, аби в майбутньому вс_ 40 л_жок надавати малозабезпеченим;

5) к_льк_сть платних л_жок не повинна зб_льшуватися на шкоду безплатним;

6) головним л_карем л_карн_ та її директором дов_чно обрано О.Юцевича.

На адресу Г.Дмитрян того дня над_йшли в_тальн_ телеграми в_д _мператриц_ Мар_ї Федор_вни, професор_в к_лькох ун_верситет_в: Льв_вського — Родигера, Київського — Сапежка, Саратовського — Тезякова та багатьох _нших, що лише засв_дчує значення под_ї не лише для самого м_ста Єлисаветграда.

Що ж являла собою тогочасна л_карня Святої Анни? Це був сол_дний, як на т_ часи, л_кувальний комплекс площею 5130 квадратних сажен_в, розташований на узвишш_ з в_дкосом до п_вденного заходу, обнесений цегляним парканом, а з боку Чигиринської — вишуканими зал_зними _ратами на кам'яному фундамент_, з фасаду — в'їзн_ ворота та дв_ ф_ртки з чорного двору — виїзн_. Внасл_док того, що _рунт п_д буд_влями — чорноземний, а п_дгрунтовий шар — глинистий, то м_сцев_сть при наявност_ значного в_дкосу прекрасно вентилювалася природно. З буд_вель були: головна л_карняна споруда (395 квадратних сажен_в), амбулатор_я (100 квадратних сажен_в), будинок л_карня (119 квадратних сажен_в), господарч_ буд_вл_ (154 квадратн_ сажен_), а всього п_д спорудами — 764 квадратн_ сажен_. _нша площа — п_д дорогами, садом, чорним двором. Головна дорога — мощена, а _нш_ — п_д грав_єм. Увесь л_карняний дв_р та сад осв_чувалися трьома дуговими л_хтарями, вс_ будинки — цеглян_, на гран_тному фундамент_, покр_вл_ зал_зн_, фарбован_ зеленим...

Наводимо ц_кав_ факти з роботи буд_вельної ком_с_ї, що довго не могла порозум_тися щодо облаштування _нтер'єру. Справа в тому, що у вестибюл_ та коридор_ настелили теракотову п_длогу, що мала добре митися та дез_нф_куватися, тод_ як у самих палатах, зважаючи на теплопров_дн_сть цього вишуканого матер_алу, п_длога могла бути холодною. Дискутували про те, що краще: провести п_д п_длогою мережу п_д_гр_ваючих труб (на кшталт досв_ду найкращих тод_шн_х н_мецьких санатор_їв) чи замовити ксилол_т. Але вир_шили, що р_вном_рного п_д_гр_ву досягти навряд чи вдасться, а ксилол_т, хоча й вогнетривкий _ не п_ддається гниттю, все ж недовгов_чний, бо вибивається та забруднюється. Тож обрали найдорожчий вар_ант — дубовий паркет, знову ж наполягла патронеса...

Твор_ння колишн_х зодчих набагато пережили їх самих, бо у ц_й будов_ по революц_ї функц_онувала багатопроф_льна л_карня, головним чином для обслуговування роб_тник_в "Червоної з_рки". П_сля 1973 року х_рург_чн_ та терапевтичн_ л_жка перебазувалися у щойно зведену четверту м_ську л_карню, а на баз_ колишньої л_карн_ Червоного Хреста орган_зовано спец_ал_зовану г_неколог_чну л_карню з пологовим в_дд_ленням, б_льше в_домим, як м_ська л_карня №2, а знедавна — пологовий будинок №2. Завдяки наполегливост_ головного л_каря Володимира Капка у 2001 роц_ медичному закладу повернуто _м'я Святої Анни.

Користуючись нагодою, щиро в_таємо увесь колектив пологового будинку _мен_ Святої Анни з_ стол_тн_м юв_леєм, бажаємо трудової наснаги та с_мейного благополуччя. Спод_ваємося, що напередодн_ 250-р_ччя р_дного м_ста згадають _ щедру благод_йницю Ганну Михайл_вну Дмитрян, без котрої не було б не лише цього медичного закладу, а й под_бних у Новомиргород_ та Бобринц_. Сама ж вона в_д_йшла у в_чн_сть у розпал становлення радвлади у цьому м_ст_ при повному забутт_ та б_дност_...

Архів "ВГ-Історія (ХХ століття)"

 31.05.06, 11:37 Партизанське задзеркалля
 18.04.06, 14:01 Командир афганських "командос"
 06.04.06, 20:36 Хрещений батько ГУЛАГу
 04.04.06, 13:34 Таємниці кіровоградського спецназу
 04.04.06, 13:28 Героїка двадцятих. Людина — проблема
 13.02.06, 13:29 Героїка двадцятих. З непокірного роду
 28.11.05, 14:50 Чудо лицарського чину
 18.11.05, 14:36 Немирний атом
 26.07.05, 12:30 Про що мовчав Левітан
 24.06.05, 14:54 До 22 червня. День народної скорботи
 21.06.05, 13:38 До 22 червня. Ати-бати, йдуть "штрафбати"
 21.06.05, 13:32 До 22 червня. Рік напередодні війни в агентурних повідомленнях
 07.06.05, 10:47 Кіровоградське небо
 14.03.05, 14:35 Правосуддя тоталітарної доби. Думки під вартою. Олександр Горошко
 01.02.05, 14:54 Солдати шостої заповіді. Наші у тропіках. Сьєрра-Леоне
 13.01.05, 16:55 Солдати шостої заповіді. Кіровоградці в Сараєво
 10.01.05, 14:31 Ішов січень 1944-го...
 27.11.04, 03:18 27 листопада — День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Хліборобський рід діда лавріна
 09.08.04, 14:30 Місто з минулого. Кіровоград 1980-х років
 14.06.04, 14:39 За крок до всесвітньої катастрофи. Куба 1962-63
 06.06.04, 10:17 Відкриття другого фронту. 60-річчя операції "Оверлорд" (D-Day)
 29.04.04, 13:07 До року Польщі в Україні. Пілсудський у домі Тарковських
 29.03.04, 15:57 Історія міста над Інгулом. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам'ять про щедру жінку?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!
 17.03.04, 19:27 Історія міста над Інгулом. Як заговорив перший кіровоградський динамік?
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 12.02.04, 16:07 Орда. Червоні знамена, комсомол, Перша кінна, порив, самопожертва...
 27.01.04, 13:38 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 2
 26.01.04, 20:18 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 1
 25.12.03, 00:18 Дарунок кіровоградським районам на 30-річчя
 03.10.03, 14:40 Дитячий садок у Єлисаветграді
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 23.06.03, 14:15 Три подвиги Григорія Рудика
 30.05.03, 11:41 Продовжується робота по збору матеріалів до "Книги Пам'яті України" та "Книги Скорботи України"
 08.05.03, 16:24 І мінер, і зв'язківець
 26.04.03, 10:24 26 квітня — чорнобильська пам'ять. Вони — перші
 16.04.03, 11:27 Геній пензля і мозаїки. Григорій Синиця у нашому місті. Історія одного фото
 09.04.03, 11:46 Гвардійцям допоміг... Гітлер
 08.04.03, 18:30 Підрозділ особливого призначення
 19.03.03, 15:13 Бити ворога, як Щиров
 03.03.03, 14:33 В історії залишиться тільки те, що зафіксовано
 25.02.03, 14:02 Пам'ять засніжених альп
 22.02.03, 13:15 Уроки, які завжди з нами. А серце розірвав Афган, або Чому з гір тікають вовки?
 15.02.03, 19:17 Афганістан. "Ми виконували особливі завдання"
 28.01.03, 12:50 Історія вчить. НТС як фата моргана
 27.01.03, 15:36 Про Ревуцьких у Добрій не забули...
 22.01.03, 13:48 22 cічня - День соборності України. Забувати не можна...
 08.01.03, 22:59 Пам'яті баби Єлисавети та багатьох інших...
 23.12.02, 16:30 "Нам потрібна історія, яка є учасником нинішнього життя"
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 04.12.02, 11:45 Архіви - це наша історія
 16.09.02, 15:31 Дивне місто над синюхою
 30.08.02, 18:19 А центр України таки у нас, на Кіровоградщині
 30.08.02, 18:11 Кіровограду - 250. А ви знаєте, хто такий Волохін?
 26.08.02, 16:38 Храм на крові
 25.06.02, 14:11 Навздогін публікації "Історія "чорнобильського" напису"
 09.05.02, 19:51 Восток - дело тонкое... Тем более, если он Ближний
 26.04.02, 15:16 Чорнобиль. Як це було...
 03.02.02, 12:42 До 10-річчя прийняття постанови про національний прапор. Кольори, що дають надію
 31.12.01, 17:15 Як святкували новий рік у Єлисаветграді
 07.12.01, 00:02 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 5)
 06.12.01, 23:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 4)
 27.11.01, 17:23 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 3)
 27.11.01, 17:16 Роман Коваль: "Я прийшов у цей світ, щоб повернути україні душі загиблих героїв"
 18.11.01, 17:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 2)
 11.11.01, 14:31 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 1)
 09.11.01, 14:43 Час жорстоких перемін
 09.11.01, 14:38 Колесо історії
 08.11.01, 11:23 "Ятрань" розвалює імперію

 

"ВГ" №
(00.00.0000)

Погода, Новости, загрузка...

 


Copyright © 2001–2009 "Вечiрня газета", (admin@vechirka.com.ua) , Vechirka.com.ua
Використання матерiалiв cайту дозволяється лише з посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.com.ua. Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование материалов сайта разрешается только со ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.com.ua. Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!