ПОДІЇ У КІРОВОГРАДІ


САДИТЬ І НА СЛУЖБІ, І ВДОМА

18.12.09
Віктор ІВАНЕНКО, Олег ШРАМКО (фото)

Віталій Чернов прийшов на службу в міліцію цілком сформованою людиною – у 27 років. До того закінчив Кіровоградський технікум механізації, відслужив у армії, одружився і встиг потрудитись, як казали колись, у народному господарстві. Працюючи автокранівником, Віталій водночас здобував вищу освіту – після першого курсу Московської сільськогосподарської академії імені Тимірязєва перевівся до Уманського сільськогосподарського інституту, де навчався вже заочно. У 1993 році Чернову запропонували піти, як кажуть, в органи. Віталій погодився, адже ще малим мріяв про справжню чоловічу, як тоді йому уявлялося, роботу – у міліції чи на військовій службі. Того ж 1993 року Чернов склав присягу на вірність народу України, оскільки успішно пройшов усі випробовування, пов’язані з прийомом на міліцейську службу, в тому числі – з фізичної підготовки, адже легка атлетика – його давнє захоплення. До речі, заступник командира підрозділу міліції "Беркут" управління МВС в області Віталій Чернов і тепер підтягується шістнадцять разів. "І пробіжу швидко, якщо потрібно", – каже він.

Міліцейська служба Чернова розпочалася у взводі міліції особливого призначення (нині називається підрозділом "Беркут"). Робота Віталієві сподобалася, він легко вжився в колектив. Хоча чоловіки, в коло яких потрапив, уже, як мовиться, понюхали пороху – мали досвід охорони громадського порядку в Криму, де на початку 1990 років відбувалися етнічні конфлікти. Перший рік служби немало чого навчив Віталія Чернова. "Багато в чому я зобов’язаний тодішньому командиру підрозділу Володимиру Геннадійовичу Марчуку, – каже Віталій Сергійович. – Він учив нас, щоб при виконанні службових завдань думали про тих, хто поряд, у тій же мірі, що й про себе. А головне, чому мене навчив Марчук, – це те, що мертві герої нікому не потрібні. Гадаю, Марчук з його ставленням до роботи, до співробітників став прикладом для багатьох підлеглих".

Після року роботи Віталія Чернова перевели до державної служби охорони. А з 1999 року він знову в підрозділі, в якому починав.

І з серйозних завдань, у виконанні яких доводилося брати участь, Віталієві Сергійовичу запам’яталося таке. Це сталося у 1999 році, коли ще працював міліціонером-водієм. Під час патрулювання наряд, у складі якого був і Чернов, отримав інформацію про те, що на території автостанції №2 в Кіровограді якийсь чоловік пропонує людям купити в нього бойову гранату. Наряд "Беркута" прибув на автостанцію оперативно. Охоронці автостанції вказали міліціонерам на чоловіка з гранатою в кишені. Оцінивши обстановку, правоохоронці вирішили, що впораються з ним. Якась мить – і підозрілому чоловіку заламали руки і вилучили в нього небезпечний предмет. "Це була граната часів Великої Вітчизняної війни, – згадує Віталій Чернов. – Запал вона мала пошкоджений, запобіжного кільця не було. Ймовірність вибуху була дуже велика. Один із наших співробітників, Сергій Ковтун, тримав гранату в руці, а навкруги було багато людей. Перше, що спало нам на думку, – покласти гранату в яму для огляду автобусів. Так і зробили. Евакуювали людей, викликали мінерів. Там, в оглядовій ямі, гранату і було знешкоджено".

Інший випадок, про який розповів Віталій Чернов, стався улітку нинішнього року. Щоправда, правоохоронцям довелося не злочинця обеззброювати, а рятувати чоловіка, який надумав накласти на себе руки. Знаходячись у власній квартирі на восьмому поверсі будинку на вулиці Хабаровській, той хотів викинутися з вікна. У такий спосіб він намагався розв’язати власні життєві проблеми. Про це стало відомо міліції, і на Хабаровську було направлено групу працівників підрозділу "Беркут". Старшим призначили Віталія Чернова. Йому й довелося з допомогою альпіністського спорядження спускатися з даху дев’ятиповерхівки у вікно квартири, жителеві якої набридло жити. Рухаючись по мотузці, Віталій був на радіозв’язку зі співробітниками. Деякі з них мали увійти в квартиру одночасно з ним, але через двері. Так і сталося. Двері, звісно, постраждали, але їх власника було врятовано. До речі, йому не виповнилося і сорока років.

Кожна робота вносить корективи в особисте життя людини. Служба в міліції – тим паче. Чи то вихідний, чи то пізня година, а правоохоронці мають бути завжди готовими до того, щоб покинути домашні справи і виконувати службові завдання. Часто їм доводиться виїжджати і у тривалі відрядження. Дружини міліціонерів ставляться до цього по-різному. "Моя Людмила намагається зрозуміти, що це не мої забаганки", – каже Віталій Чернов. Їхній син Ігор змалку цікавився батьковою професією, батько не раз брав його до себе на роботу. Зараз Чернов-молодший другий рік служить у внутрішніх військах і має намір після закінчення строку контракту піти на службу в міліцію. Чернов-старший не заперечує.

Віталій Сергійович у вільний час не клеїть пластмасових літачків, не палають у нього очі й від поштових марок. Захоплення Чернова – приземлене у буквальному розумінні слова. Вирісши у селі та здобувши освіту агронома-плодовода, він займається садівництвом. У його приватному домоволодінні – весь набір фруктових дерев, які зазвичай вирощують у нашому краї. А ще – троянди. Сільськогосподарська наука стала у пригоді Віталію Чернову й за місцем служби. У садку поряд з адміністративною будівлею підрозділу "Беркут" на Новій Балашівці – частка і його роботи.

 

"ВГ" №
(00.00.0000)

Погода, Новости, загрузка...

 


Copyright © 2001–2009 "Вечiрня газета", (admin@vechirka.com.ua) , Vechirka.com.ua
Використання матерiалiв cайту дозволяється лише з посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.com.ua. Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование материалов сайта разрешается только со ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.com.ua. Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!