ПОДІЇ У КІРОВОГРАДІ


Любов ПИВОВАРЧУК: "ПОПРИ ВСІ ТРУДНОЩІ КІРОВОГРАДСЬКА МЕДИЦИНА РОЗВИВАЄТЬСЯ…"

29.01.10
Оксана ВЕРСТЮК, Олег ШРАМКО (фото)

Здоров’я нації – одна з найважливіших цінностей. Саме тому боротьба із захворюваннями – пріоритетне завдання влади, кожного, хто обрав нелегку професію медпрацівника. Начальник управління охорони здоров’я міської ради Любов Пивоварчук завжди з гордістю наголошує, що кадровий потенціал міської медицини досить потужний і що кіровоградські медики в будь-яких умовах докладають усіх зусиль, аби допомогти хворим.

– Робота міської галузі охорони здоров’я спрямована на забезпечення доступності кваліфікованої медичної допомоги кожному жителю Кіровограда, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління, створення умов для формування здорового способу життя, – наголошує очільниця міської медицини. – Звичайно, вистачає проблем, але всі їх вирішити протягом кількох років просто неможливо. Хіба ми забули кінець дев’яностих років та початок нового століття, коли медики, як, до речі, й всі бюджетники мали чималу заборгованність по заробітній платі, коли в лікарнях не було навіть анальгіну? І, не дай Бог, було захворіти, бо навіть за власні кошти препаратів не купиш у напівпорожніх аптеках. Навіть нинішня кризова ситуація в економіці і приблизно не нагадує тих скрутних часів. Кіровоградська медицина хоч поволі, зі скрипом, але розвивається, набуваючи сучасних більш цивілізованих форм.

Населення Кіровограда рік тому становило 245712 осіб з них дорослого – 204657 чоловік, працездатного – 147284, дітей – 40449. За останні роки в нашому місті збільшилась народжуваність, а саме, за 2009 рік народилося – 3107 малюків. На жаль, досить високою залишається смертність населення: за минулий рік ми втратили 3481 людину, тому природний приріст населення залишається від’ємним.

– Скільки зараз у місті лікувальних закладів?

– Управлінню охорони здоров’я Кіровоградської міської ради безпосередньо підпорядковано 13 лікувально-профілактичних закладів. До їх числа входять Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги, центральна міська лікарня, дитяча міська лікарня, пологові будинки №1 та №2 імені святої Анни, дві дорослі та одна дитяча стоматологічні поліклініки, 5-та міська поліклініка, поліклінічне об’єднання м.Кіровограда, амбулаторія загальної практики сімейної медицини м.Кіровограда, дитяча міська поліклініка №1, станція швидкої медичної допомоги та у функціональному підпорядкуванні знаходяться міський протитуберкульозний диспансер, міська СЕС та спеціалізована медико-санітарна частина №19, які надають населенню доступну різнопрофільну та кваліфіковану медичну допомогу.

– А скільки коштів було виділено на галузь у минулому році, адже відомо, що він був досить важким для усіх бюджетників міста?

– Рішенням Кіровоградської міської ради “Про міський бюджет на 2009 рік” на галузь охорони здоров’я міста було доведено з усіма уточненнями близько 96 мільйонів гривень, з них левова частка, а саме понад 82 мільйони гривень йде на заробітну плату. Це складає 85,9 відсотка від загального обсягу видатків та забезпечує потребу лише на 43,2 відсотка. На енергоносії та комунальні послуги витрачаємо майже дев’ять мільйонів гривень, що складає 100 відсотків від потреби, на медикаменти – 2,5 мільйона гривень, що становить 3,2 відсотка від потреби, на продукти харчування 767 тисяч гривень – це 7 відсотків від потреби. Обсяг видатків на галузь охорони здоров’я міста в загальному обсязі видатків міського бюджету на 2009 рік склали 21,4 відсотка.

Порівняно з 2008 роком зазначені видатки збільшились на 11,24 відсотка, при тому, що рівень цін на товари зріс в середньому на 60 відсотків.

Але попри всі труднощі із фінансуванням у повному обсязі була проведена виплата заробітної плати працівникам лікувально-профілактичних закладів міста за минулий рік та виплачена кредиторська заборгованість. Фактичні витрати за 2009 рік на один ліжко-день на медикаменти становили 4,84 гривні, на продукти харчування – 1,87 гривні, але у зв’язку з недофінансуванням галузі склалася кредиторська заборгованість, зокрема, за медикаменти – 447,2 тисячі гривень, продукти харчування – 140,8 тисячі гривень, пально-мастильні матеріали – 199, 2 тисячі гривень, енергоносії та комунальні послуги – 1542,3 тисячі гривень.

В минулому році капітально відремонтовано приміщень на суму 361,4 тисячі гривень. Поточних ремонтів здійснено на суму 497,3 тисячі гривень. За рахунок коштів спеціального фонду придбано обладнання на загальну суму 283,95 тисячі гривень. А всього у минулому році лікувально-профілактичними закладами міста до спеціального фонду міського бюджету було залучено близько п’яти мільйонів гривень, які витрачені на надання медичної допомоги населенню.

У закладах охорони здоров’я комунальної власності міста відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти" запроваджено такі платні послуги, як обов’язкові профілактичні медичні огляди та профогляди на носіння зброї та керування транспортними засобами. Так, за надання зазначених послуг лікувальними закладами міста залучено до спеціального фонду міського бюджету у 2007 році 295,1 тисячі гривень, у 2008 році – 421,1 тисячі гривень, а у 2009 році вже 617,7 тисячі гривень.

Взявши за основу своєї діяльності положення “Концепції розвитку охорони здоров’я населення України”, затвердженої Указом Президента України управління охорони здоров’я розробило довгостроковий “Перспективний план розвитку та реформування галузі охорони здоров’я”. Згідно з ним створено амбулаторію загальної практики – сімейної медицини в селищі Гірничому, відділення загальної практики – сімейної медицини в селищі Новому, що дало змогу надавати якісну доступну первинну медичну допомогу жителям віддалених районів міста.

У міській лікарні швидкої медичної допомоги проведено капітальний ремонт патологоанатомічного відділення, реконструйоване приміщення пральні, введено в дію нову котельню, придбано джерело автономного живлення, майже завершено роботи щодо відкриття реанімаційного відділення. Залишилося провести реконструкцію приміщень лабораторії та враховуючи ситуацію, що склалася в Луганську, в проекті бюджету на 2010 рік передбачені кошти на закупівлю обладнання для забезпечення оксигенотерапії, а саме приліжкові пересувні кисневі концентратори. Зроблено капітальний ремонт неврологічного відділення центральної міської лікарні, в якому лікуються хворі з цереброваскулярною патологією. Закуплено для лікувально-профілактичних закладів міста 13 автомобілів для надання медичної допомоги жителям міста на дому. На базі поліклінічного об’єднання відкрито сучасну бактеріологічну лабораторію та закуплено для неї необхідну медичну апаратуру та інвентар.

Зауважу, що за 2009 рік з метою забезпечення раціонального використання коштів міського бюджету в медичній галузі міста проведено ряд реорганізаційних заходів.

Так, проведено оптимізацію мережі, а саме по лікувально-профілактичних закладах скорочено 75 ліжок цілодобових стаціонарів та відповідно 69 штатних одиниць, що дало можливість зекономити бюджетні кошти у сумі близько 790,6 тисячі гривень на рік та покращило показники роботи.

На станції швидкої медичної допомоги створено транспортувальну виїзну бригаду для забезпечення доставки хворих, які потребують медичного супроводу з одного лікувального закладу в інший.

Шляхом реорганізації та об’єднання поліклінічних відділень 1-ої міської лікарні та лікарні швидкої медичної допомоги створено поліклінічне об’єднання, що стало одним із пріоритетних напрямків розвитку галузі охорони здоров’я згідно вище зазначеної концепції, а саме ліквідації диспропорції у розвитку амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги. Це дало можливість більш раціонально використовувати наявні поліклінічні заклади для надання населенню амбулаторно-поліклінічної допомоги, зниження її вартості, раціонального використання лікувально-діагностичної апаратури, стимулювання пріоритетного розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги та стаціонарно-замінюючих технологій.

Оскільки найдешевшим видом медичної допомоги без втрати якості є первинна медико-санітарна допомога, на рівні якої має починати та закінчувати лікування близько 75 відсотків населення, виділення першого рівня надання медичної допомоги в окреме підпорядкування, дозволило максимально розвивати саме цей вид допомоги. Неспроможність забезпечити всі лікувально-профілактичні заклади міста, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, обладнанням, яке дозволяє своєчасно діагностувати захворювання на ранніх стадіях, змусило сконцентрувати існуюче обладнання в одній структурі, за якою закріплено найбільша кількість населення. Базовою поліклінікою, що стала своєрідним консультативно-діагностичним центром для всіх інших структурних підрозділів стало на даний час поліклінічне відділення №1, де наявні апарат ультразвукового дослідження експертного класу, сучасний апарат ФГДС, апарат “Кардіоплюс” з можливістю проведення реоенцефалографії та спірографії, система холтеровського моніторування, цифровий флюлоограф, з’явилась можливість проведення централізовано імуноферментних обстежень. Все перераховане обладнання є тільки в поліклінічному об’єднанні, хоча раніше для обстеження хворих використовувалися можливості обласних медичних закладів.

Окрім того, на даній базі реалізовано наявний кадровий потенціал підготовлених лікарів майже всіх “вузьких” спеціальностей, які ведуть прийом у спеціалізованих кабінетах. Відтепер в одному закладі для якісного діагностичного обстеження без залучення, часто недоступних інших високовартісних консультацій у лікувально-профілактичних закладах області, вирішено питання замісництва та сумісництва дільничої мережі.

Збільшення відвідувань пацієнтів поліклінічного об’єднання спричинило завантаження денних стаціонарів, які працювали у минулому році більш ніж у дві зміни. Наявність умов повноцінного обстеження призвело до зменшення термінів лікування, що також здешевило вартість лікування.

Відтепер прослідковується наступність дій між поліклінікою, стаціонаром та станцією швидкої медичної допомоги, як то зменшення дублювання діагностичних процедур, аналізів, проведення попередніх консультативних висновків фахівців, відсутніх у окремих цілодобових стаціонарах, при направленні на доліковування при складних випадках, і в зворотньому напрямку – до денних стаціонарів для подальшого доліковування або поновлюючого реабілітаційного лікування.

Окремим напрямком роботи поліклініки є попередження захворювань, в тому числі проведення профілактичних оглядів працюючим. Окрім того, залучення лікарів-терапевтів та лікарів загальної практики – сімейної медицини до оглядів, покращує виявлення захворювань на ранніх стадіях.

Відбудована та повністю обладнана надсучасна бактеріологічна лабораторія у поліклінічному відділенні №1 успішно вирішила проблеми обстеження працівників бюджетної галузі міста.

Об’єднання стаціонарних відділень 3-ої та 1-ої міських лікарень у комунальний заклад “Центральна міська лікарня м.Кіровограда” дало змогу сконцентрувати надання терапевтичної допомоги населенню в одному закладі, не дублювати надання одного і того ж виду стаціонарної допомоги в різних лікарнях. Надалі на площах даного закладу ми плануємо відкриття вкрай необхідних для міста хоспісного відділення та відділення реабілітації, що забезпечить медичний догляд хворих без певного місця проживання, важкохворих, що знаходяться на термінальній стадії хвороби, виходжування пацієнтів з тимчасовою втратою працездатності та їх соціальну адаптацію.

Одним із пріоритетних напрямків роботи управління є надання медичної допомоги жінкам та дітям. Так, пологовий будинок №1 ще у 2004 році одним із перших в Україні залучився до роботи з міжнародним проектом “Здоров’я матері та дитини”, а згодом, у 2006 році, до цього проекту приєднався і пологовий будинок №2 їмені святої Анни. Така діяльність дала змогу впровадити сучасні перинатальні технології, а саме, ведення партнерських пологів, сумісне перебування матері та дитини, 100-відсоткове грудне вигодування немовлят. Створено вісім індивідуальних пологових залів у пологовому будинку №1 та три – у пологовому будинку №2 імені святої Анни.

Обом пологовим будинкам та дитячій поліклініці згідно з акредитацією ЮНІСЕФ присвоєно звання “Лікарня, доброзичлива до матері та дитини”.

У 2008 році відповідно до проекту “Здоров’я матері та дитини” спільно з Міністерством охорони здоров’я України пологовий будинок №1 був сертифікований як “Центр якісного медичного обслуговування” та заклад, що працює за стандартами ВООЗ в акушерстві та гінекології. За це головного лікаря пологового будинку № 1 кандидата медичних наук Олексія Сорокіна нагороджено Почесною грамотою МОЗ України, а очолюваному ним колективу вручено пам’ятну золоту дощечку. Пологовий будинок №1 визначено базовим закладом в наданні організаційно-методичної допомоги для родопоміжних лікувальних закладів всієї області.

У 2005 році була реорганізована дитяча міська лікарня. Відтепер її колектив тісно співпрацює з міським центром ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, що дає можливість залучати додаткові кошти з фонду Всеукраїнської організації інвалідів. Завдяки такій співпраці було проведено капітальний ремонт приміщення лікарні на суму 3,7 мільйона гривень, закуплено сучасне обладнання, в тому числі і для реабілітації дітей-інвалідів, створена сенсорна кімната, запроваджена гідротерапія та придбано комп’ютерний томограф. Особлива увага в лікарні приділяється наданню кваліфікованої медико-реабілітаційної та діагностичної допомоги дітям, розробці різноманітних програм, спрямованих на оздоровлення дітей, впровадженню новітніх методик по лікуванню дітей-інвалідів, зокрема застосування препарату “Диспорт” для лікування дітей з дитячим церебральним паралічем. Щоденно в лікарні одержують реабілітаційне лікування діти Кіровограда, області та інших регіонів України.

– Але ж залишається ще багато проблем, які потребують термінового вирішення…

– Так, низька укомплектованість дільничними терапевтами та педіатрами (64 відсотки) при кількості 983 затверджених лікарських штатних одиниць. Ми щорічно надаємо заявки щодо молодих спеціалістів, забезпечуємо їх місцями в гуртожитках. Молоді лікарі мають право першочергового отримання житла, а на 2010 рік розроблена міська програма "Соціальне житло та захист медичних працівників".

Висока захворюваність та смертність хворих на туберкульоз в місті, відсутність ліжок для надання медичної допомоги даній категорії хворих провокує високу летальність від цієї недуги. А відсутність централізованих поставок туберкуліну та БЦЖ веде до підвищення захворюваності дітей та підлітків.

Низький рівень матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів міста через недостатнє фінансування, як на місцевому так і на державному рівні, а саме 100 відсоткову зношеність рентгенологічного, лабораторного та фізіотерапевтичного обладнання, відсутність ендоскопічного лапароскопу та реанімобіля в місті примушує нас замислитись над вирішенням і цих проблем. Недостатнє фінансування затримує процедуру ліцензування та акредитації медичних закладів, приведення у відповідність оснащення матеріально-технічної бази та вирішення інших проблем.

Несвоєчасні та не в повному обсязі централізовані поставки імунобіологічних препаратів, які погіршується із року в рік, призводить до зменшення охоплення профілактичними щепленнями як дітей, так і дорослих.

Вищі державні установи чомусь не включили міста обласного значення в програму централізованих закупівель медичного та іншого обладнання. Тому подібні витрати відтепер лягають на місцеві бюджети.

З метою ефективного та раціонального використання коштів, своєчасного забезпечення хворих інсулінами доцільно ініціювати зміни до бюджетного законодавства в частині визначення розпорядником коштів нижчого рівня, тобто тих хто використовує ці препарати.

Треба відновити видатки по наданню медичної допомоги хворим з районів області (міжбюджетні трансферти, дотації, субвенції) для лікування інфекційних хворих, хворих з гострою хірургічною патологією, дітей-інвалідів . Так, в дитячій міській лікарні щорічно проліковується 30 відсотків дітей-інвалідів з районів області. В середньому, потреба коштів складає 663,7 тисячі гривень. В комунальному закладі "Центральна міська лікарня м.Кіровограда" щороку проліковується 25,5 відсотка інфекційних хворих з районів області. Лікування даної категорії хворих потребує, в середньому, 1708,1 гривні.

Виділення 300 тисяч гривень з обласного бюджету для поліклінічного об’єднання м.Кіровограда у вигляді трансфертів дозволяло б здійснювати безкоштовні обов’язкові профілактичні медичні огляди працівників бюджетної сфери обласного рівня.

– І які ж перспективи розвитку галузі?

– Протягом нинішнього року ми плануємо скоротити 25 ліжок у стаціонарах цілодобового перебування та розгорнути додатково 75 ліжок денного стаціонару, тобто привести ліжко-місця до нормативного показника ВООЗ, проводитимемо роботу по скороченню дублюючих закладів охорони здоров’я комунальної власності міста.

Незабаром на базі пологового будинку № 1 буде створено перинатальний центр.

Протягом нинішнього року в лікувально-профілактичних закладах міста планується запровадити обслуговування населення міста за договорами із страховими організаціями. Першим кроком до вирішення даної проблеми є рішення міської ради "Про надання закладам охорони здоров’я, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, дозволу на запровадження медичного обслуговування на засадах добровільного медичного страхування".

 

"ВГ" №
(00.00.0000)

Погода, Новости, загрузка...

 


Copyright © 2001–2009 "Вечiрня газета", (admin@vechirka.com.ua) , Vechirka.com.ua
Використання матерiалiв cайту дозволяється лише з посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.com.ua. Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование материалов сайта разрешается только со ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.com.ua. Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!