МЕНЮ










2 серпень 2018 - 19:42

Іконописна майстерня Якова Паученка


У липні українські віряни відзначали 1030-річчя хрещення Київської Русі.
До цієї історичної події в художньо-меморіальному музеї О.Осмьоркіна презентовано тематичну виставку «Іконописна майстерня Якова Паученка».
Діяльність талановитого зодчого Якова Васильовича Паученка, якому довелося творити архітектурне обличчя історичного центру нашого обласного центру, була тісно пов’язана із сакральним мистецтвом. Так, за його проектами зведено чимало храмів, які нині є пам’ятками архітектури та містобудування, у тому числі і Свято-Вознесенський собор у Бобринці.
Успішно керував Яків Паученко також іконостасною, художньо-іконописною та позолотною майстернею, успадкованою від батька – Василя Семеновича. У відділі рідкісної книги обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського зберігається фотоальбом, який яскраво ілюструє роботу цієї майстерні, яка почала діяти ще 1861 року.
Тож експозицію виставки становлять не лише унікальні знімки, документи, ескізи та проекти, що яскраво розповідають про діяльність іконостасної, художньо-іконописної та позолотної майстерні Якова Паученка, а й репродукції ікон з музейної колекції сакрального мистецтва, одна з яких – «Богородиця з дитям» кінця ХІХ століття, за припущенням, виконана саме в цій майстерні.
Доречною інформативною складовою виставки стали унікальні книги з фондового зібрання музею, які розкривають історичний шлях українського ікономалювання.
Ось що зазначає у вступній статті до монографії «Історія української ікони Х–ХХ ст.», виданій у Києві 1996 року, видатний український мистецтвознавець Дмитро Степовик, який є провідним науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського, професором історії мистецтва Київської православної богословської академії та професором історії культури Українського вільного університету в Мюнхені:
– Непорозуміння щодо справжньої ідентифікації ікон коріниться в іще ширшій проблемі: чиєю була Київська Русь і хто є правонаступником цієї середньовічної монархічної держави? Усупереч усім історико-правовим доказам це правонаступництво привласнила собі Росія, хоча наприкінці існування Київської Русі (40-ві роки ХІІІ ст.) не було ні Росії як самостійної держави, ні її попередника – Московського царства. Цілковито неспроможною виявилася «теорія» про Київську Русь як про колиску трьох народів – російського, українського й білоруського, хоч цю «теорію» й нещадно експлуатувала на користь Росії впродовж 70 років комуністичного панування радянська марксистсько-ленінська історична наука… Провідні мистецтвознавці різних країн світу в другій половині ХХ століття почали приділяти особливу увагу іконознавству, зокрема духовній природі ікони, її відмінностям від інших видів релігійного малярства, історії ікони в різних країнах християнської культурної традиції, теології ікони, іконографії, іконології, техніці іконного малювання.
Запрошуємо всіх мешканців і гостей міста, кому не байдужою історія українського народу, завітати до музею і, ознайомившись з виставкою, здійснити своєрідну подорож у часі, а ще спробувати відчути духовність у своєму серці і свідомості.
Віта ЧЕРНОВА,
директор
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.40715 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua