МЕНЮ










13 березень 2020 - 10:22

Коронавірус чи страх перед Шевченком?


Цього року Міністерство охорони здоров’я ініціювало заборону проведення масових заходів у зв’язку з появою в Україні коронавіруса. Тож відзначення роковин Тараса Шевченка, яке в часи незалежності здебільшого проходило за активної участі владних чинників, взяла у свої руки патріотична громадськість.

Так чи інакше виникла асоціація з тими часами, коли влада цуралася громадських активістів. Нинішня ситуація, на жаль, дуже нагадує ті часи. Схоже, що президент Зеленський не стільки зважає на коронавірус (він, на щастя, не настільки поширений в Україні), скільки не хоче допустити масових заходів, де звучатимуть заклики про його відставку. Бо ж його кадрові перестановки в Кабміні і особливо у Генеральній прокуратурі свідчать, що він чим далі, тим активніше грає на руку олігархам-шахраям світового масштабу, що водночас знижує підтримку нашої держави західними демократіями і підштовхує у обійми Росії.

У нашому місті біля пам’ятника Шевченку на зібранні, ініційованому місцевим осередком партії «Свобода» та підтриманому іншими громадськими організаціями, теж говорили про це. Дмитро Сінченко нагадав, що саме цього дня на початку 2000-их тривала кульмінація акції «Україна без Кучми». Прозвучав заклик підтримати ініціативу дніпрян з приводу відставки президента Зеленського.

Та мова йшла насамперед про 206-ту річницю з дня народження українського генія і пророка Тараса Шевченка. Історик Юрій Митрофаненко нагадав про українського діяча позаминулого століття Миколу Федоровського, який організував у нашому місті перше на той час ремісниче училище. Його учні та учасники хору, що діяв при училищі, до десятиріччя смерті Шевченка насипали символічну могилу. Вона вважається першим в Україні пам’ятником Кобзареві і, обсаджена деревами та квітами, простояла поблизу тодішнього приміщення училища (нині Будинок дитячої технічної творчості) до кінця 50-их років минулого століття.

Згадували також Юрія Тобілевича, який сто років тому очолював «Просвіту» у нашому місті і пропонував вшанувати Шевченка встановленням його погруддя. Воно мало стояти якраз там, де нині височіє пам’ятник Кобзареві.

Звучали цього дня вірші Шевченка, пісні на його слова. Зібрання завершилося спільним співом «Реве та стогне Дніпр широкий» та Гімну України.

Світлана ОРЕЛ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.36583 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua