МЕНЮ










21 грудень 2018 - 14:23

Крок за кроком


Другий рік поспіль посадовці міської ради Кропивницького протягом місяця змагалися за першість у трьох номінаціях конкурсу «Посадовець року – 2018»: «Керівник року – 2018», «Спеціаліст року – 2018» та «Лідер онлайн-голосування в конкурсі «Посадовець року – 2018». Героєм даної публікації є переможець у другій з номінацій — головний спеціаліст відділу з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури міської ради Кропивницького Володимир Поповічев.


Аби побільше дізнатися про переможця, автор написаного насамперед звернувся до людей, які найкраще знають його як працівника й головного спеціаліста – до начальника управління містобудування та архітектури Вадима Мездріна та начальник відділу з охорони культурної спадщини управління Надії Лісняк.

Бути хорошим службовцем – то мистецтво

– Володимир з ентузіазмом береться за будь-яке завдання, ніколи не каже, що він чогось не знає чи не розуміє. І завжди з позитивним результатом доводить справу до кінця, – зазначив Вадим Мездрін. – Саме за такими ініціативними, високопрофесійними молодими людьми – майбутнє.

– Мені пощастило, бо мої обоє підлеглих – хоча й молоді службовці, але добре підготовлені спеціалісти. Володя вирізняється оперативністю, здатністю швидко, з бажанням учитися новому, ініціативністю, – розповіла Надія Лісняк. – Він відповідає за юридичний бік нашої справи, але ще займається проектною діяльністю. Це – додатковий пошук фінансування на пам’яткоохоронну діяльність. Хоча ніхто й ніколи не виділяв таких значних коштів на охорону культурної спадщини, як сьогодні виділяє міська рада (на документацію, реставрацію об’єктів тощо), але ми дбаємо, щоб навантаження на міський бюджет було меншим, тож беремо участь у конкурсах на гранти й пишемо проекти. Володя дуже активно включився в цю роботу, бере участь у місцевого та національного рівня конференціях, семінарах, активно шукає донорів в Інтернеті. Він – креативний, ініціативний, небайдужий до своєї справи, знає, як знайти підхід до кожного відвідувача та громадян, з якими працюємо.


Зважаючи на сказане керівниками Володимира та на рішення журі конкурсу віддати саме йому пальму першості у змаганнях спеціалістів, переможець конкурсу «Посадовець року – 2018» у номінації «Спеціаліст року – 2018» – неординарна особистість. Це також підтверджує й подальша розмова з ним.

– Володимире, цілий місяць конкурсу ти виконував подвійну роботу – і як головний спеціаліст, і як конкурсант. Із яких етапів складався цей конкурс?

– Із трьох турів: відеовізитівка з її презентацією журі, демонстрація знання Конституції України, законів України, а також онлайн-голосування за відеовізитівку на сайті міської ради.

До підготовки відеопрезентації я підійшов з усвідомленням того, що це має бути креативний, нестандартний ролик. На думку багатьох, він таким і вийшов.


Під час другого етапу, окрім демонстрації знання законодавства, потрібно було знайти вихід з певної ситуації. Я отримав завдання знайти підхід до відвідувача, який прийшов до міської ради з твердим переконанням, що тут сидять одні нероби й грубіяни. Відповів, що з людьми потрібно говорити по-людському, з усмішкою, чемно запропонувати відвідувачеві чай або каву, якщо дозволяє ситуація (саме із запрошення випити те або інше й почалася наша розмова. – Ю. Л.). Уважно вислухати й запропонувати прийнятний варіант вирішення проблеми, з якою прийшов відвідувач. На мою думку, для управлінця, державного службовця та службовця місцевого самоврядування нового зразка, головним у його роботі мають бути інтереси громадян, відвідувачів. Він має розуміти, що робота з людьми – це мистецтво, якому потрібно вчитися.

Третій етап конкурсу, онлайн-голосування за відеовізитівку на сайті міської ради, вимагає від конкурсанта здатності залучити на свій бік велику кількість людей. І не лише рідних, друзів та колег.

Вважаю, що з усіма трьома завданнями впорався на чотири з плюсом.

– Переглянувши твій відеоролик, бачу, що ти людина комунікабельна й енергійна. А такі особистості переважно впевнені в собі. Але все ж хвилювався під час конкурсу?

– Звичайно, хвилювався за результат, не хотів підвести ні відділ, ні управління. Наш відділ в управлінні існує лише трохи більше року, але ми, його працівники, поставили високу планку і для себе, і для відділу загалом у складі управління. Тому не хотів цю планку знижувати.

Під час підготовки до конкурсу мені допомагали як наш відділ, так і моя команда, важливою складовою якої були мама, батько й сестра. Мама лише за п’ять хвилин до зйомки дізналась про свою участь у відеопрезентації, але якраз це й допомогло. Гадаю, що якби вона готувалася заздалегідь, то в неї не так би все природно вийшло.

Службовцеві не зайвим буде попрацювати на радіо та любити кіно

– За плечима в тебе дві освіти – педагогічна та юридична, а ще – вісім років роботи юрисконсультом у бізнесових організаціях…

– Службовцем працюю лише дев’ять місяців. Коли вирішив кардинально змінити рід діяльності, то це стало несподіваним не лише для рідних та знайомих, а й певною мірою для мене самого. Однак настав такий етап у житті, коли треба було це зробити.


А закінчив історичний факультет нашого місцевого педуніверситету і юридичний факультет столичної Національної академії внутрішніх справ, де навчався заочно паралельно з навчанням у педуніверситеті.

Юридичні знання знадобилися мені й на теперішній пам’яткоохоронній роботі. А це, окрім роботи з документами, семінари, виїзди, тренінги, спілкування з різними людьми, починаючи від відвідувачів і закінчуючи грантодавцями, які, можливо, нададуть кошти на реалізацію проектів у Кропивницькому, пов’язаних з охороною культурної спадщини.

– Конкурс «Посадовець року – 2018» відкрив у тобі якісь приховані резерви, таланти?

– Участь у конкурсі дала мені можливість перевірити себе на конкурентоспроможність, на стійкість характеру, адже потрібно було поєднувати роботу з громадською діяльністю. І 24 годин доби на все це не вистачало. Коли мої помічники разом зі мною в мене вдома монтували ролик, то закінчили цю роботу о пів на першу ночі, а загалом у ніч монтажу я ліг спати десь о третій годині. І витримати два тижні онлайн-голосування та згенерувати велику кількість прихильників, які за мене проголосували, було доволі непросто.

– Зважаючи на твою активність та різноплановість, не здивуюся розмаїттю твоїх теперішніх і дитячих захоплень.

– Цікавлюсь футболом, колись активно грав в аматорській команді – аж до того часу, поки не травмувався. Можливо, це й на краще, бо першокласної футбольної бази в нашому місті немає. А я прагнув і в футболі досконалості. Згодом зацікавився політикою та юриспруденцією, чому дуже посприяла Помаранчева революція 2004 року. Після неї зрозумів, що юриспруденція та історія – це моє.

Коли мені було вісім років, я активно слухав радіо ТТV й виріс на доволі якісній музиці – Стінг, Майкл Джексон, Агілера. Тоді ж почав телефонувати на радіостанцію, передавати привіти, вигравати призи. За деякий час мене вже впізнавало за голосом півміста. А 2001-го директор радіостанції запропонував роботу в дитячій програмі, на яку я погодився й працював там три роки – до 2004-го: із одинадцяти до чотирнадцяти років був учасником суботньої годинної дитячої передачі «Пізнайко» на радіостанції телеканалу ТТV. У той час у нашому місті були ще дві радіостанції («Новий день» і «АБ-радіо»). Усі вони виходили на власних радіохвилях. На початку двотисячних років це було круто.

Потім радіостанція з фінансових причин припинила роботу, а відновила її 2005-го чи 2006 року, але я вже займався іншою справою – паралельно навчанням і громадсько-політичною роботою.

Моє давнє хобі – якісна музика та якісні фільми. Більше іноземні, але зараз значно зросла якість українських кінострічок, і це мене задовольняє. Їх варто дивитися, починаючи від фільму «Кіборги», від якого дві години серце калатає, і закінчуючи нашими українськими комедіями.

– Вершину конкурсу «Посадовець року – 2018» ти здолав. Що далі?

– Участь у конкурсі й перемога дали поштовх для руху вперед і вгору. Восьмого листопада, коли презентував свою відеовізитівку, у мене запитали, яким чином планую своє професійне зростання в міській раді. Тоді відповів: «Крок за кроком». Це переклад з англійської мови словосполучення Step by step, яке мені дуже подобається. І восьмого листопада я також сказав, що наступний крок буде, коли за місяць, сьомого грудня, стоятиму на сцені з кубком переможця. Так і сталося.

Перемога в конкурсі стала не лише важливою віхою в моєму професійному житті, а й значною подією для наших управління й відділу. Ми хотіли, щоб про нас почули, дізналися, що існує такий відділ у міській раді, пам’яткоохоронне законодавство, щоб звертались до нас по консультації, поради, як зберегти ту архітектурну старовинну розкіш, яку кропивничани мають у центральній частині свого міста, як не втратити її. Перемога в конкурсі також спонукає мене виконувати свою роботу якомога якісніше.

Записав Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото з архіву Володимира ПОПОВІЧЕВА



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.3811 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua