МЕНЮ










16 жовтень 2015 - 13:51

Місце зустрічі минувшини із сьогоденням


Меморіальний музей поета Арсенія Тарковського (1907 – 1989 рр.) на вулиці, яку нещодавно перейменували на його честь, не зовсім звичний, бо в ньому немає ні стендів, ні речей, які належали тому, кому він присвячений.

Та музей, який є складовою частиною музейного комплексу Кіровоградського колегіуму, усе ж має свою особливість: тут відтворено інтер’єр будинку дворянської родини нашого міста початку минулого сторіччя, атмосферу дому, в якому народився і жив у юності знаний поет Арсеній Тарковський (рояль, камін, старовинний стіл, домашня сцена, традиційна для дворянських будинків того часу, бюро, стільці). І хоча рідного поетового будинку краєзнавці так і не знайшли (він або не зберігся, або ж його настільки перебудували, що віднайти його не вдалося), однак творці музею наповнили його документами, світлинами й іншими експонатами, які мають безпосередній стосунок до Арсенія Тарковського та його рідних.

Музей на дві кімнати було відкрито 25 червня 1997 року з нагоди 90-річчя Арсенія Тарковського. На його відкриття приїхала донька поета Марина Тарковська, яка у Книзі почесних гостей музею написала: "Спасибі за музей, спасибі за вірші, за свято Тарковського…" Але не лише відкриттям музею кіровоградці відзначили той ювілей знаного поета-земляка, а й встановленням на фасаді двоповерхового корпусу колегіуму, де на початку минулого сторіччя була приватна чоловіча гімназія Мелетія Крижановського, меморіальної дошки поетові. У цій гімназії вчився Арсеній, закінчувати ж навчання йому довелося в цій самій будівлі, але вже у трудовій семирічній школі № 11 імені Льва Толстого, створеній замість гімназії.

Музей же розміщено поруч, у будинку, де жила старша від поета його знайома Марія Фальц. Незважаючи на істотну різницю у віці, юнак і жінка покохали одне одного. Однак Марія через цю ж таки різницю припинила їхні стосунки. Але кохання до неї Арсеній Тарковський проніс через усе своє життя і постійно присвячував їй вірші, хоча й був тричі одруженим і кохав своїх дружин…

Завідувач музею Віра Зінченко ґрунтовно розповідає не лише про самого Арсенія Тарковського і його творчість, стосунки з людьми, його рідних, а і про дух часу, за якого у нашому місті зростав майбутній поет і перекладач зі східних мов, який писав російською мовою, прибічник класичного стилю в російській поезії, нагороджений орденами Червоної зірки, Дружби народів, Трудового Червоного Прапора та посмертно Державною премією СРСР.

На столі, який музеєві подарували нащадки Мелетія Крижановського, засновника приватної чоловічої гімназії, в якій навчався Арсеній Тарковський, лежать книги віршів поета, а також кіносценарії його видатного сина – геніального радянського кінорежисера і сценариста Андрія Тарковського та книги про нього. Ці та деякі інші книги зі своїми дарчими надписами музеєві подарувала донька Арсенія Тарковського Марина, яка, відвідуючи Кіровоград, завжди приходить у музей свого батька й залюбки спілкується з його відвідувачами. А їх тут буває чимало, адже музей діє не лише як місце-спогад про поета, а і як літературна вітальня, куди його завідувач запрошує кіровоградських і не лише письменників, поетів, музикантів.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.41096 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua