МЕНЮ










27 червень 2019 - 09:04

Ми – у Голлівуді


Автора цієї п’єси – Бена Елтона, прем’єрною виставою за якою наш обласний академічний музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького фактично завершує нинішній театральний сезон, вважають одним з найуспішніших коміків світу, діамантом гумору та майстром сценічної комедії. «Попкорн» – один з хітів британо-австралійского коміка, письменника, драматурга, актора і режисера, у якому він жорстко висміює Голлівуд. А при чому тут ми? Щоб зрозуміти це, варто переглянути виставу.

Далеко не тільки у всесвітньо відомій фабриці фільмів Голлівуді, а й по всьому світові утвердилася ніби й природна тенденція догодити глядачеві, полоскотати його нерви кривавими чи еротичними сценами, брутальністю та жорсткою епатажністю. Західний світ уже давно намагається захиститися від цього всілякими заборонами та обмеженнями. Ми, до речі, теж. Правда, поки що такі спроби захисту мають досить незграбний вигляд. А «картинка», телевізійна зокрема, продовжує працювати. І чим далі, тим більше ми відчуваємо її вплив на собі.

Герой вистави – успішний і багатий режисер Брюс Деламетрі, ясна річ, вважає себе митцем, але гроші і успіх невіддільні одне від одного. Він обирає найкоротший шлях до успіху: у його фільмі, який, врешті-решт, отримує «Оскара», – 53 вбивства, еротика, яка за іронічним висловом його ж продюсера, може зацікавити найперше гінекологів. Але це подобається глядачам! Та, виявляється, воно їм не лише подобається – дехто з них бере собі за приклад модель поведінки героїв фільму. І ось уже у місті з’являється так звана кривава парочка, що без розбору і якихось реальних підстав, просто заради власної розваги і задоволення розстрілює людей, які потрапили їм на очі.

І ось у момент найвищого тріумфу оскароносного режисера ця кривава парочка раптом опиняється у його домі. Не розкриватиму подальшу інтригу вистави. Далі там все досить небанально і цікаво для вдумливого глядача. Дещо напружує, як на мене, надмір стрілянини, занадто підкреслена епатажність Уейна і Скаут. Але – не чекайте просто розваги і навіть катарсису. Перед вами у всій трагічності постане питання, винесене режисером Євгеном Курманом у назву вистави – куди ми котимось?

Окремо варто відзначити акторські роботи. Бездоганно втілив свого героя Олексій Дорошев, відомий актор, який давно заслуговує на почесне звання. Як завжди точною навіть у найменших деталях була заслужена артистка України Галина Романюк. Їхні партнери – Олександр Ярошенко та Ірина Ликова, як на мене, дещо передавали куті меду у своїй епатажності, але це може бути й вимогою режисера. Режисерський почерк Євгена Курмана, як відомо, відзначається авторськими підкресленнями. Загалом, їм вдалося створити дуже виразні типажі. Переконливими були й молодші актори – Ілля Литвиненко, Олена Табак, Оксана Нікітіна.

За великим рахунком, актуальнішого драматургічного матеріалу, ніж «Попкорн», для нас, нинішніх, важко було знайти. У країні, де обирають президентом персонажа фільму, «Попкорн» має стати незаперечним хітом. Це не вони, це ми сьогодні у Голлівуді.

Світлана ОРЕЛ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.36931 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua