МЕНЮ










8 березень 2013 - 15:01

"Мрія" Інни Чижик


Нелегко займатися підприємницькою діяльністю. А якщо це виробничий бізнес, коли його створюєш з нуля, відриваючи від себе й родини останні гроші, якщо ти – жінка, на плечах якої, окрім роботи, ще й сім’я та діти, то тут успіху досягають лише найсильніші в професії, наполегливі та завзяті у здійсненні мети. І директор швейного виробництва "Мрія" Інна Чижик – саме така людина.

Вона – гарна та привітна жінка, її енергія б’є ключем і заряджає впевненістю оточуючих. Вона знає, чого хоче в цьому житті, й поступово добивається своєї мети.

– Швейне виробництво "Мрія" було засноване у 2003 році, – розповідає про історію свого бізнесу Інна Борисівна. – Починали з п’яти чоловік, а зараз трудяться 38. Майже одні жінки, як і водиться у швейній промисловості. Та й виготовляємо в основному жіночий та дитячий асортимент. Як і вся українська легка промисловість, працюємо з давальницькою сировиною: замовник забезпечує тканиною, ми виконуємо замовлення.

За освітою Інна Борисівна – конструктор-технолог швейного виробництва, 11 років віддала швейній фабриці "Зорянка". Звідти пішла на "вільні хліби". Мала власне ательє, шила собі й знайомим, нарощувала, так би мовити, клієнтуру. А потім зрозуміла, що здатна на більше. Так народилась її "Мрія".

Кожен період розвитку підприємства – особливий. Під час становлення потрібно було створити виробничу репутацію, зарекомендувати себе на ринку. Потім – постійно дбати про якість й тримати марку виробництва. Але підприємиця переконана, що з таким колективом, як у неї, з будь-яким завданням впораєшся.

– Ми просто трудимося, – каже директор. – А проблеми вирішуємо в міру їх виникнення.

Потужності підприємства дозволяють успішно працювати на всеукраїнському ринку, продукцію знають у багатьох куточках країни. Але проблеми легкої промисловості, які не дають розвиватись належними темпами галузі, є й на цьому кіровоградському підприємстві. Та все ж тут впевнено дивляться у майбутнє і визначили для себе чотири напрямки роботи – масовий пошив, індивідуальний, текстильна продукція для готельно-ресторанного бізнесу та "одяг" для вікон – портьєри, штори тощо.

А як ведеться людям на цьому виробництві, говорить за себе той факт, що 60 відсотків колективу трудиться тут з початку створення підприємства. Працівниці мають повний соціальний пакет, тут немає проблем із відпускними, лікарняними виплатами, декретними відпустками. Жінки офіційно оформлені, підприємство сплачує податки, поступово розвивається. Та й не тільки у роботі всі вони тримаються разом. На свята не лише підтримка добрим словом, а ще й подарунки, відзначення кожної працівниці за її особистий внесок у розвиток швейного виробництва.

Але робота – хоча й основна, але не всеохоплююча частина життя Інни Борисівни. Нічого б цього не було, якби не відчувала підтримку родини. З чоловіком разом навчались у школі. Так і крокують разом по життю. Народили трьох прекрасних дівчат – Марію, Дарину й Анну. Старша – студентка, навчається в Державній льотній академії, майбутній менеджер льотного господарства. Дуже задоволена обраною професією. Про це заявила, коли повернулась з виробничої практики у Сімферопольському аеропорту. Дві молодші доньки – поки що школярки. Як складуться їхні долі? Мама переконана: головне, щоб вони правильно обрали справу свого життя, мали дружні родини, виросли хорошими людьми.

– Я не соромлюсь говорити, що у мене найкраща у світі сім’я, – щира у своєму зізнанні Інна Чижик. – Ми всі завжди разом – і коли нам добре, і коли є проблеми. Допомога, взаємовиручка, довіра – ось чим ми керуємось у житті.

З огляду на те, що левова частка життя проходить на роботі, в сім’ї Чижиків цінують кожну мить, проведену разом. Обов’язки в родині розподілені між усіма її членами. Мама відповідає за приготування їжі. Її смаколикам радіють усі. Вихідні – то святе. Спочатку – домашні турботи, а потім неділя – день ледаря, коли можна просто відво- ліктись від щоденних турбот, почитати цікаву книжку, зайнятись улюбленою справою, поговорити на жит- тєві теми, адже дівчаткам так потрібні мамина увага, її підтримка у вирішенні проблем.

Щосуботи Інна Чижик, її сестра Алла Шаркова (співзасновниця й головний бухгалтер "Мрії") та їхні сім’ї збираються у батьків. Цей день вони називають тещиним. Їм всім цікаво разом. Єдина справа об’єднує Інну та Аллу. Тривалий час їхні родини були охоплені одним бажанням – створити власну справу. Всі зароблені кошти вкладались у розвиток виробництва. Тепер, здається, настав той час, коли можна збавити, так би мовити, оберти. Але ж ні, генератор ідей Інна не бажає зупинятись на досягнутому. Скільки ще треба зробити, щоб вивести власне підприємство на нову орбіту. Та й люди, що працюють поряд, їй вірять.

Про своє підприємство вона каже, як про свою дитину:

– Я можу власну справу порівняти з дитиною, у виховання і навчання якої батьки постійно вкладають свої зусилля, якісь ресурси, а потім так приємно усвідомлювати, що настає час, коли відчуваєш віддачу і розумієш, що з немічного немовляти, виросла чудова людина. Своє підприємство я називаю четвертою дочкою. Інколи навіть ловлю себе на думці, що віддаю цій справі більше часу та зусиль, ніж своїм дівчаткам. Але родина розуміє мене, і я їй вдячна за те.




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.41827 сек. / запитів: 6 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua