МЕНЮ










12 липень 2002 - 14:58

НА СТОРОЖІ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНИ


- Іване Васильовичу, розкажіть нашим читачам про структуру казначейства?

- Це - фінансово-банківська установа. Нашою настільною книгою, документом, яким керуємося, є Бюджетний кодекс. З одного боку ми виконуємо роль банківської установи, мобілізуючи всі доходи державного, а з 1 січня - місцевих бюджетів. З іншого - займаємося фінансуванням видатків, які затверджені Державним бюджетом. Окрім цього, слід зауважити, що Держказначейство виконує попередній і поточний контролі.

Для широкого загалу скажу, що система казначейства побудована так, що кошти установам, які утримуються за рахунок Держбюджету, видаються лише на конкретні справи згідно з Програмою та кошторисом. До речі, така система визнана в усьому світі найефективнішою при витрачанні державних коштів.

За останні роки нами зроблено чимало. Ми стали учасниками електронних платежів. Розрахунки через цю систему забезпечують швидке проходження коштів у будь-який кінець області чи країни. Наприклад, в Устинівку платіж з Кіровограда надійде вже через 10 хвилин після його оформлення.

Ще один дуже важливий момент. Як я вже говорив, з першого січня ми перебрали на себе функції мобілізації доходів місцевих бюджетів. Що це дає? Всі органи місцевого самоврядування області мають рахунки по кожному виду податків. Щодня збирається інформація - скільки надійшло коштів.

Раніше, коли рахунки були в комерційних банках, інформація надходила із запізненням, а зведення по кожному виду податків робилося лише раз на місяць.

Як ви самі розумієте, нововведення дає можливість органам влади щодня фінансувати ті чи інші видатки, швидко реагуючи на проблемні ситуації.

- Наскільки мені відомо, незабаром ви здійснюватимете фінансування видатків місцевих бюджетів. Не секрет, що сьогодні сільський чи міський голова може вибрати кілька пріоритетних для себе статей у видатковій частині і зовсім не дотримуватися пропорційності у фінансуванні, не зважаючи на затверджений бюджет. Як кажуть, розподіляти кошти в режимі "ручного" управління.

- На жаль, таке відбувається досить часто. І це явище ми будемо мати доти, поки не прийматимуться збалансовані бюджети. Тобто, якщо передбачено провести видатки на рік на певну суму, то необхідно забезпечити таку ж суму доходів. А якщо в регіоні не працює промисловість, не розвивається сільське господарство, над чим якраз і покликана працювати виконавча влада, існуватимуть пріоритетні статті видатків.

- Ви можете намалювати схему, за якою здійснюватиметься фінансування видатків місцевих бюджетів?

- Розпорядником коштів є і залишається керівник установи, міський голова. Але ми намагаємося, щоб процедури дотримувалися чітко. Візьмемо для прикладу бюджет міста. Ми працюватимемо у тісному контакті з фінансовим управлінням, головою виконкому. Після того, як вони отримають інформацію, скільки надійшло коштів, то повинні будуть оперативно розглянути і відповідно до розписів по видатках подати свої пропозиції, куди їх направити.

Держказначейство контролюватиме дотримання пропорційності та тих чи інших актів, які визначатимуть пріоритетні видатки. Наприклад, сьогодні, відповідно до Указу Президента, 75 відсотків доходів необхідно направляти на зарплату та соціальні виплати.

- Ви хочете сказати, що схема витрачання коштів місцевих бюджетів стане прозорішою?

- Звичайно. У нас можна буде прослідкувати, куди пішли кошти. Розпорядник має їх використати, а ми - проконтролювати і не допустити їх нецільове використання.

- Держказначейство, за вашими словами, виконує ще й попередній і поточний контролі. Розкажіть про це детальніше.

- За минулий рік та п'ять місяців поточного ми зафіксували чотири тисячі триста випадків, коли відмовили у проведенні нераціональних або не за цільовим призначенням видатків на 21,8 мільйона гривень.

Наприклад, холдингова компанія "Олександріявугілля", яка має фінансову підтримку від держави на видобуток вугілля, намагалася у минулому та й нинішньому роках закупити дизпаливо та інші пально-мастильні матеріали у великих розмірах без проведення тендерів. У 2001 році компанії відмовлено у проплаті розрахунків на 1,5 мільйона гривень.

Скажімо, льотній академії, яка утримується Держбюджетом, відмовлено у проведенні видатків на суму 22,5 тисячі гривень. Академія не дотрималася Постанови Кабміну від четвертого квітня 2001 року №332 "Про граничні суми витрат на придбання меблів та іншого обладнання".

Ще у нас запроваджено так званий контроль за зобов'язаннями. Розпорядники коштів мають право укладати угоди на проведення тих чи інших видатків - придбання різних матеріальних цінностей і т.д. - тільки під затверджені їм асигнування на відповідний бюджетний рік. Чому це було запроваджено? Тому що раніше керівник бюджетної установи міг домовлятися з керівниками підприємств і взяти в борг автомобіль, меблі і т.д. У такому випадку держава ставала боржником перед підприємством-постачальником.

Саме завдяки введенню механізму контролю за зобов'язаннями у минулому році ми скоротили кредиторську заборгованість Державного бюджету по області з 25,5 мільйона гривень до 16 мільйонів.

А по місцевому бюджету тенденції дуже негативні. Всі є свідками того, як обласна держадміністрація бореться з боржниками по зарплаті. Є адмінтиск, але не завжди він спрацьовує, а коли буде запроваджена відповідна процедура, то будуть діяти фінансові важелі впливу на боржників.

Скажу відверто, що на перших порах буде дуже важко привчити керівників до бюджетної дисципліни. Свідомо всі розуміють, що це правильно. Звичайно, окремі керівники проти такої схеми, адже тоді буде перекрито основні канали для зловживань.

Оксана Лункан



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.3975 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua