МЕНЮ










5 грудень 2014 - 12:13

Наші "кіборги" нас бережуть


Минулої п’ятниці у школі № 16 трапилося таке, від чого у її учнів та вчителів не лише мурашки попід шкірою побігли, а й на деякий час пропав дар мови: її коридорами йшли напівлюди-напівмашини, закуті в захисні панцирі й шоломи та обвішані грізною стрілецькою зброєю.

Та згодом усім полегшало, бо з’ясувалося, що то напередодні Дня Збройних сил України до навчального закладу завітали "кіборги" з 3-го окремого полку спеціального призначення ЗСУ.

Як і годиться господарям, школярі "почастували" гостей концертом і квітами з подарунками-оберегами, серед яких було й чимало зроблених самими дітьми.

– Нині в муках народжується нова Україна, і люди, що завітали сьогодні до нас, перебувають на вістрі її становлення, її оборони. Ваші діти й онуки читатимуть про це важке народження у підручниках історії, а ви сьогодні самі почуєте від наших захисників, що відбувається нині на сході нашої країни, – звернувся до школярів капітан запасу Сергій Савенко, що викладає предмет "Захист Вітчизни" не лише учням шістнадцятої школи, а й іще близько двох десятків кіровоградських шкіл, після чого привітав "кіборгів" з прийдешнім святом. Спецпризначенців привітали також начальник міського управління освіти Лариса Костенко та директор школи Марія Міщенко.

Ще до початку зустрічі офіцери та екіпіровані в повне бойове спорядження бійці внесли до актової зали школи трофейне озброєння російського виробництва, яке полк відбив у бойовиків і російських військових.

– Амуніція й озброєння бійців важать від 30 до 50 кілограмів, – показуючи на двох своїх підлеглих, сказав командир одного із загонів третього полку. – І в усьому цьому спорядженні вони повинні вільно рухатися і професійно виконувати поставлені перед ними завдання. Особовий склад полку постійно підвищує свою боєготовність, що й дає йому змогу ефективно протистояти противникові і в аеропорту Донецька, і в багатьох інших місцях сходу України.

Перед вами – двоє наших бійців, один з них – кавалер орденів "За мужність" третього і другого ступенів, один з яких він отримав за оборону донецького аеропорту. Інший солдат – один з наймолодших у нашому полку, який там і присягу складав, і такий курс молодого бійця пройшов, якого, певно, ніхто в Україні не проходив. За відвагу при обороні аеропорту його нагороджено орденом "За мужність" третього ступеня, а також іменним пістолетом "Форт". Хочу вам сказати, що наш полк – це не десант, ми – підрозділ спеціального призначення, який займається веденням спеціальної розвідки, переважно в тилу противника. Тому підготовка в бійців полку набагато краща, аніж у вояків будь-якого десантного підрозділу. У нас служить істинна еліта українського війська…

Командир загону, як і його начальник штабу та заступник командира з виховної роботи, які також виступили в школі № 16, теж нагороджені бойовими орденами, зокрема й за успішне утримання донецького аеропорту й завдання противникові значних втрат. Офіцери розповіли школярам та їхнім учителям про півроку його оборони кіровоградськими спецпризначенцями, які увійшли до будівель летовища у квітні, а вийшли лише в жовтні. Усі вони, як і солдати, присутні на зустрічі, – учасники першого бою в донецькому аеропорту, що відбувся 26 травня, під час якого сепаратисти та росіяни зазнали величезних втрат. Серед наших же бійців тоді було лише двоє поранених. Значно чисельнішому ворожому угрупованню протистояли лише 68 спецпризначенців, які розташувалися по периметру 24-кілометрової зони.

Та не лише в аеропорту прославилися наші земляки. Вони брали участь у багатьох епізодах антитерористичної операції на сході України. Заступник командира загону з виховної роботи розповів, як одна із груп підрозділу, в якій він перебував, пробивала шлях колонам 79-ї аеромобільної бригади та 72-ї механізованої бригади, яким було поставлено завдання перекрити ділянку кордону, через яку з Росії сепаратисти отримують озброєння, пальне й живу силу. Ця група декілька разів потрапляла у ворожі засідки, але успішно відбилася, втративши при цьому, однак, одного вбитого і тридцятьох поранених. Її рейд зберіг життя бійцям бригад, які просувалися за групою і яких вона прикривала надійним щитом.

– Після відбиття атаки з першої засідки ми наступного дня в лісосмузі, з якої нас обстріляли, знайшли чимало зброї російського виробництва, якого немає в нашій армії, – розповів заступник командира загону з виховної роботи, – зокрема снайперську гвинтівку й вогнемет "Джміль". Це однозначно демонструє, хто озброює сепаратистів і хто їх навчає.

Начальник штабу загону в аеропорту командував групою снайперів, які виконали надзвичайно важливу роботу. Снайпери не дали можливості противникові збити українські військові гелікоптери й літаки, які завдали ворогові непоправних втрат 26 травня під час першого його наступу. Саме з вистрілу одного зі снайперів по бойовикові, що готувався підбити з переносного ракетно-зенітного комплексу наш гвинтокрил, розпочалася битва за донецький аеропорт.

Однак українські військові усе ж люди, а не фантастичні істоти, як вважають бойовики. Тож і серед наших є втрати, третій полк має і вбитих, і поранених, і пропалих безвісти. Та ж таки група снайперів заходила в аеропорт у складі дванадцяти осіб, а вийшли на ротацію лише четверо з них. Серед решти – один убитий і семеро поранених. Але в українських військових – високий бойовий дух, що відрізняє їх від бойовиків, адже наші не зазіхають на чуже, а боронять своє.

– Коли ми зайшли в донецький аеропорт, то повісили державний прапор України. Він пробув там півроку, а тепер знаходиться в цьому залі, – показав на пробитий кулями й осколками український державний стяг командир групи третього окремого полку спецпризначення. – Його часто фільмували оператори українських телеканалів, які приїздили до нас на летовище. Замість нього там тепер майорить інший, а цей я згодом передам в один з кіровоградських музеїв.

Хочу сказати і про те, як під час бойових дій стало зрозуміло, що і дорослих, і юних, і хлопців, і дівчат потрібно починати масово навчати наданню першої медичної допомоги, що такий предмет потрібно вводити у шкільну навчальну програму. У нашому полку багато поранених хлопців залишилися живими, бо солдати були навчені цій справі. Та траплялися моменти, коли разом з нами не було лікарів, а поранені не могли один одному допомогти. Одного разу проста дівчина-доброволець, не лікар, повертала їх до життя. Не користуючись до того ні медичними ниткою і голкою, ні крапельницею, вона не побоялася взяти на себе відповідальність за життя бійців і порятувала їх…

Наприкінці виступу кіровоградських "кіборгів" вони подарували школі один із символічних прапорів полку, яких виготовлено всього дев’ять штук, з підписами спецпризначенців, що вийшли живими з донецького аеропорту, а також прізвищами тих з них, які там загинули.

Завершився врочистий захід до Дня Збройних сил України у школі № 16 демонстрацією продукції одного з кіровоградських підприємств, що співпрацює з військовими, зокрема й із третім окремим полком спецпризначення. Керівники підприємства продемонстрували в дії мультимедійний тир для пневматичної зброї та безпілотний літальний апарат.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.58622 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua