МЕНЮ










19 лютий 2022 - 13:38

Наталія Федоренко – художниця української світоглядності




Енергія, філософія, закоханість в українську культуру – ось, на мій погляд, головні риси, що вирізняють творчий почерк унікального майстра декоративного мистецтва, лауреата обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології й декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», заслуженого художника України Наталії Федоренко.

Її композиції, презентовані на численних виставках чи то розміщені в інтер’єрах бібліотек, закладів культури, готелів, приватних будинків, вражають монументальністю та декоративною живописністю. Відкриваючись неочікуваним дивом, фантастичні панно та гобелени, неначе пробиваючи моноліти стін, прокладають шляхи до розуміння невідомого, загадкового космічного простору людської душі. Саме душі, думок і переживань, що, народжуючись із простих миттєвостей життя, рухаючись безкінечними лабіринтами мозку, проходячи через сито історичних знань із системою потаємних знаків і символів, виплескуються в повсякденність мінливого, сповненого протиріч реального світу своєрідним мистецьким нагадуванням про красу та неповторність нашого існування й унікальність української культури.



Майбутня художниця з’явилася на світ 14 лютого 1952 року в селі Красному Буського району на Львівщині. Там робила свої перші кроки до осмислення життя: ходила в школу, зачаровувалася піснями і вчилася, бо мала таке бажання, малювати. А 1970 року вступила до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині – Національна академія мистецтв) на відділ художнього ткацтва факультету художнього текстилю, після закінчення якого здобула спеціальність художника декоративно-прикладного мистецтва, а її незмінним захопленням став батик – особлива техніка розпису тканини, що в ХХ столітті, прийшовши з далекої Індонезії, стала дуже популярною. Під час навчання зустріла своє кохання, прекрасну людину й оригінального художника Анатолія Дворського, який був родом зі степової Кіровоградщини. Так неочікувано й опинилася Наталя Петрівна в самому центрі України, місті, що нині має назву – Кропивницький.



Працювала художником Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. Беручи активну участь у численних республіканських виставках, 1990 року стала членом Спілки художників України, яка з набуттям Україною незалежності отримала статус національної. З 2000-х років займалася педагогічною діяльністю, викладаючи спеціальні дисципліни в Кіровоградському інституті регіонального управління та економіки та Кіровоградському (нині – Центральноукраїнському) державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, стала доцентом кафедри хореографічних дисциплін, образотворчого мистецтва та дизайну мистецького факультету.

Та все ж головним залишалися творчість,бажання висловити свої думки, втілити мистецькі ідеї. Як знавець символічної мови українського орнаменту вона майстерно використовує його можливості в створенні своїх композицій, наповнених космогенними мотивами. Підкреслена динаміка руху, несподівані тональні контрасти, вишуканий калейдоскоп кольорів породжують широку гаму асоціацій. Мистецькими засобами декоративної знаковості вона показує причетність людини до Всесвіту, її необмежені можливості й рух як форму її буття. Вираженню цієї ідеї допомагає й геометричний орнамент, його багата символіка й продумана ритмічна структура. Небесні світила – Сонце, Місяць, зірки – незмінні учасники її багатовимірних композицій. Майже в кожній роботі присутні птахи. Вони, передані нарисово чи то цільно, чи натяком геометричного орнаменту, поєднують собою Землю і Космос, стають у складній ритмічній структурі точками відліку, «оком», позираючи одночасно у безмежжя внутрішнього світу та нескінченність простору. Птах у її творах – це символ людської душі, її прагнення до здійснення високих помислів. А в назвах її творів («Енергія скіфського степу», «У вирії», «Відлуння часу», «Відлуння самотності», «Коляда») – об’ємна й могутня культура українського народу.

Зазначу, що твори Наталії Федоренко прикрашають зібрання мистецьких музеїв у Львові, Івано-Франківську, Хмельницькому, Кропивницькому, а також численні приватні колекції в Україні та за кордоном.

Із вдячністю за творчість
Андрій НАДЄЖДІН,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О. О. Осмьоркіна



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.22846 сек. / запитів: 5 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua