МЕНЮ










1 лютий 2019 - 12:53

«Не від Бога»: УПЦ, діти та майно


Не віддавати ані п’яді чужої землі, схоже, твердо вирішили в Українській православній церкві (Московського патріархату) на Кіровоградщині, де тривають конфлікти через ініціативи переходу релігійних громад під юрисдикцію Православної церкви України, яка отримала автокефалію 15 грудня минулого року.

Зокрема, мова про храм Успіння Пресвятої Богородиці, збудований в 2013 році у парку імені Крючкова в Кропивницькому переважно коштом теперішнього міського голови Андрія Райковича, та Хрестовоздвиженський храм у Перегонівці Голованівського району, який будували в 1990-ті на пожертви місцевих мешканців.

«Хай забирають дрова»

Минулого тижня дійові особи різного рівня, світської та релігійної приналежності говорили про рейдерське захоплення культової споруди, використання дітей у пропаганді, ділили вірян на легітимних і не дуже, публічно відмовлялися від виконання законів. Усе почалося з появи відеозвернення Андрія Райковича ввечері 23 січня.

– Те, що Україна отримала Томос, – на мій погляд, рівнозначно духовній свободі, – сказав він. – Моє рішення є твердим, усвідомленим та щирим. Звертаюся до членів православної громади з проханням підтримати мене у рішенні передати Храм Успіння Пресвятої Богородиці до Православної церкви України.

Буквально протягом години після того, як запис було оприлюднено, до церкви на Новомиколаївці почали збирати людей, як стверджують очевидці, підвозили автобусами. Прибув митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, в миру Петро Губень, найвищий керівник УПЦ в області. Організували збори, які ухвалили рішення залишити храм під її юрисдикцією, а заодно – відмовилися визнавати рішення Вселенського патріархату про нову автокефальну церкву.

Після третьої ранку на каналі Youtube «Кировоградская епархия» з’явився відеозапис, на якому маленькі діти співають біля вівтаря та на камеру просять «не забирати храм».

– До десятої години вечора тримати діток, витягувати сльозу з них, щоб дітки плакали, щоб дітки просили… Ну, це ж від лукавого, це ж не від Бога, – прокоментував ці події Андрій Райкович наступного дня на прес-конференції. – Я готовий до діалогу, але мені ніхто не пропонує цей діалог, до мене ніхто не звертається, мені нічого не говорять, всі замовкли і чогось чекають. Моя громадянська позиція – чекати не треба, Україна отримала Томос, я маю зобов’язання перед громадою, і я їх виконую. В той спосіб, який вважаю правильним. Мені було сказано, що я «розпалюю вогонь». Я кажу: хай забирають дрова!

Хто до кого по чиє

Андрій Райкович повідомив також, що рішення залишитись під юрисдикцією УПЦ, згідно з протоколом, приймала не та релігійна громада, на балансі якої знаходиться культова споруда.

– Я думаю, що це елементи й ознаки рейдерства, – зокрема сказав міський голова. – «Релігійна громада на честь Успіння Пресвятої Богородиці Кіровоградської єпархії», як з’ясувалося, 2007 року створення, але я з такою громадою не працював, мене не залучали, мене не запрошували в членство цієї громади… І коли будувався храм, ця громада не долучалася до будівництва. Зовсім інша громада має всі установчі документи, перш за все, документи державної реєстрації і на землю, і на право власності на споруду.

Зазначимо, згідно з даними реєстру прав на нерухоме майно, об’єкт належить кіровоградській обласній громадській організації «Єлисаветградсь- ке православне товариство», свідоцтво про право власності видане 17 грудня 2014 року.

– Я впевнений, що здоровий глузд переможе, амбіції відійдуть на задній план, і духовенство, керівництво Української православної церкви Московського патріархату з розумінням поставиться до думки власників, громади і прийме правильне рішення, – зазначив Райкович.

Ці сподівання вже за добу розвіяв митрополит Іоасаф, зібравши власну прес-конференцію, на якій заявив, що навіть на спільне використання церкви для богослужінь з Православною Церквою України в організації не згодні. На його думку, автокефальну церкву, якій було надано Томос, дослівно, «ніхто до цього часу не визнав».

– Навіть засуджують це діяння Константинополя, в тому числі й ми. Тому ми категорично проти цього, ми цього робити не будемо, ми будемо в законний спосіб, скільки у нас буде сил і можливостей, захищати цей храм, цю будівлю культову, – сказав митрополит.

І додав, що «громада налаштована рішуче». Його колега, єпископ Олександрійський та Світловодський Боголєп, у миру Валерій Гончаренко, пішов ще далі, заявивши, що «закони, прийняті Верховною Радою, ніяким чином до нас не стосуються».

Ані кроку назад?

Про це він сказав, відповідаючи на запитання про можливі строки виконання вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», прийняті парламентом зміни до якого Президент підписав ще наприкінці минулого року. Зокрема, йдеться про те, що організації, які керуються з держави-агресора, зокрема й УПЦ, мають відображати приналежність у своїй назві.

Зазначимо: на офіційному сайті Московського патріархату Руської православної церкви Кіровоградська та Новомиргородська єпархія вказана серед організацій у структурі, а митрополит Іоасаф – серед її діячів. Відомо також, що восени 2017 року він брав участь у засіданні синоду в Москві.

Тим часом, за даними голови Служби зовнішньої розвідки України Єгора Божка, озвученими в січні цього року, РПЦ на 99% контролюється спецслужбами Російської Федерації, зокрема священики, які працюють за її межами, – Службою зовнішньої розвідки РФ.

Як би то не було, сьогодні діячі поки що не перейменованої УПЦ демонструють неабияку чіпкість та оперативність у протидії першим потугам становлення автокефальної української церкви на Кіровоградщині. Так, перехід громади Хрестовоздвиженського храму в Перегонівці, підтриманий на зборах 24 січня, на думку Іоасафа, також не відбувся.

– Право скликання парафіяльних зборів належить виключно парафії і тій громаді юридичній, в яку входять 10 вірян і настоятель. Іншими людьми, жителями села чи головою сільської ради скликатись не можуть збори, тому що вони не мають ніякої юридичної сили, – сказав він наступного дня. – Людей призвали десь з базару і зробили це зібрання… Сьогодні приїхав туди настоятель, парафіяни, які ходять до храму і співають там, і моляться, проводять легітимне законне церковне зібрання. А ніякого переходу не було.

Перегонівський сільський голова Володимир Козак має з цього приводу власну думку, адже церква, яку почали будувати в 1991 році коштом мешканців, знаходиться у власності саме місцевої громади і не належить жодній релігійній організації як юридичній особі.

– Я вважаю, що всі мешканці села мають право там молитись. 160 людей проголосували, це ж усе зафіксовано, – каже він.

Схожу думку щодо «сортування» вірян і вибіркового права вирішувати, під якою юрисдикцією провадити обряди, висловив і Андрій Райкович стосовно ситуації в Кропивницькому – наголосивши, що всупереч закону і бажанню людей нічого робитися не буде.

– Я думаю, що парафіян у храмі не обліковують, перепису ніхто не робить, – зазначив міський голова. – На те він і храм, він відкритий для кожної людини… Віруючих людей у Кропивницькому багато, православних, і всі вони мають право вважати себе парафіянами цього храму.

Андрій ТРУБАЧЕВ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.35532 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua