МЕНЮ










19 жовтень 2018 - 12:50

Інвестиції в Кропивницькому: реалії та перспективи


Люди виїжджають з Кропивницького, бо їм не затишно у місті, а допомогти йому «ожити» має, зокрема, розвиток будівництва та транспортної інфраструктури, вважає директор міського департаменту економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Андрій Паливода.
Який зиск з шести проведених інвестфорумів, останній – два тижні тому, скільки років треба, щоб домогтися грошей на тролейбуси від Європейського банку реконструкції і розвитку, нащо голландцям паспорт Кропивницького та чого хочуть окремі депутати – лише частина запитань, на які він відповів у ексклюзивному інтерв’ю.
«Вікно в Європу»
Хоча в цьому плані департамент, за словами Паливоди, поки що «працює на залікову книжку» міста, омріяні європейські гроші в місто вже потроху заходять. Але їх шлях некороткий.
– Коли ми зіткнулися з темою «здобичі» інвестицій, зверталися в один фонд, в інші фінансові структури. А вони: «Звідки ви? Та… Були ми там, нам понабріхували». Чи працювали в якихось проектах, все покидали. Куди не ткнися, всюди таке: Кіровоград – це «відстій». За законами психології, якщо у людини позитивне враження, вона розповість трьом, а якщо негативне, то десятьом. Напрацювати імідж набагато складніше, ніж втратити його. А депутати окремі хочуть, щоб от просто зараз вже були інвестиції. Так не буває.
На просто зараз з позначкою «залучено» – 12 мільйонів гривень під 3% річних від Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), яку створили Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція. Гроші на комплексну теплосанацію 31 школи, однієї з найбільших, а також заміну останніх трьох сотень ламп накалювання у вуличних ліхтарях міста на світлодіодні. За рахунок досягнутої економії тепла та електрики проект має окупитися за п’ять років.
– На даний момент в нас вже є певний позитивний досвід, ми працюємо з NEFCO, з ЄБРР напряму, не через урядові програми. Підписували угоду, приїхав з Лондона начальник відділу екологічного транспорту. Щоб ця зустріч відбулася, треба було витратили рік. Ми подавали два проекти, купу документів про фінансовий стан міста, аналіз за останні п’ять років, це не просто так: доброго дня, дайте грошей.
Лондонський начальник з ЄБРР приїздив підписувати угоду про підготовку фінансування у 9,5 мільйона євро – на 20 тролейбусів з автономним ходом, реконструкцію та заміну підстанцій та частини контактної мережі електротранспорту. Півтора мільйона – технічна допомога, яку не треба повертати. Решта – під відсоток до 6% річних на 15 років, у перші три – тільки відсотки, без “тіла”.
– Якщо ми складемо грант і кредит, то в нас виходить, що ми під нульовий відсоток їх беремо. І вирішуємо проблему одразу, не розтягуємо умовно по три метри дроту на рік, замінили одну підстанцію, потім іншу. Це дасть нам можливість повністю закрити питання забезпечення міста комунальним транспортом. До кінця наступного року має розпочатись фінансування.
Чому так довго? Бо закупити тролейбуси простіше, ніж пройти всі необхідні для цього процедури і погодження, зазначає директор департаменту.
– Сам по собі цей банк – велика бюрократична структура. Закупівлі будуть проходити і за нашим законодавством, і за вимогами ЄС, ще накладаються їхні «фільтри». Це, з одного боку, добре – позитивний сенс бюрократії в тому, щоб забезпечити максимальну прозорість. Якщо вони ратифікують, це справді буде оптимальна ціна та якість. Але, знову ж, треба готувати документи за їхніми вимогами – вони там проходять погодження різними структурами. Плюс тут погоджуємо з Міністерством фінансів. Цей кредит – без застави, якщо місто раптом збанкрутує, Мінфін є гарантом виплати. Вони зі свого боку перестраховуються. Ми мали прийняти рішення міської ради про наміри співробітництва з ЄБРР, тобто просто на прийняття проміжного декларативного рішення треба 20 робочих днів, це місяць, щоб воно «повисіло», пройти виконком, 20 днів перед сесією, пройти сесію, від сесії до сесії... Півроку йде на прийняття рішення. Плюс всі етапи погодження, перерахунків тощо. З NEFCO також була довга історія.
По сезону
Енергозбереження та екологія – головна тема, у якій нас готові підтримувати європейські інституції та ініціативи. Над програмою сталого енергетичного розвитку під егідою однієї з них, «Угоди мерів», за словами Паливоди, в міськраді працюють просто зараз. Її суть – загальмувати глобальне потепління. Міські голови підписують угоди про те, щоб до 2020 року знизити на 20% викиди вуглекислого газу і споживання енергоресурсів.
– Наша пряма зацікавленість – це енергонезалежність, яка пропагується всюди, і економія бюджетних грошей. Ми це можемо робити своїм коштом – не придбавати тролейбуси, а робити теплосанацію шкіл та садків. А можемо залучити інвестиції, купити тролейбуси і зробити теплосанацію. Цілий рік ми робили аудити та енергосканування. В нас є інформація по споживанню ресурсів за два останні роки, кожного дня, в кожній школі, дитячому садку тощо. Є програма «Енергоплан», ми її збираємо та узагальнюємо. До кінця року зробимо енергетичний паспорт міста, бюджетних установ. Він дасть нам змогу розуміти, скільки ми можемо при певних вкладеннях зекономити енергоресурсів, і, у результаті, бюджетних коштів, покаже, скільки наші установи генерують СО2, наскільки ми зможемо зменшити його викиди. Можемо презентувати ринок вкладень, інвестицій у наше місто. Щоб люди в Європі розуміли, що вкладаючи в енергоефективність Кропивницького, вони отримують зменшення на таку-то кількість викидів в атмосферу. Їх це хвилює – Голландія вже тоне, рівень океану підвищується. Для них це прагматичний інтерес, для нас – також.
Паралельно працює така річ, як енергосервісний контракт. Наприклад, є школа, споживає вона на рік 1000 гігакалорій тепла. Приходить інвестор, каже: я готовий за свої гроші поміняти вікна та дах. Ми укладаємо контракт. Він повертає свої гроші за рахунок нашої економії на опаленні. Грубо кажучи, він вклав гроші, стала школа споживати 800 замість 1000, 200 економії. 90% від вартості цих 200 гігакалорій він може забирати собі поки не окупляться його вкладення. Людина отримує прибуток, а ми економимо 10% вже одразу. Він зацікавлений це зробити якісно, бо повернення йому коштів напряму залежить від економії.
Для своїх
Кропивницький, за словами Паливоди, сьогодні є одним з національних лідерів за кількістю укладених енергосервісних контрактів. Перший з них, вартістю 5 мільйонів і строком на 5 років, за яким зараз здійснюється теплосанація дитячого садка в селищі Новому, став і першим в Україні.
Також на дев’яти міських об’єктах вже встановлюють індивідуальні теплові пункти – повністю автоматичні системи, які регулюють подачу тепла в залежності від погодних умов, щоб, наприклад, не гріти дитсадок до 30 градусів за плюсової температури на вулиці і навпаки. Ще стільки ж на підході, тендери вже пройшли. За попередніми розрахунками департаменту, в цілому буде інвестовано майже три мільйони приватних гривень, і все це місцеві компанії.
– Ми постійно комунікуємо з усім місцевим бізнесом різного рівня на виставках, на всіх заходах. Наприклад, Клуб рестораторів Кропивницького створили – ми брали участь у його створенні. Наше головне досягнення, як я вважаю, це відкритість – може людина прийти, і відчути підтримку в межах, які дозволяє законодавство.
У нас є програма компенсації відсотків по кредитах комерційних банків. Наприклад, підприємець узяв 100 тисяч кредиту, заплатив 50 тисяч відсотків за рік. Ми можемо йому з бюджету повернути до 25 тисяч, до половини відсотків, які він заплатив. Один з головних критеріїв – створення робочих місць. Нам закидають: як це ви роздаєте гроші підприємцям? Нам ці гроші повертаються менш ніж за рік за рахунок податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, який вони платять – здебільшого це малий і середній бізнес.
Коли ми на форумі презентували цей проект, приїжджали з Києва, з інвестиційних компаній серйозних, казали, що вперше таке бачать, запрошували нас навіть на центральне телебачення, щоб про це розповісти.
Програма стартувала в минулому листопаді, і нею встигли скористатися. В 2018-му на компенсацію поки не заявився жоден підприємець – скоріш за все, чекають кінця року, коли по кредитах буде сплачена максимальна сума. Щоправда, бюджетне законодавство перетворює весь процес у спробу заскочити на підніжку вагона, що рушить.
– Ми можемо у своїх витратах розглядати лише бюджетний рік. Якщо людина взяла кредит у минулому році, ми не можемо їй повернути відсотки. Ці моменти реально заважають працювати. Було би правильно підтримувати підприємців в будь-який час, коли це можливо.
Нащо це треба
Співпрацювати з бізнесом, який, за великим рахунком, формує бюджет, для українських бюрократичних систем, – заняття незвичне, констатує Паливода. Одна з форм такої співпраці у нас – муніципальний інвестиційний форум Time to invest, який проходить двічі на рік з 2016-го. Останній – наприкінці вересня в рамках виставки «Агроекспо».
– Структура, яка допомагає нам робити енергетичний паспорт, і будівельні компанії, які заходять по енергосервісних контрактах, – це якраз колишні учасники наших інвестфорумів. Ми на кожному презентуємо наше місто з визначеної актуальної теми. Цього разу говорили про готелі та ресторани, раніше проводили з енергоефективності – скільки в нас закладів, які проблеми, скільки ми споживаємо енергії, скільки ми витрачаємо бюджетних коштів. Тобто люди сидять і складають для себе картину – в гривнях або в євро. Ми розкриваємо ринок, на якому хочемо бути партнерами з бізнесом, для цього проводимо форуми.
Черговий Time to invest пройде навесні 2019-го і буде присвячений темі будівництва. Визначились, за словами Паливоди, виходячи з кількості звернень з проблематики, яку в цьому форматі ще не порушували.
– Кропивницький – один з найбільш відстаючих серед обласних центрів України за темпами будівництва, особливо житлового. Якщо Вінниця здає по 200 тисяч, то в нас – по 20 тисяч квадратних метрів на рік. А будівництво «підтягує» й інші сфери – обслуговування, інфраструктура…
Будівництво та ремонти в рамках створення оновленої системи дорожнього руху та пасажирських маршрутів, яке ведеться у місті власним коштом, за бюджет, на думку голови департаменту – такі самі інвестиції, як і залучені ззовні гроші, та разом з новими тролейбусами та автобусами працює на майбутнє.
– Нам цей транспорт потрібен не просто для того, щоб «катати» людей, це, по-перше, та ж інвестиційна привабливість, це міська інфраструктура. Люди чого виїжджають? Бо їм незатишно у місті. Одне діло, коли неможливо нормально доїхати до роботи, школи, лікарні, інше – коли ти дорогою почуваєш себе людиною. Якщо будівництво піде, транспорт розвиватиметься, це все артерії, місто починає жити.
Якщо, наприклад, людина заїжджає з київського напрямку, їй треба на Стару Балашівку, і вона не їде через центр, а їде одразу – менше витрачає пального, не стоїть у пробках, менше викидів, це теж екологія. Це багато пов’язаних процесів. Проста аналогія: в селі, з якого мої батьки, пішла чутка, що бізнесмен буде будувати свиноферму. Походили, землю почали міряти. Тільки чутка пішла, в два рази подорожчали хати. Вибір був, він приїхав у яке село? Де краще дорога, йому треба возити корм, сировину. Дорога – це інвестиція. Якщо місто вкладає гроші в дороги, воно інвестує у власне майбутнє. Це один з факторів прийняття рішень зовнішнім інвестором. І це дуже повільна тема, вона непопулярна, бо немає одразу різкого «вихлопу», не всюди є прямий результат.
Записав Андрій ТРУБАЧОВ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 1.29828 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua