МЕНЮ










18 жовтень 2019 - 09:57

Осінь тривоги


Сьома агропромислова виставка «АгроЕкспо», що вже стала одним із брендів нашого краю і входить у десятку найпотужніших у Європі, цього року, як і у попередні, теж демонструвала масштабне зростання: майже 42 тисячі відвідувачів, близько 600 компаній, що привезли найрізноманітнішу техніку, обладнання, матеріали, тест-драйви в польових умовах десятків екземплярів сільськогосподарської техніки та 11 моделей автомобілів, півтисячі учасників Покровського ярмарку з усіма його неймовірними барвами та принадами.

Однак угод на більш-менш великі суми, незважаючи на виставкові знижки, цього разу порівняно з минулими роками було укладено відчутно менше. І серед учасників виставки та її відвідувачів, і на ділових панелях, і на брифінгах та пресконференціях, на жаль, панував не оптимізм, а тривога.

«Щоб закрити всі дірки, треба банк пограбувати…»

Українська аграрна галузь, незважаючи на всі труднощі і перепони, за останні роки зробила чималий ривок, ставши одним з провідних експортерів світу. Як стверджує голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, за деякими показниками ми випереджаємо весь Євросоюз і вже сьогодні здатні прогодувати близько 400 мільйонів людей, і це лише третина нашого потенціалу.

Одним словом, сидимо на мішках із золотом. Чому ж тоді залишаємось бідними? Чому ж світовий лідер експорту борошна сьогодні – Туреччина, а не Україна? Не кажучи вже про продукцію з більшою доданою вартістю. Відповідь, що прозвучала на одній з ділових панелей виставки, – відсутність відповідної державної політики. Аграрії досягають успіхів не завдяки, а всупереч їй. Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України продемонстрував вражаючі цифри: кумулятивна державна підтримка сільгоспвиробників у США становить 492 долари на гектар ріллі, у Росії – 92, у нас – 21,8.

Плюс непродумана податкова політика, зажерливість фірм-”прокладок”, нестабільна логістика призводять до того, що невеликі виробники-фермери опиняються буквально у катастрофічному становищі. Фермерські господарства «Аліса» з Миколаївської області, «Світанок» із Харківської буквально криком кричать: ціни на зерно диктують фірми-”прокладки”, за день вони можуть упасти на тисячу гривень, це грабіж, чим завтра працювати на землі?

Їхні слова наступного ж дня після закриття виставки підтвердили діями кількасот фермерів Маловисківського району, що на Кіровоградщині. У селі Олександрівці вони перекрили дорогу на знак протесту проти низьких закупівельних цін на вирощену ними сільгосппродукцію.

Чи буде за таких умов необхідний фінансовий оборот у виробників техніки? При тому, що у випадку імпорту необхідних запчастин їм ще й треба сплатити акциз. Представник Січеславського тракторного заводу окреслив ситуацію приблизно так: щоб закрити усі дірки, треба хіба що банк пограбувати…

Ще один удар?

Та, незважаючи на всі ці біди й проблеми, виставка таки демонструвала розвиток і технічний прогрес у галузі сільгоспмашинобудування. Техніка з роками стає сучаснішою, маневренішою, універсальнішою. В умовах децентралізації, коли ОТГ закуповують машини для благоустрою, які в інший час могли б орендувати місцеві фермери, дуже зручними видаються міні-трактори. З’явились технічні удосконалення для перевантаження зерна відразу після скошування та транспортування самих габаритних комбайнів чи тракторів.

І цей розвиток тільки на порозі піднесення, та він може різко припинитись, як і загальмуватись усе сільгоспмашинобудування разом із суміжними галузями.

Річ у тому, що у проєкті бюджету на наступний рік відсутні кошти на фінансування програми часткової компенсації вартості вітчизняної техніки для сільгоспвиробників. Павло Штутман, один з ініціаторів проведення «АгроЕкспо», голова асоціації підприємств – виробників техніки й обладнання для АПК «Украгромаш», підкреслює:

– Ця програма діяла із 2017 року і була однією з найуспішніших і найменш корумпованих. Завдяки їй виробники мали можливість отримувати компенсацію до чверті вартості техніки. Програма дозволила здійснити кількісний і якісний ривок у сільгоспмашинобудуванні: вітчизняних виробників з чотирьох десятків підприємств стало 180, створено п’ять тисяч нових робочих місць, на внутрішньому ринку частка української сільгосптехніки зросла на третину.

– А частка обприскувачів українського виробництва завдяки цій програмі, – додає керівник ПАТ «Богуславська сільгосптехніка» Петро Гавриленко, – зросла до 70 відсотків.

З боку держави це досить безвідповідальний крок – раптово припинити дію ефективної програми. Тим більше, що, згідно з Бюджетним кодексом, вона мала діяти до 2021 року.

– Це певною мірою обман виробників, – переконаний генеральний директор ПАТ “Ельворті” Сергій Калапа, – адже тільки після закінчення дії програми у 2021 році, після проведеного аналізу ефективності, можна було приймати рішення про її подальшу долю.

Фактично лейтмотивом ділової частини цьогорічної виставки «АгроЕкспо» стало звернення до Президента України та всього керівництва держави із закликом не припиняти дію програми, яке підписали сотні виробників техніки та аграріїв. В інтернеті – постійно діючий флешмоб, де керівники та власники підприємств у коротких відео наголошують на тому ж: програму не можна передчасно згортати, бо це стане важким ударом не по одній галузі. Можливо, так їх почує Президент, відомий любитель відеозвернень? Адже цього разу на виставку, яку минулими роками обов’язково відвідували міністри, заступники, не кажучи вже про начальників відповідних департаментів, не приїхав жоден представник органів центральної влади. Дивна ситуація, якщо врахувати, що тут зібралися сотні керівників підприємств. Адже за рахунок чого новий Кабмін збирається збільшувати ВВП, що має зрости, як обіцяно, за п’ять років на 40 відсотків?!

* * *

Значної частки тривоги учасникам нинішньої агропромислової виставки додало і близьке зняття мораторію з продажу землі. До речі, кошти, що мали піти на згадану програму, уряд вирішив спрямувати на компенсацію відсотків кредитів для її покупців. Але, як зазначив Леонід Козаченко, та сума дасть можливість покрити тільки десять відсотків від потреби.

Усі розуміють, що у задекларованому урядом варіанті, іноземні компанії матимуть доступ до нашої землі. І конкуренція тут для нас вбивча: навіть зі згаданою компенсацією вітчизняні кредити коштуватимуть не менше 20 відсотків, а ті ж європейці можуть отримати їх під один-два, а то й нуль відсотків.

Символом цьогорічної виставки і Покровського ярмарку організатори чомусь обрали персонажа відомої п’єси Івана Карпенка-Карого Мартина Борулю. Очевидно, маючи на увазі його хазяйновитість, але забуваючи, що цей образ – по суті своїй ущербний, адже він просить визнання свого дворянства, демонструючи власну несамодостатність. Схоже, нам усім, державній політиці зокрема, не вистачає тієї національної самодостатності, аби нарешті багатіти на власній землі і відчувати впевненість, а не тривогу.

Світлана ОРЕЛ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.404 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua