МЕНЮ










11 сiчень 2008 - 18:56

Петро РОМАНЮК: "ТАКОГО ОБМЕЖЕННЯ У ПОВНОВАЖЕННЯХ РАЙОНІВ НЕМАЄ НІДЕ, КРІМ КІРОВОГРАДА"


– Петре Михайловичу, пропоную все ж таки нашу розмову розпочати з оптимістичної ноти. Рік завершено, проблеми залишились, але є й досягнення: не сиділи ж ви склавши руки…

– Так, 2007-й можна назвати досить вдалим роком. Чимало зроблено – звичайно, виходячи із тих повноважень, що були делеговані районним структурам міськими органами управління.

У першу чергу зазначу, що ми впорались із таким надзвичайно серйозним завданням, як створення відділу державного реєстру виборців, відповідно до Закону України "Про державний реєстр виборців". З першого жовтня цей відділ у Ленінському районі працює – на відміну від Кіровського, де дане питання з різних причин зволікається. Ми ж освоїли державну субвенцію (84 тисячі гривень) у повному обсязі та ще попросили у міської влади перерозподілити нам 20 тисяч гривень.

Тож робота по створенню реєстру виборців триває повним ходом. Думаю, за рік впораємось і до наступних виборів район не матиме тих проблем зі списками виборців, що переслідували нас упродовж кількох виборчих кампаній. Хоча зазначу, що коли наші працівники у вихідні працювали спостерігачами від різних партій влітку на виборах міського голови міста Ірпеня Київської області, то вони в один голос зазначали, що наші, кіровоградські, списки були складені на досить пристойному рівні – порівняно з їхніми. Проблема ця є загальноукраїнською, і наші парламентарі мудро вчинили, прийнявши закон про створення Єдиного державного реєстру виборців.

– Але повернімося до позитивних моментів у житті району.

– Одразу зазначу, що багато зроблено в нашому територіальному центрі для людей похилого віку. Відремонтовано приміщення, оновлено матеріально-технічну базу. Наші соціальні служби чимало потрудилися у плані виявлення людей, які потребують соціальної допомоги.

Також нам вдалося реалізувати програму по облаштуванню пандусів для людей з обмеженими фізичними можливостями. До програми входили такі об’єкти, як дитячий садок, школа, жіноча консультація, виконком районної ради та управління праці і соціального захисту населення.

Повністю налагоджена робота відповідного управління по нарахуванню населенню субсидій. Ажіотаж, черги – тепер це в минулому. Словом, як можемо, наближаємо органи влади до людей, особливо до тих, у кого скрутні умови чи обмежені фізичні можливості. Але коштів постійно бракує. Начебто і повноваження у районів є, але вони ж не підкріплені фінансово.

– А тепер про повноваження. Ви постійно наголошуєте на тому, що міська влада могла б їх більше делегувати районам.

– Дійсно, логічніше було б, аби міська влада делегувала ширші повноваження районам і визначила кошти під ці повноваження. Сама ж контролювала б виконання робіт і при цьому сконцентрувалася б на вирішенні глобальних для міста проблем. Нещодавно я був на навчанні у Києві. Туди з’їхались представники всіх міст, де є поділ на райони, зокрема Севастополя, Сімферополя, Вінниці, Черкас, Дніпродзержинська тощо. Так от, такого обмеження у повноваженнях районів немає ніде, крім Кіровограда. У Севастополі взагалі ці повноваження настільки широкі, що там такі галузі, як освіта, охорона здоров’я, повністю підпорядковані районним радам.

А що у нас? Коли приходить нова депутатська каденція, то молодим депутатам байдуже, за який обсяг повноважень для районів голосувати. Я навіть сказав би по-іншому: точка зору визначається місцем сидіння. Поки народні обранці працюють на районному рівні, вони всюди волають про розширення повноважень. Перебравшись на сходинку вище, усіляко концентрують фінансові ресурси на своєму рівні. Тому поки на законодавчому рівні не буде чітко врегульоване це питання, толку не буде. В ідеалі – міська влада мала б право частину своїх повноважень делегувати нижчестоящим радам, до того ж із чітким визначенням відсотка фінансування від наявних доходів міського бюджету. Збільшувати його можна, а зменшувати – зась.

Уже давно діє закон про органи самоорганізації населення. Це квартальні комітети. Там чітко записано, що органи місцевого самоврядування можуть передавати органам самоорганізації населення частину своїх функцій. А насправді? Ніхто нічого не передає і не передасть. Коли ж будуть однозначно виписані правила гри, то ніхто від них не відходитиме, а якщо й відходитиме, то не в такій мірі, як зараз. Поки законом не буде однозначно визначено, що, наприклад, фінансовий ресурс під певні повноваження має складати 0,5 відсотка від доходів територіальної громади, то по руках даватимуть, якщо хтось надумає його зменшити. Ось тоді органи самоорганізації населення і набудуть значимості й повноцінності. А ви – контролюйте, бо у нас лише ледачий не контролює.

Зараз всі доходи територіальної громади концентруються в міському бюджеті. Минулого року він зріс на 44 відсотки. Логічно було б і районним радам збільшити відсоток фінансування під делеговані повноваження. Так ні ж! Нам його… знизили. Було 2,36 відсотка, на 2008 рік маємо лише 1,88 відсотка. Сумарна цифра надходжень начебто й не змінилась, але зрозуміло, що з огляду на сьогоднішній день вона буде недостатньою. Тобто реальне фінансування повноважень зменшилось.

– Ви представник політичної сили, яка сьогодні сформувала коаліцію, тобто прийшла до влади. Це Блок Юлії Тимошенко. У парламенті є також і представники Кіровограда. Чи ставили ви перед ними питання про необхідність якнайшвидшого прийняття закону, котрий регламентував би співпрацю міських і районних органів місцевого самоврядування?

– Звісно, ставив. І знайшов розуміння. Мав розмову із Валерієм Кальченком, Володимиром Яворівським, Сергієм Сасом з приводу проблеми сталого розвитку регіону через видобування на його території уранової сировини. Сподіваюсь, що в процесі корегування Державного бюджету, а це має відбутись у березні-квітні нинішнього року, мої пропозиції будуть враховані. А от стосовно проблем розвитку місцевого самоврядування, то не скажу, що знайшов порозуміння і підтримку. Уряди змінюються, різні політичні сили приходять до влади, але всі намагаються затиснути місцеве самоврядування. Їм там, нагорі, здається, що ми багато коштів витрачаємо, але чомусь ніхто не говорить, що на Державне управління справами чи Секретаріат Президента витрачається мільярд гривень. На всі самоврядні органи в Україні йде значно менша сума.

– Але ж і сидіти склавши руки не можна. Ви активно розробляєте всілякі проекти, отримуєте фінансування і таким чином вирішуєте ряд проблем...

– Минулого року вдалося без залучення бюджетних коштів відновити зовнішнє освітлення на трьох вулицях. Люди проявили ініціативу, ми допомогли їм організуватись, і в результаті поновлено 27 світлоточок на вулиці Ярошенка та сім світлоточок на вулиці Левченка.

На жаль, не вдалося знайти підтримки в обласної ради стосовно програми по ліквідації шкідливих зелених насаджень. Я маю на увазі десятки тополь, що завдають чималої шкоди здоров’ю людей, які страждають на алергію. А скільки сміття від тополиного пуху…

Зараз працюємо над програмою ліквіда- ції екологічного забруднення території Ленінського району. Перші роботи були виконані ще у четвертому скликанні районної ради, коли ми виграли під аналогічну програму 700 тисяч гривень державного фінансування. Тоді всі кошти були освоєні, але, на жаль, проблема ще залишається. Тому намагаємось до робіт по ліквідації екологічного забруднення залучити Східний гірничо-збагачувальний комбінат, у підпорядкуванні якого знаходиться наша Інгульська шахта. З цією метою створимо фонд екологічного оздоровлення, в якому будуть акумульовані кошти на вирішення цієї проблеми, адже вже найближчим часом планується розширяти видобуток уранової руди.

Також хотілося б зрушити з місця проблему забезпечення району якісною питною водою із підземних джерел. Свого часу ГРЕ-37 проводила їх розвідку в районі Первозванівки. Пробурені свердловини показали високу якість тамтешніх вод. Я вже мав розмову з директором ТОВ "Водне господарство" Андрієм Караушем. Він начебто й не проти, але потрібні значні капіталовкладення, тому поки що дане питання не на часі. А так місто мало б 5-10 тисяч кубометрів додатково високоякісної питної води і певну незалежність від водогону "Дніпро-Кіровоград".

Словом, проектів багато. Були б бажання і фінансові можливості їх реалізовувати.

Оксана ВЕРСТЮК, Олег ШРАМКО (фото)



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.38649 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua