МЕНЮ










27 лютий 2004 - 15:33

ПОДАТКОВА МАЄ ШУКАТИ РЕЗЕРВИ. У ТОМУ ЧИСЛІ І БОРЮЧИСЬ ІЗ КОРУПЦІЄЮ. Ігор ВОЛКОВ


Створення такого дорадчого органу — не просто данина моді. Громадська рада (у межах своєї компетенції) має допомагати податківцям вирішувати проблемні питання, що виникають у регіоні зі сплатою певних податків чи платежів, відстежує разом з ними незадіяні ще резерви для збільшення надходжень. Займається вона також роз'яснювально-просвітницькою та аналітичною діяльністю (організовує конференції, наради, круглі столи, семінари) — як зазначається, для підвищення податкової культури населення та налагодження партнерських стосунків між органами державної податкової служби та суб'єктами підприємницької діяльності, в тому числі їх повноправними представниками — громадськими організаціями підприємців. До складу ради входять зокрема керівники трьох таких організацій — Кіровоградського відділення Української спілки промисловців і підприємців Олександр Саінсус, асоціації підприємств промисловості, торгівлі та громадського харчування Сергій Бедзай, спілки підприємців області Григорій Урсол. Членами громадської ради є також заступник голови облдержадміністрації Микола Ковальчук, начальник управління Державного казначейства в області Іван Мартинюк, керівник фінансового управління ОДА Віктор Серпокрилов, голова правління ВАТ "Птахокомбінат" Андрій Райкович. Податківців у раді представляють керівник ДПА в області Василь Руденко, два його заступники Ігор Панасенко та Сергій Колотуха, начальник відділу громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи Юрій Маслюков. Троє останніх замінили своїх колег після кадрових перестановок, що відбулися в обласній податковій адміністрації.

ТРЕБА НЕ ТІЛЬКИ ПРОСИТИ В КИЄВІ, А ШУКАТИ Й У СЕБЕ

На першому цьогорічному засіданні громадської ради (вона збирається щоквартально) розглядалося кілька важливих питань, але все ж найбільш детально обговорювалася ситуація зі сплатою в області місцевих податків і зборів. Проаналізувати стан їх надходження, а головне — повноту запровадження сільськими, селищними, міськими радами на підвідомчих територіях запропонував на одному з минулих засідань Микола Ковальчук. На його думку, деякі ради, будучи дотаційними, з власної вини не добирають коштів, котрі могли б мати. Є резерви для збільшення надходжень і в містах.

Чому заступник голови облдержадміністрації ініціював розгляд такого питання, мабуть, не треба пояснювати. У нинішньому році місцевим бюджетам через зменшення надходжень прибуткового податку з громадян (а саме він значною мірою наповнює ці бюджети) буде дуже нелегко. Ще на рівні їх формування фінансисти підрахували, що сума недобору для багатьох територій стане просто катастрофічною.

У Кіровограді зокрема (як спрогнозувала на одному із засідань прес-клубу реформ, де якраз і обговорювалася подібна проблема, начальник фінансового управління міської ради Любов Бочкова) втрати бюджету можуть скласти 10-11 мільйонів гривень. Їх треба чимось перекривати.

Оскільки на загальнодержавні податки і платежі ми вплинути не можемо (розміри їх сплати і відсотки розщеплення зібраних сум визначені законодавством), то щодо місцевих податків і зборів такі повноваження у рад є і вони, вважає Микола Ковальчук, мають використовувати їх сповна. Безперечно, порівняно із загальнодержавними платежами місцеві набагато менші, але жодна гривня в бюджеті зайвою не буде. Тим паче, при тій ситуації, що складається.

За інформацією першого заступника голови ДПА в області Ігоря Панасенка, минулого року місцевих податків і зборів зібрано у сумі 8 мільйонів 106 тисяч гривень. Порівняно з 2002 роком надходження зменшились на 71 тисячу. Це, можливо, не так багато, але факт сам по собі неприємний, і не хотілося б, щоб подібне зменшення стало тенденцією.

РИНКОВИЙ ЗБІР — СПРАВДІ НАЙБІЛЬШ КРИМІНАЛЬНИЙ?

На території Кіровоградської області запроваджено дев'ять видів місцевих податків і зборів. Найбільш дохідним є ринковий збір. Надходження від нього торік склали чотири мільйони 716 тисяч гривень, або більше 58 відсотків усієї суми. Порівняно з 2002 роком, додатково зібрано майже 60 тисяч гривень. Як підкреслив Ігор Панасенко, це стало наслідком роботи по впорядкуванню діяльності ринків, яку спільно проводили податкові інспекції та органи місцевого самоврядування.

В області діє 88 ринків, 37 із них — у Кіровограді (вони поповнили торік міський бюджет більш ніж на два мільйони гривень). Резерви щодо збільшення надходжень, на думку деяких членів громадської ради, ще є. Про них говорив, зокрема, Сергій Бедзай. Він вважає, що збирати кошти з тих, хто торгує на ринках, мають не працівники цих же ринків, а зовсім інші, так би мовити, незалежні особи (наприклад, представники податкової інспекції чи будь-якої іншої організації, повноваження якій надасть місцева влада). Подібний досвід існує в деяких інших регіонах. Він свідчить, що як тільки збором ринкових коштів починають займатись не ринкові працівники, сума надходжень зростає як мінімум на 15-20 відсотків. По-дібне вже не один рік пропонується запровадити в нашій області (хоча б у вигляді експерименту на одній із територій), але пропозиція незрозуміло чому (чи зрозуміло?) так і залишається непочутою. Більш кримінального податку, як висловився Сергій Бедзай, сьогодні, мабуть, немає.

Ігор Волков погодився, що пропозиція варта уваги і найбільш зацікавленими у такій новації мають бути саме місцеві органи влади. Разом з податковою інспекцією (навряд чи сюди потрібно залучати інші організації) вони, мабуть, повинні виробити такий порядок справляння ринкового збору, за яким кошти справді б збирали не господарі ринку, а ті ж, приміром, податківці.

Голова громадської ради, як уже зазначалось, є депутатом Кіровоградської міської ради, тому він сам може запропонувати подібне нововведення колегам. Правда, важко сказати, чи вони його підтримають: 23 грудня минулого року міська рада затвердила у новій редакції положення про розміри, порядок сплати та перерахування місцевих податків і зборів, де передбачається, що "...справляння ринкового збору здійснюють касири та контролери ринку". Можливо, з огляду на інтереси бюджету, а значить усієї територіальної громади, кіровоградські депутати погодяться відкоригувати уже визначену норму.

МАШИН ПАРКУЄТЬСЯ БІЛЬШЕ, НІЖ ЗБИРАЄТЬСЯ ГРОШЕЙ

Обговорювалося також ще одне можливе джерело додаткових надходжень до місцевих бюджетів. Мова йде про збір за паркування автотранспорту. Як повідомив Ігор Панасенко, за результатами проведеної податківцями інвентаризації, в області нараховується 1155 машино-місць такого паркування. За минулий рік від цього збору надійшло коштів майже на третину більше, ніж у 2002 році, хоча за своєю питомою вагою серед інших місцевих платежів він посідає досить незначне місце (1,5 відсотка).

Але чи справді зроблено в цьому випадку все, що можна? Члени ради вважають, що ні. За словами Ігоря Волкова, ота кількість місць для паркування, яка названа по всій області, є, мабуть, в самому лише Кіровограді. Варто подивитися, що коїться у вихідний день, наприклад, біля Колгоспного ринку. І сам ринок, і всі навколишні вулиці заставлені автомобілями впритул. Не всі вони стоять у місцях, визначених для паркування. Хто контролює, яка реальна сума збирається кожного дня, чи проводився хронометраж, скільки машин (особливо у вихідні) під'їжджає-від'їжджає? Адже з кожної береться плата. Це якраз оті живі кошти, які могли б суттєвіше поповнювати бюджет. Тому в цьому плані податківцям треба бути ініціативнішими.

ЗА ДОЗВІЛ ПЛАТИТЬСЯ ОДИН РАЗ

А от інша їхня ініціатива, яку членів громадської ради попросив підтримати перший заступник голови ДПА в області, розуміння не знайшла. Йдеться про щорічне стягування плати за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі з тих суб'єктів, які вже такий дозвіл отримали. Як аргументував Ігор Панасенко, це дозволило б збільшити бюджетні надходження і зробити їх прогнозованішими. Проти цього різко виступив керівник асоціації підприємств промисловості, торгівлі та громадського харчування Сергій Бедзай. Він нагадав, що подібне рішення, яке вже приймалося колись кіровоградською міською владою, суперечить законодавству. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі — якраз і є разова плата за видачу такого дозволу. Ні про яку систематичність стягнення коштів із тих, хто вже відкрився і працює, у законі мова не йде. Тоді підприємці відстоювали свої права через суд. І виграли. Подібна ситуація може скластися й зараз. Напередодні нового року Кіровоградська міська рада прийняла рішення про підвищення розмірів торгових патентів, не погодивши, за словами Сергія Бедзая, подібне збільшення плати з відповідними підприємницькими структурами, як це велить зробити закон. Тому зараз асоціація звернулася до прокуратури з проханням опротестувати дане рішення, оскільки воно прийняте з порушенням законодавства.

Підтримали керівника асоціації й інші його колеги.

— Якщо ми шукаємо шляхи наповнення місцевих бюджетів, — зауважив, підсумовуючи обговорення, Ігор Волков, — то повинні все-таки виходити на це наповнення не через підвищення, в першу чергу, ставок патентів і зборів, не через притягування за вуха деяких сумнівних норм, які явно суперечать законодавству. Треба йти шляхом вивчення ситуації — де, по якому податку чи збору справді є резерви, які ще не використані, але, задіявши які, ми не заженемо людей у глухий кут. Щоб вони від легальних методів роботи не переходили в іншу сферу...

МИ — ТАКІ Ж, ЯК І ВСІ...

Про те, що ця сфера набрала в державі небачених розмірів, говорив на недавній Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією Президент України Леонід Кучма. Він доручив уряду й іншим державним структурам взятись за виправлення ситуації не на словах, а на ділі. Керівнику Державної податкової адміністрації України теж дано цілий ряд доручень. На їх виконання податкова служба області розробила перелік конкретних заходів, які, за словами заступника голови ДПА Сергія Колотухи, вже почала реалізувати. Є перші результати. Відпрацювання областей планується і в центральному ДПАУ. Податківці чекають приїзду одного із заступників голови Державної податкової адміністрації України Миколи Джиги. Він, як відомо, не так давно в іншому міністерстві вже очолював підрозділ по боротьбі з організованою злочинністю.

Цікавий момент із засідання ради, яким би й хотілось закінчити цей матеріал.

— А що, у нас в області теж є корупція? — запитав один із присутніх на засіданні.

— Аякже, — відповів заступник голови податкової адміністрації. — Ми живемо в тих же умовах, що й сусідні області, і вся держава в цілому... Тому, на жаль, такі негативні явища є і в нас. Ми з ними боремось.

Ольга ПИЛИПЕНКО



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.37889 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua