МЕНЮ










23 березень 2012 - 13:20

Про бродячих собак, якість води та малярійних комарів


За словами Івана Касьяненка, щороку до лікувальних закладів міста звертаються від 700 до 900 потерпілих, яких покусали собаки, у тому числі – бродячі. Вселяє оптимізм той факт, що кількість щеплених проти сказу тварин за останні роки збільшилася (домашні тварини вакциновані практично стовідсотково). Однак бродячих, зрозуміло, ніхто не вакцинує, при цьому деякі території обласного центру межують із сільськими районами, а значить, є ризик зараження бродячих тварин від диких, що заходять у місто. Іван Касьяненко зауважив, що з огляду на введення в дію закону про захист тварин залишається лише один вихід із ситуації – виловлювати бродячих собак, поміщати їх у спеціальні вольєри, щеплювати та стерилізувати. Міська рада зробила певні кроки в цьому напрямку – зокрема, під розміщення вольєрів виділена земельна ділянка, однак ще потрібно віднайти кошти на їх будівництво та лікування й утримання тварин.

Йшлося на нараді, на якій розглядалися санітарно-епідемічна ситуація в місті та стан здоров’я населення, й про небезпеку поширення малярії. Здавалося б, що нам малярія? Кіровоград – не тропіки. Проте, за словами Івана Касьяненка, передумови для поширення цього захворювання в нашому місті є. Протягом трьох останніх років в обласному центрі зареєстровано 15 завізних випадків захворювання на малярію та виявлено шість носіїв збудника. У 2008 році один хворий помер від ускладнення. У 2011 році в Кіровограді зареєстровано чотири випадки завізної тропічної малярії (з Єгипту, Судану, Чаду та Конго). При цьому в Кіровограді є передумови передачі малярії від приїжджих до місцевого населення через, так би мовити, “посередників” – малярійних комарів, кількість яких щороку збільшується. Як повідомив Іван Касьяненко, з 12 водоймищ міста дев’ять є анофелогенними, при цьому анафелогенність перевищує допустимий епідпоріг у 7,5 раза. Чисельність малярійних комарів торік порівняно з 2010-м роком зросла в 1,4 раза. Позбутися їх допоможе лише очистка русол місцевих річок. Іван Касьяненко звернув увагу на те, що останніми роками з ініціативи міської влади у Кіровограді проводиться робота з очищення русла Інгулу, і це дає позитивний результат, однак роботи ще багато.

А ось із лептоспірозом ситуація дещо поліпшилася. Якщо у 2009 році в Кіровограді на цю недугу захворіло троє кіровоградців (один помер), у 2010-у – вісім (один помер), то в 2011-у не зареєстровано жодного випадку. За словами Івана Касьяненка, на рівень захворюваності впливає той чинник, що кожного року в місті збільшуються показники охоплення дератизаційними заходами об’єктів житлового фонду, промислових підприємств й так далі. Зокрема, якщо у 2009 році цей показник становив 58,9 відсотка, то у 2011-у – 74,7 відсотка.

У цілому епідемічна ситуація з інфекційних захворювань у Кіровограді відносно стабільна. Порівняно із 2010 роком захворюваність на інфекційні недуги зменшилася на 13,5 відсотка. Зниження рівня захворюваності зафіксовано за 17 нозологічними формами: зокрема, на 16,6 відсотка менше, ніж торік, зареєстровано випадків захворюваності на гастроентероколіти, на 13,8 відсотка – на вірусний гепатит В, на 26,7 відсотка – на вірусний гепатит С. Водночас зросла захворюваність на кашлюк (у 10 разів), краснуху (в 3,5 раза), епідемічний паротит (17,6 відсотка), скарлатину (88,6 відсотка), вітряну віспу (у 2,3 раза), вірусний гепатит А (в 2,6 раза) та менінгококову інфекцію. На рівні 2010 року залишається показник захворюваності сальмонельозами, ентеритами, не реєструвалися торік випадки захворюваності на дифтерію, кір, правець, хворобу Лайма та холеру. Спалахів інфекційних хвороб і групових захворювань у 2011 році не траплялося.

Також на нараді обговорювалася проблема якості питної води. Іван Касьяненко звернув увагу: кожного року збільшується кількість проб питної води, що подається централізовано, які не відповідають нормативам за органолептичними показниками – кольоровістю, каламутністю, вмістом заліза (за три роки – від 1,8 до 11,1 відсотка). За словами Івана Касьяненка, це пов’язано з природними властивостями води з місцевих водозаборів – Северинівського, Лелеківського, Обознівського – у ній підвищений вміст заліза. Водночас за останніх три роки в пробах води, що подається централізовано, не виявлено відхилень за бактеріологічними показниками. А ось воду із кіровоградських громадських криниць узагалі пити не можна. За даними лабораторних досліджень води з громадських колодязів, які були проведені у 2011 році, вона у ста відсотках випадків не відповідає нормативам за санітарно-токсикологічними та санітарно-мікробіологічними показниками і є небезпечною для здоров’я, особливо для дітей до трьох років. Справа в тому, що у колодязній воді – підвищений вміст нітратів, які можуть викликати в дитини водно-нітратну метгемоглобінемію і, як наслідок, смерть, тож її не можна давати пити малюкам і використовувати для приготування молочних сумішей. Торік Ленінська та Кіровська районні ради очищали і дезінфікували громадські колодязі, проте позитивного результату це не дало, адже на вміст нітратів, інші хімічні показники води можуть впливати і грунтова вода, і близькість до громадських колодязів вбиралень приватних домоволодінь, і багато інших факторів, які шляхом очистки чи дезінфекції усунути неможливо. Тож усі родини, які користуються колодязною водою (а це – більше п’яти тисяч чоловік), попереджені про те, що її можна використовувати лише з технічною метою, а міська влада розглядає можливість підведення до їхніх будинків мереж централізованого водопостачання (усього необхідно побудувати 31,1 кілометра водопроводів, що обійдеться у 15 мільйонів гривень).

Не можна пити воду і з жодного природного каптажу, що є в Кіровограді. Іван Касьяненко нагадав, що на території міста їх чотири – біля вулиці Котовського, в балці близько МЕЗ, біля ставку на вулиці Бєляєва та на вулиці Криничуватій, 1А. За даними лабораторних досліджень, які були проведені у 2011 році, вода з них 100-відсотково не відповідає санітарно-токсикологічним та санітарно-мікробіо- логічним показникам і є небезпечною для здоров’я.

Підсумовуючи, перший заступник міського голови Василь Дзядух наголосив на тому, що питання санітарно-епідеміологічного благополуччя території, здоров’я населення – надзвичайно важливі, і їм слід приділяти особливу увагу. На нараді було висловлено ряд пропозицій стосовно поліпшення санітарного стану ринків Кіровограда, ліквідації стихійних звалищ, очищення русел річок, посилення контролю за безпекою харчових продуктів, підвищення якості питної води й таке інше.



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.36885 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua