МЕНЮ










29 березень 2013 - 13:40

Романтичне вимагання, або історія одного інтернетного кохання


Кожна самотня жінка мріє влаштувати свою долю і знайти особисте щастя. І якщо потенційне щастя мешкає за кордоном, у країнах з, так би мовити, високим рівнем життя, тобі вже 40, а з місцевого чоловічого "ландшафту" вимальовується зовсім не райдужна картинка, знахідка зарубіжного нареченого здається подарунком долі. Підігрівають надії розповіді про приятельок, однокласниць, сусідок і т.д., які познайомилися через Інтернет і вдало вийшли заміж за іноземців ...

Механізм пошуку щастя відносно простий: реєстрація в соціальних мережах або на сайтах знайомств, де жінка розміщує фото, пише про себе і чекає сигналу від судженого ... Зрозуміло, є позитивні приклади. Буває, що очікування виправдовуються, але все частіше доводиться чути про те, що суджений виявляється рядженим аферистом, мета якого – заробити грошей...

Люблю! Трамвай куплю!

Відразу обмовлюся, що розказана мною історія буде зовсім не сумною, а скоріше, викличе усмішку. Її героїня хоч і самотня жінка з досить типовою долею, але людина цілком розумна з неабияким почуттям гумору.

Моїй подрузі Оксані Л. з Кіровограда – 40 років. Вона вже років п’ять як розлучена, виховує двох дітей. Після розлучення жінка так і не зустріла людину, з якою хотіла б зв’язати свою долю, тому вирішила спробувати щастя в Інтернеті.

Фейсбук – відома і досить солідна соціальна мережа, про яку навіть зняли фільм. Є в цій мережі кілька додатків – сайти знайомств. На одному з них їй написав листа хтось на ім’я Байрон Беррі 46-ти років із Нью-Йорка. Оксана запропонувала йому продовжити спілкування на самому фейсбуці, а також у скайпі. Жінка хотіла якнайбільше дізнатися про потенційного нареченого, адже на сайті інформації про нього було обмаль: Байрон Беррі, Нью-Йорк. День народження: 5 березня 1967 р., стать: чоловіча. Інших даних, наприклад, про те, яку школу він закінчив, у якому вузі навчався і т.д., не було. Були тільки дві фотографії.

Байрон буквально завалював Оксану романтичними листами. Говорив про високе, чисте та всепоглинаюче кохання до неї. Казав, що вона – особлива жінка, єдина, яку він так довго шукав. Співав солов’єм про те, що відстань в багато тисяч кілометрів для закоханих сердець – не перепона. Казав, що приїде у квітні цього року, щоб одружитися з нею. Повідав їй псевдопоет і трагічну історію свого життя: чотири роки тому в автокатастрофі загинули його дружина і син. Біль від втрати притупився, але рана не затягнулася, і все ж він вірить, що саме з Оксаною зможе почати нове щасливе життя ...

Але щось конкретне про себе він так і не розповів. Усе, що вдалося з’ясувати Оксані з потоку романтичних схлипувань: він працює інженером у нью-йоркській компанії. Один раз вони поговорили у скайпі, але без веб-камери, тобто без візуального спілкування. Жінка багато разів просила його встановити "вебку", а у відповідь звучали непереконливі відмовки, які зводилися до того, що щось у нього там технічно не спрацьовувало. Та писати "женишок" не переставав.

Днями Оксана отримала від "закоханого" чергове послання. Байрон благав про допомогу. Казав, що його бізнес – під загрозою (хоча який може бути бізнес у інженера компанії?). Зі слів "поета", у нього зламався трактор, і йому терміново потрібно п’ять тисяч доларів на ремонт агрегата. Три дає його друг, а дві він слізно просив в Оксани ... Останнє послання, приправлене черговою порцією слів типу "моя любов", "мій скарб" і т.ін., Оксану, яка вже відчула, що "женишок" її тупо розводить на бабки, дуже розсмішило. Вона іронічно відповіла йому: "Добридень, кохання всього мого життя! Я довго думала про твоє прохання про допомогу ... Любий мій ... Я хочу теж тебе попросити ... Коли ти знайдеш іншу жінку, в якої будеш просити на свій трактор дві тисячі доларів, попроси у неї чотири тисячі. Дві ти перешлеш мені... Мені цих грошей вистачить на квиток до Нью-Йорка і на весільне вбрання. А ще я куплю багато-багато квітів і прикрашу ними твій трактор. На твоєму тракторі ми поїдемо в мерію Нью-Йорка й там станемо чоловіком і дружиною. І будемо щасливі все життя й помремо в один день ... "

“Женишок” ще деякий час продовжував листування, намагаючись видурити гроші, однак Оксана відкрито заявила чоловіку, що вважає його аферистом і рішуче поставила крапку в цій Інтернет-історії.

А ось це вже не смішно

На жаль, далеко не кожна жінка правильно реагує на подібну ситуацію. Є ті, хто чекає свого принца і вірить у казку. Та й Байрон, треба сказати, вочевидь не розраховував, що по той бік комп’ютера "нарветься" на розумну і прагматичну жінку. Його "розвод" – для "лохів", а він – дешевий аферист. А ось подруга моєї мами, кіровоградка Тетяна, яка працює за кордоном, ледь не стала жертвою жорстокого вимагання.

Нещодавно у програмі "Критична точка" розповіли про міжнародного шлюбного афериста екстра-класу, який "розводив" жінок через Інтернет. Як водиться, була романтична письмова прелюдія. Потім начебто "виникали почуття", і "принц" відправляв "коханій" посилку з подарунком. У відповідь просив вислати хоча б сувенірчик. Нічого не підозрюючи, жінки так і робили. Він же не просив 2000 доларів! Так ... дрібницю від коханої. Найцікавіше починалося після відсилання "сувенірчика". Жінці починали дзвонити нібито силові служби і говорити, що в її посилці були виявлені наркотики ... Одних шантажували, з інших вимагали заплатити штраф у кругленьку суму ...

Тітці Тетяні пощастило: вона не встигла відіслати "коханому" подаруночок випадково – мама розповіла їй про програму до цього.

Дорогі жінки! Може, ну, їх цих багатих іноземних женихів і будемо таки кохати своїх, рідних, наших? ..




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.406 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua