МЕНЮ










4 лютий 2011 - 11:11

У ЛІЦЕЇ ГОТУЮТЬ РОБІТНИКІВ ВИСОКОЇ ПРОБИ


Його було засновано за наказом Наркомату цивільного будівництва УРСР 1944 року як будівельну школу фабрично-заводського навчання № 1 (згодом заклад дістав назву професійно-технічного училища № 2). У кінці дев’яностих років до нього приєднали ліквідоване професійно-технічне училище № 15, де готували працівників сфери громадського харчування. Сьогодні в ліцеї його учні (випускники дев’ятих й одинадцятих класів) здобувають тринадцять професій за трьома напрямками: будівельна галузь, громадське харчування й транспорт. На початку нинішнього навчального року перший дзвоник пролунав для 665 ліцеїстів (три роки тому першого вересня їх було 450).

На уроці кухарської майстерностіПерше, що вразило в навчальному закладі, – це ошатність, "домашність" усіх коридорів, класів, майстерень та інших приміщень величезного навчально-виробничого комплексу. (Згодом директор Микола Корецький, заступники директора з навчально-виробничої роботи Валентина Легедза та з навчальної роботи Лариса Чернікова, учні Лілія Змеу й Оксана Бурковська розповіли, що ліхтарики в коридорах, багаторівневі підвісні стелі, лавочки в коридорах, склопакети, підставки для квітів, урни тощо виготовили самі учні). У майстернях, наповнених необхідним для навчання реманентом, – просторо, світло, тепло й затишно. Для фізичного розвитку учнів також є все потрібне – величезний спортивний зал з різноманітним інвентарем, кілька менших залів – борцівський, атлетичної гімнастики (усе його "залізо" виготовили також самі ліцеїсти), тенісний. Однак не лишень навчанням та фізичним гартуванням молоді займаються в ліцеї. Заняття в художніх гуртках, учнівська самодіяльність – неодмінний атрибут їхнього життя.

Значна частина вільного від навчання й творчих занять та спортивних змагань часу у вихованців проходить у гуртожитку на вулиці Шатила. Цю будівлю для проживання почали використовувати нещодавно – з початку нинішнього навчального року. Для ремонту й облаштування гуртожитку наставники та їхні учні доклали чимало праці. Зате зараз там є все, що необхідно для комфорту: шафи, ліжка, столи, холодильники, бойлери, телевізори тощо. До речі, меблі для гуртожитку виготовили учні ліцею, що опановують професію столяра…

І хоча в навчальному закладі завжди є до чого докласти рук, однак разючі зміни на краще там, кажуть представники адміністрації й учні, відбулися за директорування Миколи Корецького. Він очолив ліцей лише трохи більш ніж три роки тому, маючи досвід роботи на керівних посадах у будівельній галузі та правоохоронних органах (закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут й Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого в Харкові). За словами Валентини Легедзи й Лариси Чернікової, багато років до того, як у ліцей прийшов новий керівник, приміщення навчального закладу руйнувалося, не опалювалося, протікав дах, матеріальна частина занепадала, а учнів ставало все менше й менше. Тепер же завдяки організаторському хистові директора Миколи Корецького та його всебічній обізнаності в різних сферах відбувається ренесанс закладу. Сюди приходять "гризти науку" не лише випускники кіровоградських шкіл, а й приїздять діти з усієї області. Підтвердженням цих слів стала наша розмова з майбутніми кухарями-кондитерами – першокурсницею Лілією Змеу із села Перчунового Добровеличківського району й третьокурсницею Оксаною Бурковською зі Смоліного Маловисківського.

– Вступати до ліцею я приїхала зі своєю однокласницею, – каже Лілія. – Учитися мені подобається, умови для цього тут щонайкращі. Як і для життя в нашому гуртожитку.

– Коли вступала до ліцею, – додає Оксана, – то він мав зовсім інший вигляд. Не було краси й зручностей, які є зараз. Зміцніла дисципліна, тож тепер прогульникам не позаздриш. Мешкаю в гуртожитку, раніше ж доводилося винаймати житло, що, звичайно ж, було заважким фінансовим тягарем…

То яким же чином вдалося за три з невеликим роки "оживити" ліцей? Про це розповідає його директор Микола Корецький:

– Для поступального руху закладу і його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг ми разом із моїми заступниками ввели в перелік надаваних спеціальностей низку нових. Зокрема, одні з перших у державі почали навчати професії монтажника гіпсокартонних конструкцій. Взялися за ремонт усіх приміщень навчального закладу, насичення його майстерень необхідними матеріалами, верстатами, наочним приладдям. Левову частку цієї роботи виконують учні під керівництвом майстрів виробничого навчання. На оновлення матеріальної бази ліцею використовуємо також кошти, зароблені нашими вихованцями під час виробничої практики (підприємства частину із зароблених учнями коштів виплачують їм, решту – ліцеєві). Дбаємо як про високий професійний рівень вихованців, так і про зміцнення їхнього здоров’я та прищеплення їм витонченого смаку, патріотизму. В цьому нам допомагають їхні батьки.

У залі атлетичної гімнастикиКолектив педагогів та викладачів ліцею вирізняється високим рівнем професіоналізму. Серед тих, хто більш ніж двадцять–тридцять років тут працює, – майстри виробничого навчання Валентина Денисенко, Алла Комар, Любов Поліщук, Іван Комар, викладачі Людмила Негара, Людмила Титаренко, Олександр Черніков, мої заступники Валентина Легедза й Лариса Чернікова. На них рівняються молоді майстри й викладачі, яких щороку більшає. Наприклад, на початку нинішнього навчального року до наших класів уперше увійшли шестеро молодих педагогів, а до майстерень – двоє майстрів виробничого навчання. За час мого директорування колектив працівників ліцею збільшився на 44 особи й становить нині 140 працівників. Наші нові колеги – це молоді люди, які змогли працевлаштуватися завдяки постійному збільшенню протягом останніх трьох років контингенту учнів. Працюємо над тим, аби у нас навчалися 850 вихованців, бо саме стільки учнів можуть одночасно опановувати робітничі професії в ліцеї.

Наших випускників охоче беруть на роботу роботодавці, часто домовляючись з ними про це ще під час виробничої практики (в іншому випадку майбутньому випускникові допомагає працевлаштуватися його майстер виробничого навчання). Звертаю на це увагу ще й тому, що в місті та області, на жаль, чимало роботодавців (особливо це стосується власників автомайстерень і закладів громадського харчування) приймають на роботу людей без необхідної професійної освіти. Наш же ліцей випускає спеціалістів, які мають необхідні для будівельників, працівників автопідприємств, закладів громадського харчування знання. Тож не молодих робітничих кадрів не вистачає, а, напевно, зацікавленості в них у частини працедавців. Адже професіоналам оплачувати їхню роботу потрібно не за залишковим принципом.

У майбутнє дивимося з оптимізмом, але й не почиваємо на лаврах. Бо необхідно ремонтувати деякі приміщення ліцею, далі облаштовувати гуртожиток, зміцнювати матеріальну базу закладу. Ці завдання цілком до снаги нашому дружному колективові викладачів, майстрів та учнів…

Не зайвим буде сказати, що, окрім директорської роботи, Микола Іванович несе на собі значний тягар і громадської діяльності. Він-бо є депутатом обласної ради, головою її постійної комісії з питань власності, ефективного використання майна й приватизації, а також заступником голови депутатської фракції Партії регіонів. Обіймаючи такі важливі й трудомісткі посади, докладає щонайбільше зусиль, аби господарство області працювало ефективно. Бо обгрунтовано вважає, що депутатство передбачає не задоволення власного марнославства, а зобов’язує народного обранця до копіткої роботи на користь громади.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.39896 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua