МЕНЮ










7 березень 2019 - 14:26

Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць


У сповнений сонячного світла перший день весни в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна було презентовано виставку та тематичний буклет «Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць» в рамках нового мистецького проекту серії виставок «Лауреати обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка», який має на меті популяризацію творчості художників – лауреатів премії у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво». І це символічно, адже весна – пора відродження природи, а з ним і нових починань.

Ольга Коломієць – одна з яскравих майстрів декоративного мистецтва нашого краю, член Національних спілок майстрів народного мистецтва та художників України, у 2014 році стала лауреатом обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво». Учасник міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Її твори знаходяться в обласних художньому та краєзнавчому музеях, художньо-меморіальному музеї О.Осмьоркіна в Кропивницькому, Добровеличківському районному краєзнавчому музеї, в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

А щодо культури бароко, то саме вона в XVI – XVIII століттях, пропагуючи шляхетний спосіб життя, допомагала утвердженню на теренах сучасної України нового соціального стану – козацтва, якому ми завдячуємо відродженням та збереженням нашої самобутності. Не випадково в українській історії стиль отримав означення козацького (ранній період) та мазепинського (пізній період) бароко. В світському мистецтві козацької аристократії бароко знайшло свій вираз в архітектурі, книжковій графіці, іконопису, портретному живопису, так званій «парсуні», а в народному мистецтві – декоративних орнаментах вишивок одягу, хатньому розпису та найяскравіше в картинному образі козака Мамая, який став своєрідним сакральним символом україн- ського народу, його прагнень до свободи та вільного життя. Повернення до елементів та героїв стилю бароко неодноразово яскраво виявлялося в українському образотворчому мистецтві в часи боротьби за незалежність держави, зокрема в творах Георгія Нарбута за часів Гетьманату Павла Скоропадського та необарокових тенденціях початку 1990-х років, одним із засновників яких був наш земляк художник Юрій Луцкевич. Тож, зважаючи на історичні обставини сучасності, звернення до образів барокової культури художниці Ольги Коломієць є також не випадковим.

Персоналія «Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць» представляє витинанки із серій: «Птахи», «Козаки» та «Мистецька спадщина». В переважній більшості це – сучасні авторські інтерпретації знакових творів українського образотворчого та декоративного мистецтва, народжених ідеями епохи бароко, історичні зразки яких зберігаються в колекціях музеїв України – Національного художнього музею, Національного заповідника «Софія Київська», Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», а також Національного історичного музею імені Дмитра Яворницького та художнього музею в місті Дніпрі, Запорізького обласного краєзнавчого музею, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

У силуетних витинанках на теми «Козак Мамай» та «Козак-бандурист» відбувається своєрідне злиття епох далекої героїчної минувшини та не менш героїчної сучасності. Образ старовинних картин у графічних інтерпретаціях Ольги Коломієць з таким же успіхом міг би бути нашим сучасником, учасником Революції гідності або оборонцем передової лінії неоголошеної війни на сході країни. Взагалі-то, він, козак Мамай – чоловік тихий, спокійний та умиротворений, поки до його душевного монастиря не лізуть зі своїм «уставом», терплячий до життя, але не терпимий до несправедливості, з ним можна говорити, але йому не можна нав’язуватися, а тим більше – вказувати, бо він є людиною самодостатньою, гідною в побуті та праці, готовою відстоювати свої права та вольності, й неначе через століття летять слова: «Я – козак Мамай, мене не займай», які ще до ХХ ст. писалися на дверях багатьох хат.

Інші ноти – бравурності – переконливого цивілізаційного поступу звучать у витинанках Ольги Коломієць за мотивами графічних творів Георгія Нарбута, в яких яскравий переспів барокових форм змішується з витонченістю та чіткістю конструктиву епохи модерну.

Варіації на теми іконописних, сакральних образів символічно постають в жовтому та блакитному кольорах як наочне утвердження приналежності цих духовних пам’яток до скарбниці української культури.

Яскравим барвистим наповненням виставки «Українське бароко у витинанках Ольги Коломієць» є твори майстрині за мотивами народної вишивки й декоративного розпису. Ліричними настроями та святковістю барв вони не лише налаштовують глядача на позитивний настрій, а й змушують замислитися про неочікувані ракурси погляду на звичні речі, спонукаючи до народження нових творчих ідей та мистецьких пошуків.


Андрій НАДЄЖДІН, заслужений художник України, провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.Осмьоркіна



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.37946 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua