МЕНЮ










31 травень 2014 - 14:41

Він не любить слово “фоткати”


Давня дружба колективу музичної школи №2 ім. Ю.Мейтуса з членом Національної спілки фотохудожників України Ігорем Демчуком стала приводом для директора цього закладу Валентини Ревенко ініціювати персональну виставку митця “Великі малі люди”.

Експозиція, розгорнута в обласному художньому музеї, присвячена Міжнародному Дню захисту дітей. А концерт вихованців музичної школи став подарунком для всіх, хто прийшов на її відкриття.

Представлені фотороботи Ігоря Демчука відбивають різні періоди його творчості, і всі вони присвячені дітям. Юні обличчя, уважні та вдумливі очі, інколи сумні, бо життя навіть дітям не завжди дарує світлі моменти...

– Було досить складно відбирати фотографії, адже всі вони досить влучно передають дитячі настрої, – сказала на відкритті виставки Валентина Бажан, головний редактор газети “Народне слово”, в якій вже багато років працює фотокореспондентом Ігор Демчук. – Із тисячі запропонованих ми поступово відбирали найкращі, найпомітніші. Це було важко, але вдалося зробити, на всіх виставлених фото світ дитинства досить яскраво переданий в усіх барвах та різних настроях.

Фотографії – це результат роботи митця. Але у випадку із Ігорем Демчуком сам творчий процес – це теж певне дійство. Враженнями від нього поділилася із присутніми заступник начальника відділу культури та туризму міської ради Неля Чорна. Ігор ніколи не робить один-два кадри – людину, яка позує для фотопортрету, спочатку налаштує на хороший настрій, на те, щоб вона розслабилася, розкрилася, потім сфотографує у різних ракурсах і обов’язково знайде найвдаліший. Колись Неля Чорна поцікавилася у Ігоря Демчука, чому він так робить.

– Я дуже люблю свою роботу і не можу безвідповідально ставитись до неї, – відповів він.

В цій фразі – весь Ігор Демчук, якого прекрасно знають у журналістській та мистецькій спільноті, поважають, радіють його успіхам та завжди поспішають на такі персональні виставки, як ця.

А ще відвідувачі виставки казали, що Ігор не любить слова “фоткати” та “знімати”. Лише – “фотографувати”. Це говорить про його, без перебільшення, високий професіоналізм. Вміє він і спілкуватися з дітьми. Вихованці музичної школи №2 не раз працювали разом із Ігорем Демчуком. Знають його вимоги і ставлення до роботи. Тому, коли доводиться співпрацювати з іншими фотографами, впевнено тримаються і відразу порівнюють: “А Ігор Миколайович це робить так…”

Над плануванням виставки працював відомий кіровоградський художник Анатолій Кімнатний. Світлини перемежовуються з полотнами кіровоградських художників, присвячених дитинству. Ось так переплелись два види мистецтва – живопис та фотографія.

На всіх цих роботах – діти. Різні – усміхнені та насторожені, сумні та заглиблені у власні переживання чи у творчий процес, або просто безтурботно рідіють життю. А в центрі експозиції – полотно із зображенням Богоматері, яка немов оберігає весь цей спокій, натхнення і неповторний дитячий світ. Що, погодьтесь, так важливо в наш неспокійний час, коли по-справжньому починаєш розуміти ціну миру.




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.37369 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua