МЕНЮ










30 квiтень 2010 - 08:26

ВИСЛОВИТИ ДУМКИ МАЛИ ЗМОГУ ВСІ БАЖАЮЧІ


Громадські слухання з цього приводу в нас проводяться вперше, хоча тема у місті витає протягом щонайменше двадцяти останніх років. З цього приводу наприкінці 90-х років минулого століття навіть проводили референдум, але тоді думка кіровоградців залишилась непохитною – назву міста не змінювати.

Варто зауважити, що цього разу у деяких неприязних до міської влади ЗМІ висловлювалися сумніви, що громадські слухання будуть проведені демократично: мовляв, наженуть у залу прихильників однієї точки зору, і на тому все. Однак ці завчасні звинувачення виявилися абсолютно безпідставними і несправедливими. Висловити свої думки мали змогу всі бажаючі, і вони були різними. Зокрема, були серед присутніх й такі, хто не бажав розпрощатись із звичною назвою, й ті, хто стоїть на позиціях повернення обласному центру його першої історичної назви, і ті, хто вважає, що його взагалі треба назвати якось інакше – наприклад, Златопіль (хоча у такої позиції відразу знайшлись опоненти, адже схожу історичну назву носить частина Новомиргорода – районного центру в Кіровоградській області).

У противників повернення історичної назви є "залізний", як вони самі вважають, аргумент, якого так бояться мешканці міста, а саме – в яку копієчку все це виллється. На ці побоювання голова робочої групи з проведення громадських слухань депутат міської ради Григорій Дрок наголосив, що жодних фінансових витрат зміна назви обласного центру за собою не потягне – документація змінюватиметься поступово, по закінченні дії документів або під час планового переоформлення даних.

Хоча, слід зазначити, що не для всіх противників перейменування Кіровограда головним аргументом є гіпотетичні фінансові витрати. Так, люди похилого віку, ветерани казали про те, що Кіровоград дорогий через те, що вони захищали його від фашистсько-німецьких загарбників, а потім відбудовували у післявоєнні роки саме під цією назвою. І представники інших сторін намагались підходити до цього толерантно.

Старший науковий співробітник Кіровоградського краєзнавчого музею член міської топонімічної комісії Костянтин Шляховий зробив своєрідний екскурс в історію, назвавши дати видачі сербському полковнику Івану Хорвату "жалуваної грамоти" на здійснення проекту будівництва фортеці (1752 рік), заснування і побудови фортеці (1754 рік) і присвоєння їй імені Святої покровительки Єлисавети. Але історичні факти в наелектризованому залі багатьма не сприймалися. Якщо депутати міської ради, які у своїй більшості виступали за повернення історичної назви, представники церкви, певна частина науковців-істориків, успішних підприємців – керівників відомих у місті заводів, діячів культури, які теж стоять на цій позиції, намагалися спокійно довести до присутніх свої аргументи, то їхні опоненти, на жаль, нерідко дозволяли собі заважати голосними вигуками, лунали навіть й образливі слова. Один з яскравих прикладів – коли місцева студентка зачитала свій вірш, присвячений Єлисаветграду, із залу почулася репліка "Що ти розумієш, соплячка?" Безумовно, кожен має право на свою точку зору, але невже не можна з повагою ставитися до тих, хто має іншу, переконувати опонента виваженими аргументами, а не образами та лайкою?..

Частина з присутніх висловлювалася не так за той чи інший варіант назви, як за проведення референдуму з цього приводу. Варто зауважити, що депутати Кіровоградської міської ради спочатку теж хотіли піти цим шляхом, провівши референдум одночасно з позачерговими виборами до Верховної Ради. Однак тоді парламент свого дозволу на втілення в життя цієї ініціативи не дав. Тоді вирішили обмежитися громадськими слуханнями для визначення думки та настроїв членів територіальної громади. (До слова, якби референдум доводилося проводити зараз, між виборчими кампаніями, це обійшлось б місту близько мільйона гривень). Хоча варто зазначити, що слухання чи то навіть референдум не мають законодавчої сили. І тільки український парламент може вирішити, погоджуватись чи ні з думкою нинішніх кіровоградців. За словами Григорія Дрока, результати громадських слухань будуть проаналізовані, після чого депутати приймуть остаточне рішення. Можливо, буде оголошений референдум, можливо, до Верховної Ради буде направлене подання про перейменування обласного центру, можливо, доведеться відкласти розгляд цього питання років на два.

– Ми намагаємось вивчити питання, а не зіштовхувати людей у протистоянні, – підсумував Григорій Дрок.

Оксана ВЕРСТЮК
Фото Олега ШРАМКА



1 травень 2010 - 11:02
Александр Лукашевич (вст)

По закону Украины " О географических названиях"2005г.,ст.5,переименование возможно в случаях,если одним именем названо несколько идентичных объектов или существует историческая необходимость в этом.В таком случае,необходимо обоснование переименования,как поясняет закон,возвращение исторического наименования.Значит,варианты Златополь,Новоказачин могут быть отвергнуты на законных основаниях.Рамки дискуссии от Елисаветграда до Кировограда.

1 травень 2010 - 11:03
Александр Лукашевич (вст)

Неюбилейные заметки о дате основания города.Лукашевич Александр Анатольевич

http://kirovograd.proua.com/article/2009/11/13/123420.html

Известен совет классика: в минуты грусти откройте бутылку шампанского и перечитайте «Женитьбу Фигаро». Рискну продолжить: а если у вас заболела голова от либерально-националистического коктейля, предложенного политиками, то займитесь историей Отечества. На мой взгляд, краеведение - хороший способ вновь почувствовать почву под ногами, особенно после разговоров о европейском выборе Украины. Именно с этой целью, а не в связи с прошедшим юбилеем города, мне хотелось бы поделиться своим мнением по вопросу о дате его основания.
Прежде, чем начать рассуждать о родословной Кировограда, следует вначале определить само понятие «город» в контексте российской истории ХУ111в.. Мы должны получить критерии для оценки населенного пункта, причем, соответствующие данной конкретно-исторической ситуации. Нельзя события ХУ111в. толковать с точки зрения представлений ХХ1в..
В первой половине ХУ111в. четкого, определенного понятия «город» не было. Регламент Главного магистрата 1721г. установил пятичленную классификацию городов. К большим относились такие, в которых насчитывалось 2-3тыс. дворов, небольшим-250дворов и больше, остальные-малые города и слободы. Промежуточное место занимали внутренние города. В составленном в 40-х годах ХУ111в. словаре историка В.Н.Татищева читаем: «Город….есть место укрепленное или без укрепления, в котором многие домы разных чинов, яко военные и гражданские служители, купечество, ремесленники и чернь ….и все обсче называются граждане, состоит под властию начальства. Но у нас токмо тот городом имянуется, который уезд подсудной имеет, а протчие или крепости, или пригороды и остроги.» «Словарь русского языка ХУ111века»{1989г.} дает еще одно определение города-крепость. Итак, отметим: важным признаком города являлась выполняемая им функция административного центра. Очевидно, она должна была найти свое обоснование в законе. Другой вывод: город не рождается как Афина Паллада из головы Зевса в завершенном виде. Он проходит определенные этапы своего развития {например, форштадт, слобода, посад, город-крепость, крепость-город}, и только пройдя точку невозврата, приобретает городской статус.
Законодательство 2пол. ХУ111в. не дает ответа на наш вопрос-оно посвящено, главным образом, сословным правам горожан и организации местного государственного управления. Тем не менее, можно обратить внимание на императорский указ декабря 1784г., согласно которому уезды должны были называться по городам «к коим они принадлежат». Полагаю, он лишь закрепил предшествующую практику.
Этимологическое исследование можно было бы продолжить. Однако ясно, его результаты сложно будет применить, учитывая разнообразие причин и условий возникновения городов. Вряд ли возможен какой-то единый алгоритм определения даты их рождения. Тем не менее, продолжим изучение вопроса.
В современной исторической науке принято считать городами поселения, которые официально признавались городами государством и современным ему обществом, население которых автоматически приобретало права городских обывателей. В этой связи обратимся к указу Екатерины11 10 февраля 1784г. Напомню, в то время императорские указы имели силу закона. В нем сказано: « крепость Св. Елизаветы {и некоторые другие-А. Л.}…отныне крепостями не почитать», «..обращая их во внутренние города или посады, или как, по их состоянию и свойству в них жителей остаться они могут». Таким образом, перед поселением по имени Св. Елизаветы возник шанс стать городом. Хотя городскую функцию крепость выполнила еще раньше, когда дала наименование одной из провинций Новороссийской губернии, созданной в 1764г..Спустя четыре года, в1788г., в Москве, в университетской типографии Н.Новикова ,был издан «Новый полный географический словарь Российского государства»,в котором сообщалось: «Елисаветград, город Екатеринославского наместничества при реке Ингул…Построен в 1754 году под именем крепости Святой Елизаветы.» Так, несколько противоречиво, зафиксирован факт появления нового города. Его военная предыстория неотделима и сегодня, что стало причиной многих споров по выбору точки отсчета его возникновения-от крепости, либо от гражданского поселения. Не случайно, в гербе Елисаветграда, утвержденного в августе 1845г., вместо наместнического герба был изображен государственный герб России, поскольку город находился в ведении Военного ведомства. Таким образом, можно обсудить дату 10 февраля 1784г. как дату возникновения города Елисаветград. Поспорим?



Лукашевич Александр Анатольевич.
Канд. истор. наук.

2 травень 2010 - 00:28

Місто при народженні отрмало назву Єлисаветград. Це найголовніший і найвагоміши

2 травень 2010 - 00:33

Місто при народженні отримало назву Єлисаветград. Це найголовніший і найвагоміший аргумент. Це місто з самого початку, а не село Златопіль, чи невідомо що - Новокозачин. Інші назви від лукавого.

28 жовтень 2010 - 19:58
Василий (вст)

Неплохо написано.sty00

12 листопад 2010 - 16:36
Амадеус (вст)

Огромное СПАСИБО! Этот блог - супер!!!

23 листопад 2010 - 13:03
Динасий (вст)

Дизайн у Вас интересный, я вот тоже для блога искал - стала прикручивать, а все посты куда то делись. Эээх… буду писать заново.

Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.44798 сек. / запитів: 8 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua