МЕНЮ










6 липень 2012 - 15:35

Вступна кампанія стартувала


Не помітили ми довжелезних черг абітурієнтів та їхніх батьків. Перший поверх старого корпусу педуніверситету відданий у розпорядження приймальної комісії й абітурієнтів. Тут прохолодно, незважаючи на літню спеку. Батьки, сидячи на лавках у вестибюлі, чекали своїх чад, які юрмились під університетськими аудиторіями в “живій” черзі. Враховуючи те, що багато хто добирався до Кіровограда з районів області, інших регіонів країни, адміністрація педуніверситету організувала місця відпочинку і в актовій залі.

Дехто з батьків вирішив зачекати свого майбутнього студента у затінку дерев між двома університетськими корпусами на площі з пам’ятником Володимиру Винниченку.

Біля входу до приймальної комісії встановлені стенди з потрібною для абітурієнтів інформацією. Тут також юрмились люди: молодь щось нотувала, а мами перепитували одна одну, чи правильно зрозуміли вивішену інформацію. Панували спокій та ділова атмосфера. Ніякого ажіотажу, знервованості відвідувачів не відчувалось. Цьому сприяло й те, що цьогорічна вступна кампанія триватиме майже місяць, до 31 липня, тому можна встигнути всюди – подати документи і до регіональних вишів, і до столичних.

На виході з приймальної комісії ми зіткнулися з дівчиною Миланою, яка щойно подала свої документи на філологічний факультет:

– Усе організовано прекрасно, хоча черги досить великі. Я навіть не очікувала, що так швидко впораюсь. Прийшла сюди близько восьмої, а вже об 11-й справилася.

– Це перший ВНЗ, куди ви подали документи?

– Так. Але скористаюсь своїм правом подавати документи у кілька університетів.

– Ви місцева?

– Ні, з Одеської області, але про Кіровоград чула багато хорошого, тому й обрала педуніверситет та подала документи на спеціальність "Видавнича справа і редагування".

Побажавши успіхів майбутній студентці, можливо, саме Кіровоградського педагогічного університету, ми попрямували до заступника голови приймальної комісії проректора з науково-педагогічної роботи професора Сергія Михиди.

– Вступна кампанія 2012 року має і складності, і ряд позитивних моментів, – зазначив Сергій Павлович. – Перш за все, при вступі дані абітурієнта заносяться до єдиної державної електронної бази з питань освіти – автоматизованої системи збору інформації. Якщо раніше ми переважно користувались паперовими носіями, а комп’ютерна техніка нас лише підтримувала, то цього року ми не можемо прийняти документи, не ввійшовши до єдиної державної електронної бази. Це зумовило повну комп’ютеризацію вступної кампанії. Кожна аудиторія, де приймають документи технічні секретарі, оснащена комп’ютерами, сканерами, тобто необхідною технікою, яка допомагає ідентифікувати документи вступників.

Перший день прийому документів виявив певні проблеми з функціонуванням електронної системи, але з цим зіткнулась вся Україна. Сьогодні технічні збої ліквідовано. Технічний секретар вносить номер сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання, ідентифікує абітурієнта, змінивши його статус з випускника школи на абітурієнта вишу. А далі – звичайний режим прийому документів: написання заяви, укладання угоди, якщо є плани вступу на комерційну форму навчання – підписання контракту.

Третій рік поспіль ми залучаємо до роботи в приймальній комісії студентів-волонтерів, які допомагають абітурієнтам та їхнім батькам.

Раніше через реконструкцію площі приймальну комісію розміщали у бібліотеці, а тепер повернулись до практики прийому документів в історичному корпусі, який і прохолодний, і затишний, а головне, намолений, який бачив багато поколінь гімназистів, а згодом – студентів. Організували продаж води, канцтоварів, послуги ксерокопіювання тощо.

– Які особливості цьогорічної вступної кампанії? Деякі ВНЗ запровадили власний прохідний бал або ввели додаткові іспити.

– Я вважаю, що такі "особливості" неприйнятні. Наших власних побажань до абітурієнтів немає. Є сертифікат, є додаток про середню освіту, і на цьому наші взаємини з абітурієнтом стосовно документів припиняються. Це стосується всіх спеціальностей, напрямів підготовки, де немає творчих конкурсів. Лише вступ на факультет фізичного виховання та мистецький передбачає творчі конкурси: складання нормативів з окремих видів спорту, а на мистецький факультет – конкурси з хореографії, образотворчого мистецтва й музики. На всі інші факультети вступ здійснюється за сертифікатами та документами про освіту. Є абітурієнти, які вступають до університету не вперше, вони мають право скористатись сертифікатами попередніх років. Адже електронна державна база передбачає можливість вступу абітурієнта за результатами тестів, які вони вважають кращими. Абітурієнти, які закінчили навчальні заклади до 2007 року включно та не проходили ЗНО, будуть мати вступні випробування згідно з нормативами.

Зараз вступників чекають вісім факультетів нашого університету, де здійснюється навчання за 40 напрямами підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра. Університет пропонує абітурієнтам як педагогічні, так і непедагогічні спеціальності, які також ліцензовані, акредитовані і на які є державне замовлення. Це, зокрема, політологія, правознавство, переклад, прикладна лінгвістика, статистика, олімпійський спорт тощо. Але педагогічний профіль для нашого ВНЗ головний.

Оксана ВЕРСТЮК
Фото Олега ШРАМКА



7 липень 2012 - 18:55
Мирослава Шевченко (вст)

Житінський Борис Юрійович,прекрасний педагог і правозахисник житель міста Луцька, сьогодні переймається проблемами Волинської молоді: Волинська молодь більше не страждатиме від нестачі досвіду роботи
Вчора відбувся круглий стіл на тему «Впровадження інноваційних механізмів працевлаштування молоді». За круглим столом обговорювали дієві стратегії працевлаштування молоді на Волині. Захід відвідали представники тих сторін і відомств, які є дотичними до працевлаштування молоді, а саме: Наталія Настік – головний спеціаліст відділу профорієнтації Волинського обласного центру зайнятості, Едуард Неймарк – директор Луцького міського центру зайнятості, Ігор Дмитришин – заступник начальника Управління у справах сім’ї, молоді і спорту, Петро Лавринюк – директор Волинського обласного молодіжного центру праці, Анастасія Шевчик – голова студентської ради Волині, представники центрів кар’єри при навчальних закладах Луцька та області та представники Громадського сектору Волині.
За круглим столом говорили про те, як найкраще сформувати поле для підготовки студентів до виходу на ринок праці та здобуття першого досвіду роботи, адже знайти для себе перше робоче місце – найважче випробування для випускників.
Вирішити це питання нестандартним шляхом запропонували у Волинському Інституті Права, який реалізовує проект «Покращення професійного рівня, соціальної адаптації та рівня зайнятості Волинської молоді». Проект отримав підтримку Управління у справах сім’ї, молоді і спорту.
Ірина Гайдучик, керівник проекту, детальніше розповідає про суть інновацій у сфері працевлаштування молоді: «З червня цього року, в найгарячіший час, коли випускники масово відправляються на пошук роботи, у Луцьку розпочав діяти Центр Інтернів. До Центру може звернутися кожен, хто має бажання набути досвід роботи – будь то студент, випускник, чи безробітний. У центрі працюють експерти з питань працевлаштування, які надають консультації у різних аспектах, що стосуються пошуку роботи, включаючи практичну допомогу у пошуці роботи. Основна проблема, з якою зустрічаються сьогодні молоді пошукачі роботи, – відсутність досвіду. Саме цим аргументують роботодавці відмову прийняти на роботу молодих спеціалістів. Центр Інтернів має на меті заповнити цю прогалину у трудовій біографії випускників. Усі охочі зможуть працювати або стажуватись на базі громадських організацій області за обраною спеціальністю, а потім отримати сертифікат із зазначенням терміну роботи та усіх обов’язків, які вони там виконували, тобто матимуть на руках реальне підтвердження свого досвіду та професійної придатності. Плануємо також поширити цю практику і на бізнесові структури».
«Такий підхід новий та оригінальний, наше Управління й підтримало проект Волинського Інституту Права з поміж багатьох інших, бо бачимо в ньому перспективу. Громадський сектор стрімко розвивається, але часто відчуває нестачу в кадрах, тому Центр Інтернів дасть змогу вбити двох зайців одним пострілом – дати молодим людям змогу отримати досвід і вирішити кадрове питання для громадських організацій,» – ділиться міркуваннями Ігор Дмитришин.
Друга частина заходу була присвячена презентації ефективних форм роботи центрів кар’єри та працевлаштування студентів, оскільки саме центри кар’єри є початковою ланкою працевлаштування. Вони прививають студентам ті вміння, які стануть їм в нагоді під час пошуку роботи, вчать бути активними, показують реальні можливості для професійного розвитку.
Сьогодні центри кар’єри діють при кожному із ВУЗів Волинській області, а також при ПТНЗ та коледжах Луцька і районних центрів. Такі центри є у 5 районах Волинської області: Ковельському, Рожищанському, Горохівському, Шацькому, Володимир-Волинському. Деякі з них розвиваються настільки стрімко, що вже вийшли на рівень міжнародного партнерства та не є збитковими для навчальних закладів, а тим, які створені не так давно, все ще не вистачає досвіду, зв’язків та ефективних форм роботи.
«Кількість центрів кар’єри у нашій області росте, і в цьому є потреба. Тому сьогодні, коли кількість центрів кар’єри росте, важливо налагодити їх партнерство й взаємодію,» – пояснює Петро Лавринюк, директор Волинського обласного молодіжного центру праці.
Учасники круглого столу прийшли до висновку, що потрібно поширювати успішні практики та напрацювання центрів кар’єри і налагодити систему обміну досвідом. З цією метою вже у вересні цього року буде проведено навчання для працівників центрів кар’єри, спрямоване на підвищення їх професійного рівня.

27 серпень 2012 - 18:37
Весняна Віка (вст)

Житінського Бориса Юрійовича,
вул. Лобачевського, 1/5, місто Луцьк,
Волинська область, 43010
e-mail: borjashev@mail.ru



Звернення !

Своїм зверненням я закликаю свідомих громадян Волині, які постраждали від сфабрикованих кримінальних справ, об’єднати зусилля в боротьбі проти свавілля і беззаконня кримінального судочинства на Україні.
Я, Житінський Борис Юрійович прослужив у правоохоронних органах України 17 років (оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС Волинської області, майор міліції) одночасно працюючи за сумісництвом викладачем в Університеті. У 2006 - 2007 роках, я відмовився виконувати незаконні накази хабарників-правоохоронців, і намагаючись придушити мою непримиренно-правдиву громадянську позицію, посадові особи прокуратури Волинської області сфабрикували відносно мене липову кримінальну справу обвинувачуючи мене за ч. 3, ст. 27; ч. 1, ст. 15; ч. 1, ст. 369; ч. 2, ст. 370 КК України (підбурювання до замаху на давання хабара, з метою притягнення до відповідальності того хто візьме хабара, підбурювання до замаху на провокацію хабара ? !).
В 2006-2007 роках, слідчо-оперативна группа сформована заступником прокурора Волинської області Невірцем В.П. сфабрикованій липовій кримінальній справі відносно мене незаконно надала гриф «цілком таємно» (винахідливістю відзначився начальник відділу прокуратури Волинської області Горщарук П.П.), а пізніше, член вказаної групи - слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В., який в 2007 році незаконно арештував мене підробивши від мого імені підписку про невиїзд та «таємно» оголосивши Житінського Б.Ю. в розшук (?!). Крім того, в 2007 році слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В. спільно із групою міліціянтів ВВБ УМВС Волинської області (на той час: майор міліції Бортнюк Віталій Миколайович (нині нач. Горохівського РВ УМВС), майор міліції Кухарук Владислав Миколайович, Власюк, Обйортишев, Грицюк, Павловський, Горось, Ткачук, і ін.) вилучив ключі від квартири Житінського Б.Ю. та організував незаконний обшук вдома у родини Житінського Б.Ю. вилучивши грошей і цінностей на загальну суму біля 200 000 гривень. Банда (вибачте слідчо-оперативна група) навіть вкрала пластикову банкоматівську картку для отримання пенсії мамою Житінського Б.Ю. - Житінською Валентиною, залишивши маму Житінського Б.Ю. без засобів для існування.
В судових засіданнях Луцького міськрайонного суду (гол. Барчук В.М.), Житінський Б.Ю. багаторазово звертав увагу суду на пограбування, до якого причетні особи, які провадили відносно нього досудове слідство по кримінальній справі. Але начальник слідчого відділу прокуратури Волинської області Блащук Євген Мирославович проявив ініціативу і до суду (Барчуку В.М.) приніс із дому Блащуків, власноручно складену, квитанцію нібито банківської установи за підписом Блащук Надії. Посилаючись на намальовану Блащуком “квитанцію” від сім’ї Блащуків, слідчий Хилюк В.В в суді стверджував, що все вилучене у Житінського Б.Ю. нібито передано в банк, але при цьому так і не назвав назву того банку.
Після, майже 2-х річного незаконного мордування Житінського Б.Ю. в Луцькому слідчому ізоляторі № 2, незважаючи на перешкоди в захисті, судову тяганину та фальсифікацію матеріалів кримінальної справи вчинені слідчим Хилюком та суддею Луцького міськрайонного суду Барчуком В.М. (Барчук В.М. влаштувався на роботу суддею звільнившись із роботи в Луцькій міліції, де він набув єдиного міліцейського досвіду ловлі по громадських туалетах збоченців). А (слідчо-оперативна група, яка грабувала Житінського Б.Ю. активно допомагала ламати Житінського, несанкціоновано відвідуючи його в СІЗО, щоразу вигадуючи нові засоби знущань над особою, із однією метою «скажи, що у тебе нічого не вилучали»: конкретно це робив: міліціонер Бортнюк Віталій Миколайович (нині нач.Горохівського РВ). В 2009 році кримінальна справа про обвинувачення Житінського Б.Ю. надійшла до Апеляційного Суду Волинської області. Апеляційний суд Волинської області, встановивши повну абсурдність обвинувачень проти Житінського Б.Ю. Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року виправдав його та звільнив з-під варти в залі суду. Крім того, Апеляційний суд Волинської області Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року прийняв рішення повернути Житінському Б.Ю. і його сім’ї всі «вилучені» слідчим Хилюком В.В. (нині прокурор Ратнівського району) в 2007 році гроші та цінності.
Однак, в 2009 році серед міліціянтів УМВС Волинської області Бортнюк В.М. організував збір коштів із співграбіжників (вибачте співпрацівників) (на підкуп посадових осіб Верховного Суду України) невмотивовано погрожуючи сім'ї Житінського Б.Ю., то фізичною розправою, то незаконним ув’язненням тільки, щоб не повертати гроші і цінності сім’ї Житінського.
Крім того, коли, в червні 2009 року за рішенням Апеляційного Суду звільнений з-під варти Житінський Б.Ю. повернувся до своєї (приватизованої) домівки в м. Луцьку, то побачив: на місці колись гарненького будиночка - пожежне згарище, посеред якого вирита ескаватором яма глибиною біля 2-х метрів. (За наявними доказами - слідчий Хилюк В.В. разом із суддею Луцького міськрайонного суду Барчуком В.М., ігноруючи вимоги статті 160 КПК України та незаконно утримуючи Житінського Б.Ю. під вартою в Луцькій тюрмі, зруйнували його (приватизований) будинок і на місці його будинку розпочали "власне" приватне будівництво).
Очевидними є докази того, хто саме, зруйнував будинок, де на згарищі в даний час змушені проживати майор української міліції Житінський Б.Ю. та його мама. Однак, докази про грабіжників, паліїв та злодюг для посадових осіб усіх рівнів «правоохоронної системи» України, зараз чомусь (!) нецікаві.
Крім того, слідчий прокуратури Волинської області Хилюк Володимир Володимирович зухвало відмовився виконати вищевказане судове рішення № 11-220/09 від 18 червня 2009 року Апеляційного суду Волинської області та повернути Житінському Б.Ю. і його мамі гроші і цінності на суму понад 200 000 гривень, погрожуючи фізичною розправою та ув’язненням.
Із приводу пограбування, яке відносно мене та моєї мами вчинив слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В., на мої багаточисельні звернення до Прокурора Волинської області Гіля А.І. та його заступників Невірця В.П., Куренди В.Й., Веселухі В.О., до Генеральної прокуратури України, до служби безпеки України я відповідей не отримав.
Оскільки, Апеляційний суд Волинської області Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року повністю не задовольнив всі мої законні апеляційні вимоги, не виправдавши мене повністю. (Суд це зробив намагаючись, частково, штучно відбілити брудну честь ганебно заплямованого прокурорського мундира). Тому, в порядку передбаченому кримінально-процесуальним Законом України, 16 липня 2009 року я подав касаційну скаргу до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України на Ухвалу Апеляційного суду Волинської області № 11-220/09 від 18 червня 2009 року (в приймальню Верховного Суду України м. Київ, вул. Пилипа Орлика 4).
21 липня 2009 року суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Прокопенко О.Б. виніс Постанову, якою встановив, що вищевказана моя касаційна скарга від 16 липня 2009 року повністю відповідає вимогам КПК України та кримінальна справа про обвинувачення відносно мене підлягає касаційному перегляду суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Однак, посадові особи канцелярії Верховного Суду України, незаконно перешкоджаючи касаційному розгляду моєї касаційної скарги суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, незаконно об`єднали мою касаційну скаргу із іншою кримінальною справою, яка до моєї касаційної скарги ніякого відношення не має, під одним номером № 5-1355 КМ-08 (від 2008 року) (про обвинувачення якогось Пироги С.А.), зареєструвавши заднім числом мою касаційну скаргу разом із іншою вже розглянутою кримінальною справою. Рішення по кримінальній справі про обвинувачення того Пироги С.А. прийнято Верховним Судом України ще 20.05.2008 року). Хоча мою касаційну скаргу, подану до Верховного Суду України 16 липня 2009 року, Верховний Суд України ще не розглядав, але мені у Верховному Суді України вже запропонували рішення по справі № 5-1355КМ/08 (від 20.05.2008 року), пояснюючи, що за таким номером більше Верховний Суд України касаційних скарг розглядати не буде і відповідно рішень приймати теж не буде.
Відповідно до чинного законодавства України, посадові особи канцелярії Верховного Суду України зобов`язані для кожної окремої кримінальної справи у касаційному провадженні присвоїти окремий № (номер). Об`єднувати різні кримінальні справи під одним номером (заднім числом) посадові особи канцелярії Верховного Суду України не мають права.
Я бажаю законним шляхом повернути собі своє чесне ім`я, яке внаслідок навмисних прокурорсько-судових помилок, окремі безсовісні “волинські правоохоронці” мені заплямували.
Враховуючи те, що посадові особи Української Державної влади не виконують свої обов’язки по захисту моїх прав, (відверто приховуючи злочинні дії організованого злочинного угрупування «Волинська суддівсько-прокурорська бандитська група» - «Волинський клондайк», з метою виконання свого громадянського обов’язку щодо припинення злочинної діяльності членів організованої злочинної групи, які обіймають посади у правоохоронних органах Волині вважаю за необхідне перейти до боротьби за свої законні права шляхом відкритих звернень до міжнародних правозахисних інституцій із запрошенням представників засобів масової інформації провести пікети, мітинги (акції голодування) біля входу до будівель центральних органів державної влади України в місті Києві, з вимогою:
1) Зобов`язати посадових осіб канцелярії Верховного Суду України виконати їхні посадові обов`язки передбачені Законом, а саме моїй касаційній скарзі, яку я подав до Верховного Суду України 16 липня 2009 року, присвоїти окремий номер касаційного провадження від 2009 року. Оскільки це передбачено Законом України. Окремий номер касаційного провадження моєї касаційної скарги у Верховному Суді України зобов`язує суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, відповідно до Закону розглянути мою касаційну скаргу по суті, а отже реалізувати моє конституційне право на судовий розгляд в Українській Державі.
2) Генеральному Прокурору України – зобов’язати слідчого прокуратури Волинської області Хилюка В.В. виконати Ухвалу Апеляційного Суду Волинської області № 11-220/09 від 18 червня 2009 року, в частині повернення (незаконно) вилучених (награбованих) ним у мене та моєї сім’ї грошей та цінностей;
3) Генеральному Прокурору України провести ретельну перевірку фактів викладених у даному зверненні і притягнути до кримінальної відповідальності вищевказаних посадових осіб, а також зобов’язати прокуратуру Волинської області відшкодувати спричинену моїй сім’ї шкоду від знищеної квартири та знищеного майна, оскільки вказана шкода спричинена мені незаконними діями слідчого прокуратури Волинської області Хилюка В.В. судді Луцького міськрайонного суду Барчука В.М., їх спільниками Заступником прокурора Волинської області Невірець В.П., начальниками відділів прокуратури Волинської області: Горщарук П.П., Дунець С.П.
В даний час, в Європейському Суді з прав людини зареєстрована моя заява, і я очікую розгляду моєї справи Європейським Судом з прав людини. Крім того, мої відповідні заяви отримали ряд інших міжнародних правозахисних інституцій. Однак, негідники, котрі протиправно спричинили мені вищеописані збитки, всіляко чинять на мене тиск та намагаються перешкодити реалізації моїх прав.
Закликаю всіх свідомих громадян, які постраждали від сфабрикованих кримінальних справ не забути і не прощати бандитам від влади наших безвинних страждань та сліз наших матерів пролитих під мурами тюрем. Прошу приєднатися до мене та об'єднати зусилля в боротьбі проти бандитизму, свавілля і беззаконня посадовців кримінального судочинства Волині, тільки разом, підтримуючи одне одного, ми повернемо собі своє чесне ім'я. А бандитів від влади примусимо вивчити га виконати чинні Закони України. Бо Україна це наша земля ми маємо право тут жити і вмерти із своїм чесним ім'ям.
В тюрмах України повинні сидіти бандити, котрі вчинили злочини відносно нас, і там по тюрмах любуватися своїми суддівськими, прокурорськими і міліцейськими посвідченнями.



З щирою повагою, Житінський Борис Юрійович
e-mail: borjashev@mail.ru

серпень 2012 року

Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.40635 сек. / запитів: 8 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua