МЕНЮ










8 березень 2018 - 09:55
Як оберігають культурну спадщину в Кропивницькому

Це питання обговорювалося на апаратній нараді у понеділок. Доповідав начальник управління містобудування та архітектури міської ради Вадим Мездрін.
– Кропивницький – одне з небагатьох міст, яке зберегло не тільки численні пам’ятки та об’єкти культурної спадщини, а й історичну структуру центральної частини міста, – підкреслив Вадим Мездрін. – Його включено до переліку історичних населених місць України, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів.
Управління містобудування та архітектури утворило у своїй структурі відділ з охорони культурної спадщини як спеціально уповноважений орган з питань збереження культурної спадщини.
До повноважень виконавчого органу міської ради у сфері культурної спадщини входить забезпечення дотримання режимів використання пам’яток, захист пам’яток від загрози руйнування та знищення, надання висновків щодо відчуження пам’яток, видання приписів та розпоряджень щодо застосування адміністративних чи фінансових санкцій до порушників пам’яткоохоронного законодавства, підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об’єктів культур й таке інше.
Розроблено програму паспортизації нерухомих пам’яток культурної спадщини міста Кропивницького на 2018-2020 роки, вона затверджена міською радою. Програмою передбачені, такі заходи, як перевірка технічного стану, інвентаризація та паспортизаціїя нерухомих пам’яток архітектури, містобудування, історії, археології, науки і техніки, монументального та садово-паркового мистецтва для їх збереження, запровадження паперового та уніфікованого електронного обліку.
Загалом, на території міста є 655 пам’яток культурної спадщини, більше половини з них перебуває у комунальній власності.
Беручи до уваги, що з 2010 по 2017 роки повноваження органу охорони культурної спадщини в частині пам’яток архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва перебували в структурних підрозділах облдержадміністрації, міською радою не здійснювались заходи з інвентаризації пам’яток, не визначалися їх охоронні зони та межі, не виготовлялась облікова документація на пам’ятки архітектури і містобудування, не укладались охоронні договори з власниками та балансоутримувачами, в результаті чого ці об’єкти не вносились до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
З 2004-го року не уточнювались переліки місцевих пам’яток архітектури та містобудування, а в переліки пам’яток історії та археології не вносились зміни з періоду дії пам’яткоохоронного законодавства Української РСР.
Однак, підкреслив Вадим Мездрін, тепер є програма, яка забезпечить проведення детальної інвентаризації, паспортизації, визначення балансової вартості об’єктів, що є пам’ятками, та чітку картину їх наявності у власності міста, контроль за їхнім технічним станом. Також передбачено створення електронної бази даних обліку пам’яток.
– У місті розгортаються певні будівельні процеси, що негативно впливають на пам’ятки культурної спадщини,– підкреслив Вадим Мездрін. – В центральній історичній частині міста ми спостерігаємо сусідство пам’яток, збудованих у стилі класицизму, бароко, модерну та сучасного спрощеного конструктивізму зі скла, металу та бетону. Самочинна реконструкція фасадів будівель-пам’яток у вигляді метало-пластикових балконів та ганків, облицювання їх композитними панелями, вініловим сайдингом та іншими штучними матеріалами призводить до втрати пам’яткою культурних цінностей, що в результаті призводять до втрати предмету охорони пам’ятки та виключення з відповідних реєстрів та переліків. Прикро, але нині склалася ситуація, коли в більшості випадків збудувати новий об’єкт значно дешевше, ніж реставрувати існуючий, тому інвестиції, як правило, працюють не на збереження, а на знищення пам’яток. До перелічених вище проблем, що склались в пам’яткоохоронній справі міста за останні роки, слід додати низьку обізнаність суб’єктів господарювання про цінність тієї чи іншої пам’ятки та принципи містобудівної діяльності в історичному ареалі міста, відчуття безкарності за порушення пам’яткоохороного законодавства, несвоєчасне проведення протиаварійних, консерваційних та реставраційних робіт на пам’ятках архітектури, що призводить до їх втрати, недостатній рівень державного обліку пам’яток та поінформованість власників та балансоутримувачів пам’яток про його необхідність. Тому наявність в структурі виконавчого органу міської ради міста Кропивницького спеціального підрозділу з питань охорони культурної спадщини була і залишається досить актуальною.



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.61881 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua