МЕНЮ










27 липень 2012 - 10:56

Як вилікувати "хвору" галузь


– Ті галузі, які ми називаємо гуманітарними, забезпечують повноцінне життя кожної людини, – Сергій Дьячук. – Кажуть, що передусім повинна розвиватись економіка. Але для чого вона повинна розвиватись? Щоб наповнювався бюджет, а люди справно отримували заробітну платню й отримували повний комплект соціальних послуг. Треба вивчити дітей, якщо захворів – пролікуватись, мати можливість для змістовного культурного дозвілля. І все повинна забезпечити саме гуманітарна сфера. Тому, на мою думку, вона – найголовніша. У народі кажуть: став хатку по достатку. За цим принципом гуманітарна галузь нині і виживає. Але так не повинно бути. Вона має вимагати, стимулювати, заохочувати виробничу до розвитку. І не варто порівнювати по важливості освіту, медицину, культурно-просвітницький або спортивний напрямки. Всі вони рівноцінні та пріоритетні. Інша справа, що у якійсь з цих галузей проблем більше, у якійсь менше.

– І де ж найбільше проблем?

– На сьогодні їх найбільше сконцентровано в галузі охорони здоров’я. І це не лише у Кіровограді, а й у всій державі. Нині влада нарешті розпочала реформування медичної галузі, мета якого – наблизити медичні послуги до населення, підвищити їх якість, збільшити тривалість життя населення, вивести медицину на високий світовий рівень. А до цього часу вітчизняна медицина знаходилась,так би мовити, у законсервованому стані, адже функціонувала вона на основі закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", який був прийнятий ще у 1992 році. За цей період змінились реалії життя, суспільні відносини, а галузь так і не була осучаснена. На державному рівні реформування проводиться в трьох областях та місті Києві, які стали пілотними, але й Кіровоград не повинен пасти задніх. Слід підготуватись до назрілих змін в цій сфері. І це прекрасно розуміє міський голова Олександр Саінсус, міська влада в цілому, яка достатньо уваги приділяє саме цій ділянці роботи.

Інші ж галузі, зокрема освіта, культура, у Кіровограді представлені на достатньо високому рівні – починаючи від перебування дітей у дошкільних навчальних закладах і закінчуючи розвитком їхніх особистих талантів та здібностей у закладах позашкільної освіти. Я відвідав багато закладів освіти, культури і пересвідчився в тому, що вони справляються із поставленими завданнями, про що свідчать досягнення їх учнів, вихованців, творчих колективів. Прекрасне враження склалось після відвідин бібліотеки в селищі Гірничому, тамтешньої музичної школи, інших закладів…

Є проблеми у діяльності відділу фізичної культури та спорту міської ради. Адже на місто обласного значення покладаються більші вимоги щодо забезпечення населення спортивними закладами, вимогами до їхнього функціонування, виховання здорового та фізично розвинутого молодого покоління. Зміни назріли – факт беззаперечний.

Що стосується відділу сім’ї та молоді, служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, то функціонують вони стабільно, у межах своєї компетенції й доволі ефективно. До речі, незабаром дещо зміняться напрямки роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, він буде реформуватися.

– Але давайте повернемось до медицини. Ви як медик за фахом, мабуть, добре знаєте ті "вузькі місця", які є в цій галузі. Як їх позбутись?

– Перш за все зазначу, що всім галузям потрібні кошти для розвитку, і медицина не є виключенням у цьому плані. Але їх катастрофічно не вистачає. 90 відсотків фінансування спрямовується на фонд заробітної плати, оплату енергоносіїв та комунальних послуг. Законодавство передбачає фінансування медицини не менше 10 відсотків від величини внутрішнього валового продукту. А насправді завжди виділялось близько трьох відсотків. Найбільше було виділено у 2002 році – 4,2 відсотки. Про розвиток за таких умов не йдеться – лише про виживання. Й подібна ситуація – в усій країні.

Реформувати галузь вкрай необхідно. Нині діюча система охорони здоров’я, яка залишилась нам у спадок від радянських часів, визнана однією з найкращих у світі, але вона дуже затратна і носить яскраво виражений патерналістський характер. За багато десятиліть ми привчили людей до того, що держава повинна піклуватись про здоров’я своїх громадян, а не вони самі. Традиційно періодично проводяться профілактичні огляди різних категорій населення: при прийомі на роботу, працівників певних сфер діяльності. Але спробуйте примусити пройти профогляд людину, щоб просто з’ясувати стан власного здоров’я. Як відомо, півтора роки тому у Кіровограді було започатковано виїзні профогляди населення за місцем проживання. Але приходять на них переважно люди похилого віку, молодь ці огляди ігнорує. Тож треба активніше проводити роз’яснювальну роботу серед населення, навчити людей, що ніхто не потурбується про їхнє здоров’я, якщо вони самі цього не прагнутимуть.

Загалом, у Кіровограді є що реорганізовувати. Скажімо, існує чимало перекосів, коли одні й ті ж медичні послуги надаються у різних лікувальних закладах, в тому числі й в обласних. Що це за штучно створений конгломерат – центральна міська лікарня, яка об’єднала кілька самостійних медичних установ? Або міське поліклінічне об’єднання, яке також об’єднує кілька поліклінік при тому, що окремі, як, наприклад, п’ята поліклініка, залишаються самостійними закладами...

У місті функціонує два пологових будинки, дві жіночі консультації при цих пологових будинках, але вони обслуговують менше 80 тисяч жінок, в той час, як у місті проживає до 140 тисяч жіночого населення. А де ж обслуговується решта? Виявляється, в закладі обласного підпорядкування – "Центрі репродуктивного здоров’я", до повноважень якого не входить надання поліклінічної допомоги.

Багато питань існує у наданні медичних послуг дитячому населенню. Потрібна дитяча лікарня. Її створили на базі центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів – унікального медичного закладу на території України. Але хіба то дитяча лікарня, де функціонує лише кілька десятків терапевтичних ліжок? Є відірваність амбулаторно-поліклінічної служби від стаціонарного лікування, адже малюки до трьох років направляються в дитячу обласну лікарню.

Таких перекосів достатньо. Вирівняти їх – наше першочергове завдання. Головне – потрібно дослухатись до думки лікарів, які працюють безпосередньо з населенням. Тому ми вирішили створити медичну громадську раду при міському голові, яка визначатиме завдання, що потрібно буде втілювати у життя. Йдеться не про якісь абстрактні і віддалені завдання, а про конкретні, з певними термінами виконання. Почнемо з дитячої лікарні. За рекомендаціями головного лікаря закладу, міського педіатра визначимо, що потрібно зробити в першу чергу, а що залишити на потім. Правда, швидко все зробити не вдасться, адже потрібні кошти, а зараз – середина бюджетного року, коригувати бюджет можна лише за підсумками дев’яти місяців. Тобто у нас є ще певний люфт часу, який ми використаємо для зміни режиму роботи лабораторій при поліклініках та стаціонарних відділень лікарень для більшої зручності хворим. Щоб аналізи брались не лише протягом однієї години зранку, а кількох. Щоб пацієнт не витрачав кілька днів на здавання аналізів, а потім вистоював у чергах до лікаря, а міг впоратись за один день. Така реорганізація не потребує фінансових витрат, але дозволить вирішити наболілі проблеми.

Говорячи про реорганізацію медичної галузі ми чомусь часто забуваємо про її працівників. Що маємо на ділі? Низькі заробітні плати, відсутність перспектив на отримання житла, значне навантаження при виконанні професійних обов’язків. Що може запропонувати влада для залучення молодих спеціалістів? Будемо виходити з ініціативою, щоб приймалась міська програма "Житло для медичних працівників". Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені: планується реконструювати під житло будівлю на території першого пологового будинку, недобудову на території лікарні швидкої медичної допомоги. Можливо варто подумати, як купувати житло для медиків на вторинному ринку. Інакше ми не подолаємо кадровий голод, який нині присутній у кіровоградській медицині. Візьмемо станцію швидкої допомоги. Там працює понад 50 відсотків лікарів пенсійного віку. Що далі?

Отже проблем у медичній галузі стільки, що не вистачить газетної площі, аби їх перелічити. Але визначено пріоритетні напрямки за якими ми й будемо працювати. Добре, що у всіх своїх починаннях знаходжу підтримку, як міської влади, так і керівництва області. Візьмемо на озброєння все найкраще, що напрацюють в процесі реформування пілотні області. Але визначимо й свої перспективи. Переконаний, що соціальних потрясінь при реформуванні ми уникнемо, адже покладатимемось на думку медичної громадськості, залучатимемо до діалогу громадські організації, зважатимемо на позицію пересічних громадян, для яких й здійснюються зміни, спрямовані на поліпшення загального стану кіровоградської медицини.

Оксана ВЕРСТЮК
Фото Олега ШРАМКА



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.61303 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua