МЕНЮ










6 липень 2012 - 11:07

Яке кіно дивилися кіровоградці після війни?


У наш час кожен бажаючий має змогу переглянути кіно не тільки у двох кінотеатрах обласного центру, а й через інтернет, телефон, по телевізору... А в повоєнні роки перегляд фільмів відбувався лише в кінотеатрі. Саме це видовище користувалося великою популярністю. Після війни виробництво картин збільшилося. І в ці роки радянські майстри кіно зуміли поставити ряд класичних творів соціалістичного реалізму.

У Кіровограді після війни працювали чотири кінотеатри: "Сивашець", "Хроніка", ім. Дзержинського та "Перемога". На початку 1947 року був капітально відремонтований кінотеатр "Сивашець". Знаходився він у самісінькому центрі Кіровограда, на місці сучасного готелю "Київ". В ньому були наново оформлені фойє і зал для глядачів, стара кіноапаратура замінена новою, більш досконалою. У фойє щовечора працював читальний зал, де глядачі читали свіжі газети й журнали, перед кожним сеансом джаз-оркестр влаштовував концерти. За два місяці кінотеатр відвідало понад 50 тисяч осіб. Найбільший інтерес у глядачів викликали нові радянські фільми: "Суд народів", "Адмірал Нахімов" та "Острів Безіменний". Їх переглянуло близько 20 тисяч осіб.

Кінотеатр "Хроніка" знаходився в одному з приміщень нинішньої облдержадміністрації. Показ фільмів тривав безперестанку, зранку до вечора, а не в передбачений сеансом час. Коштувало це задоволення всього десять копійок.

Слід зазначити, що показ фільмів відбувався не тільки в Кіровограді. У квітні в Аджамському, Олександрівському, Компаніївському, Рівненському та в інших районах області проводився кінофестиваль, присвячений весняній сівбі 1947 року. Широкі маси колгоспників мали змогу переглянути найбільш популярні фільми: "Великий громадянин", "Ленін у 1918 році", "Як гартувалася сталь", "Клятва", "Нескорені", "Орловська битва", "Суд народів". Більше демонструвалися фільми документальні, менше – комедійні та казкового жанру. Звертаючись до фольклору і класичної художньої літератури, режисери і художники створили своєрідні яскраво національні за формою мальовані фільми: "Пропала грамота" (1945 рік), "Коник – Горбоконик" (1948 рік). Поряд з ними радянський художній фільм-казка "Попелюшка" користувався величезною популярністю. Поставили його режисери Надія Кошеварова і Михайло Шапіто. Цей фільм переглянули мільйони жителів усього світу, в тому числі 20 тисяч кіровоградських шанувальників кіно.

У кінотеатрі ім. Дзержинського було встановлено новесенький екран, глядацьких місць стало 850. Затишно було у залі для глядача, якість звуку – добра, зображення на екрані – виразне. Відкривалися літні майданчики глядача, кіоски, кімнати відпочинку.

У січні 1947 року на екранах кінотеатрів Кіровограда демонструвався новий кольоровий художній фільм "Мічурін". Він дістав високу оцінку на сторінках газет "Культура и жизнь", "Правда", "Известия". Восени 1947 року у місті відбувається кінофестиваль, присвячений 30-річчю радянської влади. У "Сивашці" устатковується мікрофон для транслювання лекцій та естрадних концертів. У фойє кінотеатру влаштовувалися фотомонтажі, що показували життя і діяльність вождів радянської держави.

За перше півріччя 1948 року тільки школярів у кінотеатрі побувало до 40 тисяч. Перед початком сеансів вони мали можливість організовано пограти, потанцювати, подивитись виступи гуртків художньої самодіяльності. З нагоди кінофестивалю, присвяченому 30-річчю Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді особливу увагу було приділено демонстрації нового двосерійного фільму "Молода гвардія". Понад 30 тисяч глядачів передивилися за два тижні цей твір радянської кінематографії. До програми кінофестивалю були включені також фільми: "Рядовий Олександр Матросов", "Молодь нашої країни", "Як гартувалася сталь".

Влітку 1949 року українська студія кінохроніки закінчила зйомки фільму "Олександр Сергійович Пушкін на Україні", присвяченого 150-річчю з дня народження великого російського поета. Ряд епізодів спеціальна бригада кінохроніки знімала в Кам’янці та Кіровограді 28 – 29 травня в дні ювілейних святкувань. Кінотеатр ім. Дзержинського показав фільми на пушкінські теми: "Дубровський", "Руслан і Людмила" та інші. Демонструвався також польський фільм "Останній етап", який розповідає про страхіття гітлерівського концентраційного табору Освенцім. Цей фільм було відзначено премією на міжнародному кінофестивалі у Празі.

На той час не існувало телебачення, не було фантастичних та американських фільмів. І у ціновому відношенні кожен бажаючий мав змогу переглянути улюблений фільм. Нині похід до кінотеатру – задоволення не з дешевих. Майже немає фільмів українського кінематографу з яскравою ідеєю, цікавим сюжетом, які б могли викликати справжнє захоплення. Зарубіжні кінопрем’єри заполонили екрани телевізорів і кінотеатрів. Де виховний вплив, який був раніше? Він зник. Молодь зростає під впливом чужих бойовиків та серіалів...

Сергій БІЛЯВСЬКИЙ,
випускник факультету історії та права Кіровоградського педуніверситету ім. В. Винниченка



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.46406 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua