МЕНЮ










22 березень 2013 - 14:19

За шпигунську ручку – під суд


Ви придбали в інтернет-магазині брелок із вмонтованою відеокамерою? А може, ви ще й зафільмували цим пристроєм якесь родинне свято? Тоді нікому не розказуйте про це, бо ризикуєте опинитися на лаві підсудних за звинуваченням у "незаконному використанні спеціальних технічних засобів негласного збирання інформації". Як це, наприклад, сталося із кіровоградським пенсіонером Ф-им.

Про те, як цей чоловік став об’єктом кримінального переслідування, "ВГ" уже розповідала (див. публікацію "…А майор Мельниченко після цього пішов у велику політику"). Нагадаємо, ці неприємності у Ф-ого виникли 4 березня 2010 року в приміщенні Кіровського райсуду, де його допитували як свідка у кримінальній справі. Суддя зацікавився масивною ручкою, що стриміла з нагрудної кишені куртки Ф-ого, і, підійшовши ближче, попросив цю річ. Свідок добровільно віддав її. Принаймні, так відбулося вилучення ручки за версією того судді. За версією ж Ф-ого, суддя свавільно забрав у нього приватну власність.

Ручку, яку здобув пильний суддя, було передано в прокуратуру. Там організували фахове дослідження цього предмета. Спеціалісти виявили в ньому мініатюрну відеокамеру, а на її носієві – деякі файли. То були відеозаписи розмов Ф-ого з деякими працівниками судів. Виявляється, Ф-ий 2 березня того ж 2010 року, за два дні до вилучення ручки, двічі застосував її у місцевих храмах правосуддя. (Ф-ий називає себе правозахисником і тому чимало часу проводить у судах.) Перший раз він записав шпигунською штуковиною свою розмову з керівником апарату Кіровського райсуду, в якого побував на прийомі; другий раз – розмову із працівником канцелярії Кіровоградського райсуду.

За це Ф-ого вирішили притягти до карної відповідальності. Знайшли й відповідну норму в законі – статтю 359-у Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Чи не головним доказом злочинної діяльності Ф-ого став висновок експерта про те, що вилучений пристрій "є спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації (негласного фото-, звуко- та відеодокументування)".

Кримінальну справу стосовно Ф-ого передали в Кіровоградський районний суд.

Ф-ий категорично не визнавав себе винним у скоєнні карного злочину, хоча й не заперечував, що, відвідуючи будинки правосуддя, користувався відеокамерою під виглядом кулькової ручки. Ф-ий доводив, що фіксував розмови із судовими працівниками винятково з метою збирання доказів порушення його прав як громадянина України. А ще Ф-ий наполягав на тому, що суддя Кіровського райсуду протиправно відібрав у нього ручку.

У Кіровоградському райсуді Ф-ому не повірили і дійшли висновку, що 4 березня він сам віддав головуючому того предмета. Що ж стосується суті справи, Ф-ого визнали виним у порушенні Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" – мовляв, користувався технічним засобом, який дозволено застосовувати лише працівникам правоохоронних органів при виконанні ними оперативно-розшукових завдань. За це Ф-ого засудили до п’яти років ізоляції від суспільства, але дали можливість, так би мовити, виправитися на волі (призначили трирічне випробування). Цей вирок було постановлено у грудні 2010 року.

Ф-ого не влаштував такий фінал розгляду справи, і він подав апеляцію. У серпні 2011 року в його історії розбиралася колегія апеляційного суду області. І виявила, що Кіровоградський районний суд помилково визнав Ф-ого порушником Закону "Про оперативно-розшукову діяльність", оскільки цей нормативно-правовий акт регулює діяльність лише спеціальних суб’єктів (оперативних підрозділів МВС, СБУ тощо), які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а пенсіонер Ф-ий таким суб’єктом аж ніяк не є. З цих та інших підстав вирок стосовно Ф-ого було скасовано, а справу передано в прокуратуру Кіровоградського району для організації додаткового розслідування.

Після додаткового розслідування справа стосовно Ф-ого потрапила до Ленінського районного суду. І от недавно, у березні 2013 року, судовий розгляд завершився, оголошено вирок. При ознайомленні з цим документом впадає в око те, що Ф-ого знову визнали винним у порушенні Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (суб’єктом котрого, як вказував раніш апеляційний суд, Ф-ий не є). Це – по-перше. По-друге ж, у новому вироку стосовно Ф-ого описано більше епізодів його злочинної діяльності, ніж у попередньому, скасованому. Так, цього разу Ф-ого визнано винним у незаконній відезйомці не лише в приміщеннях судів, а й вдома. Мається на увазі те, що 23 лютого 2010 року цей громадянин зафільмував у власній квартирі розмови зі своїми матір’ю та дружиною.

Покарання Ф-ому цього разу визначили таке: чотири роки ізоляції від суспільства із дволітнім випробуванням на волі. Він, мабуть, знову скаржитиметься, доводитиме, що ніяких секретів у судах не вивідував і що має право знімати на відео своїх рідних, тим паче, що ті – не проти. Та шансів на виправдання у Ф-ого, відверто скажемо, – небагато. Тому що в Україні склалася практика засудження людей за придбання і зберігання шпигунських штуковин – брелоків, ручок та інших невинних предметів з вмонтованими в них відеокамерами або диктофонами.

Щоправда, чимало правозахисників стверджує, що притягнення до відповідальності тих, хто купує такі пристрої, – незаконне. Мовляв, якщо держава хоче заборонити якісь предмети цивільного обігу, то, відповідно до Цивільного кодексу, вона має ухвалити спеціальний закон про це. Але закону, який би забороняв вільний обіг спецтехзасобів, в Україні немає. Як немає і нормативно-правового акта, який би давав визначення спеціального технічного засобу негласного отримання інформації. Точніше, цей документ існує – на нього посилаються слідчі СБУ, але він є "ДСК" (для службового користування). А стаття 57-а Конституції України гласить: "Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними".

Представники ж СБУ пояснюють, що відрізнити дозволений для вільного обігу пристрій збирання інформації від недозволеного – під силу кожному. Ознаки заборонених штуковин називаються такі: невеликі розміри пристроїв, їх маскування під інші предмети, можливість швидкої та таємної фіксації, відсутність індикаторів роботи.

Насамкінець повідомлю, що у січні нинішнього року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект, згідно з яким придбання спецтехзасобів не є кримінальним правопорушенням, а кваліфікується як адміністративне правопорушення. Згідно із цим законопроектом, перелік спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації визначатиметься урядом, тобто документ буде публічним. Але законопроектом передбачено суворіші, ніж зараз, санкції за виготовлення техніки для негласного збору інформації.




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.39481 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua