МЕНЮ










3 липень 2020 - 11:14

Загадки місцевих виборів


За чотири місяці – чергові місцеві вибори. І хоча де-не-де вже чуються голоси, що нібито «восени на Україну чекає друга хвиля карантину, тому фізіономії виборців наглухо закриють масками, а самих виборців замкнуть по домівках», вибори, скоріш за все, таки відбудуться. Не слід виключати момент мавпування всього, чому «вчить» північний сусід. Є ймовірність, що, за прикладом Росії, нашвидкуруч запровадять онлайн-голосування з помешкання через мережу Інтернет. Ото буде сміху і не до сміху, коли долучаться «невідомі» хакери. У нас все не так, як у людей, і тому такий варіант паскудства чи підробки результатів виборів можливий.

Нещодавно у ЗМІ писали про те, як ці вибори можуть надати активним і амбітним людям шанс вписатися у «свою» політичну структуру. Зараз в Україні говорять, що відбувається дуже цікавий процес – повільна, але все-таки помітна зміна «ідеології осіб» на справжні партійні ідеології. Можливо, скоро в нас все буде, як у великих, – не партії Васі, Петі, Юлі, а справжні ліберали і консерватори, або праві та ліві. І ось тут постає питання: що важливіше для виборця – партійне обличчя чи партійна ідеологія, лад у його місті чи селі, чи партійні гасла, що прикривають амбіції конкретних осіб?

Але ж одне – партійна орієнтація, а зовсім інше – скажімо, обрання на міського голову «міцного господарника-нейтрала», якому заважатимуть групки партійного спрямування у складі його ради. А міським головою, відповідно до розміру грошової застави, може обиратися лише людина небідна або представник грошовитої партії. У цих політгруп та у збіднілого засобами карантину населення у житті курси лише паралельні, що рідко практично пересікаються. Точка перетину зветься електоральними інтересами. Це коли обрані особи дадуть своєму електорату лише найдешевшу частину першочергового з обіцяного.

Для нашого міста може повторитися в дещо видозміненому варіанті картина виборів-2015. Два основних запеклих претенденти та групи другого і третього планів. Через розмір застави третій план, можливо, зникне, а на другому плані буде не більше 4-7 осіб. Всі соціологи пророкують боротьбу (можливо, знову запеклу) двох кандидатів – діючого міського голови Андрія Райковича та колишнього його опонента Артема Стрижакова, господаря «муніципального бюро» імені себе симпатичного.

Про їхні ідеології коротко. У Андрія Павловича вона лежить на поверхні – якнайбільше користі зробити для міста і містян та назбирати якнайбільше докупи розбазареного міського господарства попередниками. Ідеологія опонента, судячи з попередніх виборів та попередньої поведінки, – служіння «русскому міру» через ідею повернення місту колоніальної назви, а зі слів Артема Стрижакова - «історичної». Так все, що було раніше, – вже історія, а тому історичне! То чому обирати для українського міста лише російські сторінки з його довгенької історії? Все інше, як здається на перший погляд, в критиці міської влади, дрібних і розпіарених та малоздійсненних проектах і обіцянках.

На ролі дійових осіб другого плану у виборчих перегонах соціологи та деякі ЗМІ висувають депутата міської ради від «Батьківщини» Олександра Цертія та екснардепа Олександра Горбунова, представника ОП «За життя» і загадкову поки що особу від партії «Слуга народу», партійців якої презентували днями. Та у цієї політичної сили виникли зараз проблеми з позитивним іміджем через особу екс-голови ОДА.

Справжню розстановку сил покажуть лише виборці 25 жовтня. Переносити дату дня голосування практично важко, бо вона закріплена в Конституції України.

Анатолій АВДЄЄВ



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.37136 сек. / запитів: 6 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua