МЕНЮ










6 лютий 2015 - 17:16

Заповіт на смертному одрі


"Вечірка" продовжує слідкувати за розглядом у Ленінському райсуді Кіровограда резонансної, на наш погляд, цивільної справи, у якій вирішується доля половини однієї з квартир в багатоповерхівці № 9 на вулиці Гагаріна. Точніше, предметом судового розгляду є складений близько року тому заповіт, відповідно до якого молодиця на ім’я Людмила, дружина місцевого міліціонера, успадкувала від абсолютно чужого їй старика Віталія Пихальонка належну йому частку житла.

Цього документа не визнають Євгенія Пихальонок – вдова так званого спадкодавця (той помер через якусь годину після складення заповіту) та прокуратура міста, яка, власне, й ініціювала цей судовий процес. У прокурорській позовній заяві стверджується, що заповіт не є результатом свідомого волевиявлення Пихальонка, оскільки той в силу тяжкої хвороби не міг тверезо оцінювати дійсність. Тим часом прокуратура розслідує кримінальну справу стосовно такого собі Миколи, чоловіка згадуваної Людмили. Згідно з попередніми висновками прокуратури, Микола, працюючи в міліції, втерся в довіру до Євгенії Пихальонок і домігся того, щоб від імені її помираючого чоловіка було складено заповіт на його Людмилу.

Людмила прокурорського позову до неї категорично не визнає. Прибувши до суду, вона розповіла, що познайомилася із Пихальонками у січні 2014 року. За версією Людмили, вона щодня допомагала Євгенії Іванівні доглядати за її хворим чоловіком – і переодягала його, і памперси йому міняла, стійко терплячи запахи від прикутого до ліжка хворого. А ще – прибирала в квартирі, забезпечувала Пихальонків провізією. Тим часом Євгенія Іванівна, за словами Людмили, квапила її з оформленням на неї житла, і 19 лютого нотаріус посвідчив заповіт, відповідно до якого належні Пихальонку півквартири після його смерті мали перейти їй, Людмилі. Коли суддя поцікавився у відповідачки, чи розмовляла вона попередньо із самим Пихальонком з приводу заповіту, та відповіла, що не наважувалася вести з ним такі бесіди, тим паче, що він тільки й міг робити, що кивати головою. Кивав він, за словами Людмили, і при складанні заповіту. "І улибався, і соглашався", – так молодиця переконувала суд у тому, що старик був при здоровому розумі. "Як на духу кажу!" – стверджувала Людмила. Детальніше про це розповідалося у наших публікаціях "…Бо міліціонеру житло – потрібніше" та "Кивав, улибався і заповів мені півквартири".

Минулого тижня відбулося чергове засідання у цій справі. Відповідачка цього разу не прийшла, та це не завадило суду допитати свідків. Першою слухали Євгенію Пихальонок (вона фігурує у справі як свідок, хоча, звісно, із усіх свідків саме вона найбільш зацікавлена в задоволенні прокурорського позову). Старенька розповіла, що 19 лютого, коли Леонідович (так вона називає згадуваного вище міліціонера) привів до неї додому нотаріуса зі свідками, її чоловік був у безпорадному стані. За словами Євгенії Пихальонок, Віталій Афанасійович не міг говорити сам і не розумів сказаного іншими. "Мій чоловік помирав, – згадувала свідок. – Лікар, оглянувши його (я саме викликала була "швидку"), так і сказав мені: "Не годуйте його, бо йому від того ще гірше, він помирає". А побачивши в квартирі людей, яких привів Леонідович, лікар мовив: "О, вже й родичі зібралися…"

Також Євгенія Пихальонок повідомила суду, що про заповіт на користь Людмили дізналася через кілька місяців після смерті чоловіка, коли звернулася в нотаріальну контору, аби успадкувати його частку квартири.

Наступною допитали свідка Галину Н. Вона відрекомендувалася давньою приятелькою Євгенії Пихальонок. "У січні 2014 року Віталій Афанасійович не реагував на звертання до нього, – розповіла Галина суду по суті справи. – Він уже не розумів нічого… А увесь попередній рік він пролежав…"

Далі слово надали свідку Сергію З. Як пояснив цей чоловік, він – давній знайомий Євгенії Пихальонок. За словами Сергія З., у січні 2014 року він заходив до Пихальонків у гості. "Зайшов я в кімнату, де лежав Віталій Афанасійович, – згадував свідок, – привітався. А він дивиться, і всьо. Я – йому: "Це я, Серьожа!" Так він й слова не сказав…"

Про безпорадний стан Віталія Пихальонка незадовго до його смерті повела мову й свідок Любов З., яка мешкає в тому ж будинку № 9 на вулиці Гагаріна і яка, за її словами, часто бувала в цієї родини вдома. "В останні свої дні він уже не відповідав на мої слова, – розповіла Любов З. – Здається, він не розбирав, що я кажу. Ну, як людина перед смертю…"

Про перебіг наступного засідання у цій справі "Вечірка" повідомить. Воно має відбутися 18 лютого.

Віктор КРУПСЬКИЙ




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.39464 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua