МЕНЮ










7 лютий 2020 - 11:07

Звернення


Президенту України Зеленському В. О.,

Уповноваженому Верховної ради з прав людини Денисовій Л. Л.,

Прем’єр-міністру України Гончаруку О. В.

Звернення

Урядом розроблено і поспішно внесено на розгляд парламенту «куций» проєкт Закону про працю № 2708, яким скасовується діючий Кодекс законів про працю України, закони про оплату праці та відпустки, втричі скорочується кількість захисних норм, руйнується система законодавчого захисту трудових прав працівників, закривається захищена трудова перспектива для молоді. Цим законом запроваджується антисоціальна ідеологія: мінімум трудових гарантій від держави, кожен працівник має сам домовлятись із роботодавцем про свої трудові права та їхній захист, заробітну плату, умови праці.

Прем’єр-міністр України таку поспішність обґрунтував необхідністю виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції» від 20 вересня 2019 року № 713/2019, положеннями якого Кабінету Міністрів України було, зокрема, доручено до 1 січня 2020 року забезпечити розроблення та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення законодавства про працю.

Звертаємо увагу, що вказаним дорученням Президента України не передбачалося скасування Кодексу законів про працю України.

За результатами опрацювання законопроєкту № 2708, з урахуванням висловлених обласними організаціями профспілок зауважень, вбачається, що прийняття його у запропонованій редакції призведе до знищення кодифікації трудового законодавства, розбалансування відповідної галузі права, звуження змісту та обсягу, а також порушення конституційних, зокрема, трудових прав працівників, суттєво обмежить права і гарантії діяльності профспілок.

Аналіз проекту Закону “Про працю” (реєстр.номер 2708) зазначає, що, згідно з інформацією з офіційного веб-порталу Верховної Ради України, законопроєкт зареєстрований 28 грудня 2019 року. Проте текст законопроєкту та супровідні документи до нього, зокрема пояснювальна записка та порівняльна таблиця стали доступні для завантаження лише 03 січня 2020 року. Законопроєкт в опублікованій редакції не направлявся для розгляду та погодження Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні.

До основних недоліків законопроєкту № 2708 можна також віднести:

- зменшення мінімальних гарантій щоденного та щотижневого відпочинку, погіршення умов, спрямованих на сприяння повноцінному відпочинку працівників (надання другого дня щотижневого дня відпочинку, як правило, підряд з загальним вихідним днем);

- зменшення кількості передбачених законом оплачуваних відпусток (щорічних основних відпусток працівникам окремих професій з особливими умовами праці, щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, відпусток працівникам, які мають дітей, соціальних відпусток), а також відпусток без збереження заробітної плати, які надаються в обов’язковому порядку;

- виключення із закону вичерпного переліку випадків, коли допускається залучення працівників до надурочних робіт, роботи у вихідні та святкові (неробочі) дні, а також відкликання з відпустки;

- скасування заборони залучення жінок, які мають дітей віком до трьох років, до надурочних робіт та роботи в нічний час;

- скасування граничних розмірів застосування надурочних робіт протягом року;

- неврегульованість питань щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень як передумови до звільнення працівника з ініціативи роботодавця;

- скасування механізмів індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;

- відсутність норми про те, що мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (проєктом пропонується встановити мінімальний оклад (тарифну ставку) у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати);

- нівелювання поняття структури заробітної плати, яка передбачає основну, додаткову зарплату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

- нормативна неврегульованість питань оплати праці працівників, зайнятих на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для життя і здоров’я, зокрема доплат за роботу у важких і шкідливих умовах праці;

- погіршення гарантованих умов оплати праці у разі виконання працівником надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові (неробочі) дні;

- виключення із закону заборони залучення жінок, що мають дітей до 3 років, до нічних, надурочних робіт;

- погіршення умов звільнення працівника у зв’язку з відмовою працювати у змінених умовах праці (для працівників, які пропрацювали у цього роботодавця менше 10 років);

- пом’якшення матеріальної відповідальності роботодавця у разі порушення строків розрахунку з працівником;

- скасування вичерпного переліку випадків, коли з працівником може укладатися договір повної матеріальної відповідальності при виконанні визначених трудовим договором робіт (у зв’язку з незастосуванням на території України акти органів державної влади і управління Союзу РСР та Української РСР з питань трудових відносин).

Перелічені та деякі інші положення законопроєкту № 2708 не відповідають приписам частини 3 статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (у даному випадку передбачених статтями 43, 45 Основного Закону).

Аналіз проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок), виявив наступне. Законопроєкт містить у собі ризики знищення профспілкового руху в України, зокрема, шляхом:

- позбавлення професійних спілок права брати участь у розгляді проєктів нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об’єднань профспілок;

- звільнення роботодавця від обов’язку зі створення умов діяльності профспілок на підприємстві, в установі, організації;

- позбавлення профспілок повноважень зі здійснення захисту трудових та соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок;

- позбавлення профспілки, до лав якої входять особи, які відносяться до керівного персоналу підприємства, установи, організації можливості виступати представником працівників у колективних переговорах;

- скасування окремих елементів механізму гарантій для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів;

- позбавлення права професійних спілок ініціювати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди;

- унеможливлення створення та діяльності первинних профспілкових організацій у навчальних закладах особами, що навчаються;

- встановлення імперативних приписів щодо організації внутрішньостатутної діяльності професійних спілок (утворення контрольних комісій за діяльністю об’єднань профспілок);

- визнання майна профспілок, їх об’єднань колишнього Союзу РСР і УРСР, розташованого на території України та яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у їх віданні, володінні та/або користуванні - державним майном.

На даний момент зменшення прав працівника тільки збільшить еміграцію з країни, про яку говорив і президент Зеленський. Оскільки при низьких зарплатах і високих тарифах працювати на “пташиних правах” стає просто не вигідно.

Ідея про те, що підприємці захочуть розвивати бізнес, якщо їх позбавити “тягаря” трудового законодавства, також піддається критиці, адже більш важливими є податкова та судова реформи, які так і не були доведені до кінця.

Крім того, зменшення соціального захисту материнства і батьківства жодним чином не підвищить рівень народжуваності в Україні, в якій зараз відбувається демографічна криза.

З ініціативи Громадської ради при Виконавчому комітеті Міської ради міста Кропивницького на спільному зібранні представників роботодавців, Громадської ради при Кіровоградській обласній державній адміністрації, громадських організацій, Громадської ради при Виконавчому комітеті Міської ради міста Кропивницького, профспілок прийнято рішення звернутись до Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини , Прем’єр-міністра України з вимогами.

Вимагаємо:

- негайно зупинити процеси законодавчого руйнування трудового законодавства і трудових прав (законопроєкт № 2708), ефективно працюючої системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (законопроєкт № 2275);

- відкликати з Верховної Ради України проєкт Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708 від 27.12.2019) та проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань професійних спілок)» (законопроєкт № 2681);

- запросити технічну місію експертів Міжнародної організації праці з метою надання консультативної допомоги в опрацюванні законодавства про працю;

- розпочати у форматі тристороннього соціального діалогу роботу над справедливою трудовою реформою спільно з всеукраїнськими репрезентативними об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців у повній відповідності з Конституцією України, міжнародними зобов’язаннями держави щодо євроінтеграційного курсу за участі експертів Міжнародної організації праці. Після підготовки законопроєкту винести його на всенародне обговорення і внести на розгляд парламенту тільки після схвалення українським народом;

- невідкладно делегувати представників Уряду до складу Національної тристоронньої соціально-економічної ради та якнайшвидше відновити її роботу з метою забезпечення розгляду актуальних питань соціально-економічного розвитку країни, збереження трудового потенціалу на основі балансу інтересів держави, бізнесу і працівників;

- невідкладно приступити до виконання зобов’язань за тристоронньою Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки;

- відновити соціальний діалог на всіх рівнях колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, де органи виконавчої влади є стороною угод і колективних договорів.

Сподіваємося на взаєморозуміння і потребу вести цивілізований діалог із представниками різних верств суспільства для запобігання соціальних конфліктів та політичних криз у нелегкий для нашої держави час.

Від імені учасників зібрання

Леонід ЛУЗАН, голова Громадської ради при Виконавчому комітеті Міської ради міста Кропивницького




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.39949 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua