МЕНЮ










class="cn_news_even">
4 квiтень 2016 - 17:31

Олеся Бушмакіна: Не хочу бути однаковою


Якщо задати в пошуковику запит "Олеся Бушмакіна", Інтернет видасть про неї інформацію на відомих "кіношних" сайтах, а ще – дуже багато посилань на пісні в її виконанні. Ця чарівна дівчина – актриса Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім. Кропивницького – різнобічно розвинена особистість і надзвичайно творча людина.

– Коли ви почали співати?

– Я співаю скільки пам’ятаю себе, тобто приблизно з чотирьох років. Співала удома на кухні, в школі, на прогулянці з друзями.

– Ви навчалися в Кіровоградському університеті ім. В. Винниченка на музично-педагогічному факультеті. А ви – корінна кіровоградка чи "чужинка"?

– Я народилася в Жовтих Водах Дніпропетровської області, та в ранньому дитинстві мене привезли у Кіровоград. Так тут і живемо.

– Який момент, день чи подію ви вважаєте визначальними для початку вашої кар’єри?

– Вісім років тому я отримала свою першу роль – партію царівни Опії в опері-сюїті Олександра Чорного "Оживають голоси скіфських курганів". Саме тоді мене запросили на роботу в наш музично-драматичний театр, з тих пір тут і служу.

– Я бачила вас у цій ролі і була приголомшена, перш за все, голосом і зовнішністю. У вас таке цікаве обличчя, його не забудеш. Ви зіграли Сільву, Наталку, Опію, Азу, Дочку. Всі ці жінки дуже різні , з різними характерами, але у вашому виконанні мають одне спільне, чого немає в багатьох гарних, але дещо "статичних" актрисах. Ви – дуже жива, енергійна, та й передаєте енергію голосу, характеру, кохання, пристрасті.

– Я намагаюся, щоб попередня роль не домінувала над новою, щоб мене в кожній ролі заново відгадували. Не хочу бути однаковою. Нещодавно працювала над однією роллю, і навіть добрі знайомі не повірили, що Дочка в "Дванадцяти місяцях" – це я.

– Так, добре ви там “замаскувалися”. Але ж так і треба, це і є індивідуальністю образу.

– Ось дивіться, Наталка – дівчина із суто українським характером. Вона весела, швидка і моторна, Сільва – горда і пристрасна, Аза – фатальна жінка.

– Чи вважаєте ви, що зовнішність для актора є визначальною для вибору "амплуа"?

– Звісно, я вважаю, що зовнішність має величезне значення для актора, вона створює його характерний образ. Але я точно знаю, що гарний актор з будь-якою зовнішностю може створити будь-який образ. Для цього є маса засобів, а коли ще допомагає працювати над образом вдумливий режисер, можна зіграти найскладнішу роль.

– Але ви все-таки зі своєю зовнішністю дещо граєте свій стереотип – молоду і симпатичну...

– Я зіграла таке собі опудало – Дочку, і кажуть, що дуже добре.

– Яка ваша роль найулюбленіша?

– Безперечно, циганка Аза.

– Про яку роль мрієте?

– Ви не повірите, але я мрію про роль, про яку мріяли всі молоді актриси всіх часів. Це – Ніна Зарєчна в чеховській "Чайці".

– У нас хороший колектив, працюємо злагоджено, кожний актор має можливість розкрити весь свій талант.

– Які плани на найближче майбутнє?

– У неділю їдемо на гастролі в Чернігів, Умань. Веземо "Сорочинський ярмарок" та "Азу".

– Вдалих вам гастролей та щирих шанувальників!

Розпитувала Олена КЛАССОВА




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



Погода, Новости, загрузка...
pgt 0.38528 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua