МЕНЮ










class="cn_news_even">
8 квiтень 2016 - 09:44

Подарунок від Ярослава


Кілька років тому моя знайома розповідала, як після концерту Ярослава Страшного в обласній філармонії почула захоплену тираду якоїсь жіночки на зупинці: "Боже, я й не знала, що у нас є такий співак!" Останній сольник на сцені філармонії, що його Ярослав запропонував публіці на честь свого 30-річчя, засвідчив, що про ТАКОГО співака місто знає! Бенефіс лауреата міжнародних конкурсів, соліста академічного театру музики, пісні і танцю "Зоряни" Ярослава Страшного не пройшов непоміченим. Майже кожен номер супроводжувався бурхливими оплесками публіки. Того вечора аплодисменти і квіти були найголовнішими подарунками молодому ювіляру. Офіціозу майже не було. Вручили кілька грамот від імені влади з традиційними побажаннями. А керівник "Зорян" народна артистка України Антоніна Червінська не шукала гарних слів. Вони народжувалися самі.

До речі, хоч співак і вважається солістом "Зорян", музичний супровід може бути різним. Принаймні у сольному концерті його супроводжував філармонійний ансамбль "Єлисавет-ретро" під керуванням Валерія Федчишина, а також "музики зі сторони" – ансамблі “Новий день”, "Живий звук". Причому музичні колективи не тільки супроводжували спів талановитого баритона, котрий не забув включити до свого репертуару пісні на вірші своєї мами Марії Балашової "Мамині жоржини" і "Царівна-осінь", а також мелодії з репертуару свого кумира народного артиста СРСР Мусліма Магомаєва (не побоявся навіть заспівати неперевершену в авторській інтерпретації Мусліма арію Фігаро із "Севільського цирульника"), але й дарували Ярославу свою музику. Адже ювілей! Зокрема, ансамбль "Єлисавет-ретро" (з яким Ярослав, до речі, виконав безсмертні хіти "Закоханий солдат" й “Іспанське болеро”) не обійшов увагою свого улюбленого короля танго Астора Пьяццолу. Та й без "Української польки" в аранжуванні колишнього керівника колективу Миколи Кваші не обійшлося. Участь у сольному концерті модельного агентства "Мікс-Моделс", – як на мене, данина сучасним музичним шоу. Мене такі штучки, між нами дівчатками, ніяк не колихають. Але ж це бенефісний концерт молодого (30 літ) виконавця. Директор філармонії Микола Кравченко, без дозволу якого у філармонії і муха не пролетить, запевнив, що в даному випадку він "умив руки, як Понтій Пілат", давши повну свободу дії талановитому вокалісту. Гра варта свічок, хоч… без ложки дьогтю я не обійдуся. Початок концерту нас з подругою, між іншим, щирих шанувальниць Страшного, дещо насторожив. Справа у тому, що вже кілька сезонів, якщо мені не зраджує пам’ять, в репертуарі співака міцно прижилися пісні "Очі волошкові" і "Ґандзя". Прекрасні пісні. Але варто все-таки освіжити репертуар. Так мені здається.

Та загалом, сольний концерт Ярослава Страшного, його артистизм, природність, елегантність – це ще один привід пишатися нашою філармонією і нашим талановитим містом.

Валентина ЛЕВОЧКО




Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



Погода, Новости, загрузка...
pgt 0.3539 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua