МЕНЮ










5 жовтень 2011 - 13:33

Різні можливості - рівні права


У Кіровограді почали активно впроваджувати інклюзивну освіту. У середині дев’яностих років про інклюзивну освіту говорили лише як про експеримент. Нині це – одна зі складових державної політики, спрямованої на забезпечення права на здобуття якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами та їхню соціальну адаптацію.

У багатьох містах України – Львові, Сімферополі, Феодосії, інклюзивна освіта активно впроваджується уже протягом кількох років, функціонує близько чотирьохсот загальноосвітніх шкіл, в яких діти з особливими потребами спільно навчаються зі звичайними дітьми, працює близько 40 навчально-реабілітаційних центрів для дітей з порушеннями психофізичного розвитку, відкриваються спеціальні групи в дошкільних закладах загального типу. У Кіровограді про необхідність запровадження інклюзивної освіти розмови ведуться років десять, однак тільки нинішня влада почала робити для цього реальні кроки – зокрема, створено інклюзивні класи в ЗОШ №35, організоване сумісне перебування дітей, хворих на ДЦП, в дитячих садках №№67 та 47. Водночас у ході реалізації цього важливого соціального проекту виникають певні проблеми. Саме для того, аби їх визначити та намітити шляхи розв’язання, міська влада спільно з Кіровоградським міським центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді й обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського провела в середу «круглий стіл» на тему «Інклюзивне середовище для дітей із ДЦП: медико-соціальний, психолого-педагогічний та духовний аспекти». У заході взяли участь заступник міського голови Лариса Андреєва, старший викладач кафедри корекційної педагогіки інституту післядипломної освіти Рустам Тараненко, директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Олег Краснокутський, єпископ Кіровоградський та Голованівський преосвященний Марк, науковці, лікарі, педагоги, студенти, соціологи й психологи.

– Для нас надзвичайно важливо створити для дітей з особливими потребами умови, в яких вони могли б повноцінно розвиватися, спілкуватися з однолітками, відчувати себе на рівних з іншими, – підкреслила на початку зустрічі Лариса Андреєва. – Ми розпочали реалізацію проекту впровадження інклюзивної освіти в дошкільних, загальноосвітніх закладах, працюємо над створенням центру реабілітації для дітей-інвалідів. Однак при цьому в нас викликає тривогу той факт, що серед жителів нашого міста ці ідеї не завжди знаходять підтримки. Тож наша мета – донести до всіх кіровоградців істину, що діти з особливими потребами – такі ж діти, як й інші, вони не повинні відчувати себе ущербними, мають таке ж право на повноцінне навчання, спілкування з ровесниками. Також ми хотіли б почути під час цього «круглого столу» ідеї, поради від фахівців, як краще організувати процес інклюзивної освіти, побажання від батьків дітей з особливими потребами.

Учасники зібрання активно долучилися до розмови. Так, директор ЗОШ №35 Тарас Бабак поділився досвідом впровадження інклюзивних методів освіти. Нагадаємо, що спочатку батьки звичайних дітей виступали проти відкриття інклюзивних класів у цій школі, оскільки передбачалося змінити її назву та статут (це, відповідно, була обов’язкова умова зміни штатного розпису навчального закладу, введення додаткових посад, необхідних для роботи з дітьми-інвалідами). Однак у серпні профільне міністерство видало постанову про відкриття інклюзивних класів, що дозволило уникнути зміни назви школи. Зараз у двох класах діти, хворі на ДЦП, навчаються спільно зі здоровими дітьми. За словами Тараса Бабака, це дає позитивний результат, причому дітки з особливими потребами швидко знайшли спільну мову зі звичайними школярами. Однак є й певні проблеми. Зокрема, до впровадження інклюзивної освіти виявилися недостатньо готовими вчителі, яких ніхто в свій час не навчав в інститутах, як поводитися з дітьми з особливими потребами, готувати для них навчальні програми. Крім того, через недосконалість нормативно-правової бази немає можливості ввести нинішнього року штатні одиниці реабілітологів, дефектологів, спеціальних медичних працівників, асистентів вчителів, які б здійснювали супровід дітей-інвалідів. Не всюди вирішені питання вільного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями.

Про особливості роботи з дітьми, хворими на ДЦП, поділився головний лікар міської дитячої лікарні Василь Хорощак, який має значний досвіт роботи у сфері реабілітології, а Олег Краснокутський розповів про волонтерський напрямок роботи очолюваного ним центру. Олег Володимирович запропонував на базі медичного коледжу створити студентську соціальну службу, що здійснювала б соціальний супровід діток, які поки що не мають змоги відвідувати школи чи дитсадки. А завідувач міської психолого-медико-педагогічної консультації Олена Дорошенко висловила пропозицію розглянути можливість підготовки вчителів-реабілітологів, дефектологів на базі Кіровоградського педагогічного університету. Ряд конкретних пропозицій висловили представники громадських організацій, батьки дітей з особливими потребами.

Наостанок Лариса Андреєва зазначила, що проведення «круглого столу» принесло конкретну користь, адже було озвучено ряд проблем, про які раніше не згадували, висловлено слушні пропозиції, які влада візьме на озброєння, визначено напрямки подальшої роботи в плані запровадження інклюзивної освіти.



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.35893 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua