МЕНЮ










1 листопад 2019 - 14:48

Місто митців


Зазвичай в останні дні жовтня в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна проходять заходи із вшанування пам’яті художника архітектури, видатного єлисаветградського зодчого рідного дядька професора живопису Олександра Осмьоркіна – Якова Васильовича Паученка (1866 -1914), якому судилося стати одним з творців історичного центру сучасного міста Кропивницького.

Нині в рамках музейного мистецького проекту «Виставка одного твору» в залі, де експонується фотовиставка «Архітектор Яків Паученко та його місто» до 265-річчя заснування нашого обласного центру, презентовано портрет Якова Паученка роботи відомого українського скульптора Віктора Френчка (1949-2019), виготовлений митцем до 150-річчя з дня народження архітектора та подарований у 2017 році до музейної колекції.

З музеєм Віктора Френчка пов’язували теплі, дружні стосунки та творча співпраця. Пам’ятною для багатьох художників, архітекторів, мистецтвознавців, журналістів та фотографів і просто шанувальників образотворчого мистецтва стала проведена 2016 року музеєм разом зі скульптором в його творчій майстерні оригінальна культурно-мистецька акція до Дня художника, окрасою якої була авторська серія фотопортретів майстра, виконана відомим фотографом, членом Національної спілки журналістів України Олександром Шулешком, які, змішуючись з людьми та скульптурними творами, заполонили простір майстерні та подвір’я, створюючи фантастичну атмосферу непередбачуваних образних ілюзій. Саме унікальний відеозапис цього своєрідного перформансу й було продемонстровано під час відкриття виставки.

Головною подією тоді стала презентація підготовленого музеєм каталогу «Мовою пластики. Віктор Френчко про життя і мистецтво» із серії «В майстерні художника». На сьогодні – це єдине комплексне видання про творчість скульптора Віктора Френчка, який віддав нашому краю весь свій талант, вкладаючи частинки душі та серця в кожний мистецький витвір. Сподіваємося, що слова міського голови Андрія Райковича під час прощання з митцем (який, зустрівши свій 70-річний ювілей, раптово пішов з життя 13 вересня 2019 року), стануть реальністю: «Кропивницький зазнав великої втрати. Роботи майстра стали вже частиною історії міста. Тож ми обов’язково увіковічнимо пам’ять Віктора Френчка у повному каталозі його творчості, який підготуємо і видамо наступного року».

Над портретним образом архітектора Якова Паученка художник працював більше року – ознайомлювався з особливостями його життя, вивчав рідкісні фотоматеріали з фондів музею, неодноразово приносив на обговорення з фахівцями історії життя зодчого начерки та скульптурні ескізи майбутнього портрета. В кінцевому результаті постав живий, емоційний, означений художньою вишуканістю і навіть деякою епатажністю образ творця нашого міста, про якого газета «Голос Юга» в 1914 році писала, що «він дав перші уроки художньої архітектури в нашому місті». Архітектор Яків Паученко прожив коротке життя – 48 років, помер 29 жовтня 1914 року, похований на Петропавлівському кладовищі, якого зараз не існує, і могила його зникла під фундаментами новобудов. Але зосталося місто, одна з центральних вулиць якого віднедавна носить його ім’я.

Виконаний в класичній формі медальйона барельєфний профіль зодчого в імпозантному капелюсі за задумом автора відображає образ людини-творця, сповненої мистецьких задумів, творчих пошуків та оригінальних художніх відкриттів епохи модерну, в яку жив та працював Яків Паученко. Віктор Френчко, розповідаючи на одній із зустрічей з науковцями музею про свій вибір форми портретного образу, зазначив, що, розглядаючи фото різних років, його увагу привернули декілька знімків Я.Паученка, зокрема з родиною на подвір’ї його будинку, з племінником О.Осмьоркіним у фотоательє Харлаба, з сестрою Олімпіадою в сцені домашнього театру та під час перебування в місті П’ятигорську, в яких він поставав живою людиною, сповненою руху та енергії, елегантної та дещо театральної пози, неначе демонструючої «Я» художника.

Портрет Якова Паученка – не перша і не остання зустріч Віктора Френчка з творчістю зодчого. У 2011 році Віктор Васильович створив камерний меморіальний комплекс пам’яті лікаря Самуїла Вайсенберга (1867-1928), розміщений на будинку, в якому той жив і працював. Автором проекту будівлі, сповненої бравурних барокових нот, є архітектор Яків Паученко. Звертає на себе увагу тонке відчуття скульптором архітектурної мови минулого та делікатність, з якими він підійшов до своєї роботи. Це допомогло йому органічно вписати сучасну композицію з двох овальних форм в будівельний простір пам’ятки архітектури кінця ХІХ століття, зберігаючи її художню цілісність. А в 2018 році скульптор Віктор Френчко виконав меморіальну дошку, присвячену відомій меценатці, засновниці комплексу міської лікарні Червоного Хреста святої Анни – Ганни Дмитрян (1845-1913), барельєф якої, сповнений глибокої художньої виразності, посів почесне місце на стіні дивовижного архітектурного витвору Якова Паученка.

Ось така спадкоємність поколінь. Зодчому Якову Паученку випало творити архітектуру будівель історичного центру нашого міста, а скульптору Віктору Френчку – увічнити пам’ять про видатних людей, які жили та працювали в цих будівлях. Тож представлена виставка в музеї є символом пам’яті художників минулого і сучасного, яких поєднала невтомна творча праця з перетворення міста над Інгулом на осередок краси та історичної пам’яті заради майбутнього.

Андрій НАДЄЖДІН, заслужений художник України провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.Осмьоркіна



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.38522 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua