МЕНЮ










13 жовтень 2016 - 16:35

Марафон вдячності оборонцям Батьківщини


Напередодні Дня захисника України, 12 жовтня, в обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. М. Л. Кропивницького пройшов благодійний марафон "Серця, опалені війною".
Він став першим подібним заходом у нашому місті й виявився не глевким млинцем, вразив учасників своїм розмахом і виявив найкращі риси земляків. Добре, що цей доброчинний захід знімали оператори наших місцевих телеканалів. Повну його версію побачать телеглядачі каналу “Кіровоград”.
Перед театром учасників благодійного заходу зустрічав військовий оркестр 3-го окремого полку спеціального призначення. У фойє театру серед амуніції та військового одягу організатори поставили скриньки для пожертв на лікування поранених у зоні проведення АТО бійців з Кропивницького й до кінця марафону зібрали декілька тисяч гривень.
На захід прийшли колишні й теперішні військовики, учасники АТО, їхні рідні, родини полеглих на сході країни бійців, волонтери й меценати, міські та обласні урядники. До всіх їх на сцену зі своїм власним віршем "Якби в мене були крила" про нинішню війну з російсько-терористичними військами вийшов 14-річний Денис Бірзул. Після чого про початок благодійної акції, ініціатором проведення якої став міський голова Кропивницького Андрій Райкович, оголосила її ведуча та автор сценарію радник міського голови Євгенія Шустер.
Шана полеглим і живим
Андрій Райкович разом із секретарем міської ради Андрієм Табаловим привітали з прийдешнім святом рідних усіх 46 загиблих на сході країни земляків і, подякувавши їм за подвиг їхніх близьких, вручили кожній родині примірник другого видання спогадів про полеглих кропивничан "За Україну, за її волю, за народ", збірку поезій Дениса Бірзула "…А війну розітру в долоньці" та кошти. Вшанував піснею "Пливе кача по Тисині…" полеглих і муніципальний камерний хор під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Любовича.
На кін нашого театру-красеня піднялися голова ОДА Сергій Кузьменко та голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, які привітали всіх присутніх з прийдешнім державним святом – Днем захисника України та подякували учасникам антитерористичної операції за їхні подвиги і всім жителям наших області й міста, які допомагали й допомагають армії. А також вручили нагороди учасникам АТО: орден "За мужність" ІІІ ступеня отримав старший сержант Сергій Волощук, медалі "Захиснику Вітчизни" – сержант Олександр Касап і солдат Єгор Коротков.
Вороги назвали їх кіборгами
Ведуча марафону розповіла про початок війни на сході, про наші втрати, зокрема 3-го окремого полку спеціального призначення в боях на українсько-російському кордоні 2014 року. Окрім загиблих, там було й багато поранених, п’ятеро з яких опинилися в полоні у росіян, де їх прооперували. Згодом, уже в Україні, цих бійців лікували в столичному госпіталі. Усіх їх Євгенія Шустер запросила на сцену разом з рідними і розповіла про їхні долі, про те, як їх чекали вдома і як їм живеться нині. А також відзначила надзвичайну скромність цих бійців: їй ледве вдалося витягти з них хоча б щось про те, чого потребують вони та їхні родини. І виявилося, що одному з них треба оформити закордонний паспорт, бо потребує лікування за рубежем, а вистоювати в чергах через поранення йому важко. Іншим – необхідні ремонт в оселях та встановлення автономного опалення.
І ці бажання почали здійснюватися! А їхніми виконавцями стали начальник управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області Володимир Гончаренко, директор м’ясокомбінату "Ятрань" Наталя Артеменко, керівники будівельних організацій Петро Ларжевський і Микола Осокін, депутати міської ради Кропивницького Дмитро Терзов, Катерина Шамардіна і Тетяна Волкожа.
Розповіла ведуча марафону і про родину офіцера-спецпризначенця, який нині служить в зоні АТО, та про те, що його син потребує дороговартісного лікування. Разом з дружиною офіцера Іриною не сцену вийшов народний депутат України Костянтин Яринич, який запевнив, що зробить усе можливе, щоб маленький Єгор одужав, а також вручив його мамі сертифікат на лікування сина.
Не лишився осторонь потреб кропивницьких спецпризначенців і Андрій Райкович. Він передав завідувачеві їдальні 3-го окремого полку спецпризначення Тетяні Бородіній, знаній у місті волонтерці й громадській діячці, сертифікат на технічне обладнання для їдальні.
Хоч у війни
й не жіночий лик…
Разом з чоловіками на сході України воюють і жінки, серед них – і наші землячки-медики, які порятували чимало бійців, самі часом наражаючись на смертельну небезпеку. Двох з них, санінструкторів Оксану Танцюру й Оксану Безух, яких командування відпустило до Кропивницького саме на благодійний марафон "Серця, опалені війною", Євгенія Шустер запросила на сцену.
Жінки, як і всі ті, хто пройшов війну, говорили мало, але дуже переконливо – про цінність життя, біль від втрат і прагнення миру. І хто, як не інші жінки, могли їх найбільше зрозуміти! Тож до них піднялися депутати міської ради Валентина Яремчук і Анна Ніжнікова, привітали зі святом, подякували за їхню важку роботу на війні й піднесли їм подарунки.
Слідом за названими медиками перед присутніми в театральній залі постали дружини полонених земляків Юлія Корінькова та Катерина Глондар. Ледь стримуючи хвилювання, вони побажали всім мирного життя й сказали, що чекають на повернення своїх чоловіків і просять усіх присутніх у залі молитися за них. Цими жінками взявся опікуватися заступник директора автопідприємства "Олікс" Віталій Вінницький, який вручив їм матеріальну допомогу.
І ще одна жінка побувала на сцені – маленька Даша Ємельянова, донька пораненого учасника АТО старшини Сергія Ємельянова, яку мучить важка хвороба. Напередодні марафону дівча розповіло, що мріє про іграшковий візочок для ляльки, в також побувати в театрі. Нею тепер опікується депутат міської ради Олександр Шамардін, який тут же виконав бажання дівчинки – подарував їй іграшковий візочок та квитки на вистави в театр, а її батькові, Сергієві Ємельянову, передав гроші на ремонт дитячої кімнати.
Перед АТО в них був Афган
Серед перших добровольців, які заполонили військкомати на початку війни на сході країни, було чимало тих, хто воював у Афганістані. Однак багатьох з них не брали до війська через те, що їм уже перевалило за п’ятдесят років. Один із цих ветеранів – голова обласної організації Всеукраїнської асоціації інвалідів АТО Сергій Лещик, якого на сході називали не інакше як "Лєший". Чоловік розповів, як зо два десятки разів йому відмовляли у призові. Тоді афганці вирішили обійти віковий ценз і почали записуватися до батальйонів територіальної оборони, три з яких – 17-й, 34-й і 42-й – було сформовано в наших місті й області.
Сергій Лещик повідомив, що і в Афганістані, і на сході України служив з Євгеном Чайкою, який пішов на війну, маючи вдома хворого сина і дружину, і на Донбасі зазнав тяжкого поранення, тож тепер і сам потребує лікування. До того ж, через невиплачену повністю суму за квартиру один з банків мав намір відібрати її в родини.
Євгенія Шустер повідомила Євгенієві Чайці та його дружині Наталії, що банк розпочав вирішувати проблему та що вони можуть повертатися до своєї квартири. А президент нашої регіональної Торгово-промислової палати Ірина Саєнко від усіх жінок Кропивницького подякувала Наталії Чайці за її стійкість і жертовність та передала сертифікат на отримання фінансової допомоги.
Спочатку дбають про поранених, а вже потім про себе
На війні неможливо обійтися без медсестер і лікарів. Щойно почалися бойові дії на сході країни, як з медичних закладів України хто добровільно, а хто за призовом почали прибувати в окуповані райони Донецької і Луганської областей медичні працівники. Не маючи бойового досвіду, вони вчилися надавати першу медичну допомогу й робити операції в бойових умовах. Двох із таких людей ведуча заходу попросила піднятися на узвишшя, щоб весь зал побачив цих героїв.
Першим вийшов Костянтин Головецький, який служив медиком у 3-му окремому полку спецпризначення і брав участь в обороні Донецького міжнародного аеропорту та в боях під Краматорськом. Він має два поранення, йому видалено нирку, але не жалкує про те, що йому випала така доля. Коли вже вдома в нього питали, чого він потребує, то ледве дізналися, що той давно збирає гроші на власну квартиру. Але так і не зібрав необхідної суми. Голова ОДА Сергій Кузьменко фінансово допоміг героєві-атовцю, тож через декілька днів Костянтин Головецький уже матиме власне житло.
Другим учасники благодійного марафону побачили нашого земляка Івана Фендака, який до мобілізації працював хірургом в обласній лікарні. На війні він зазнав тяжкого поранення руки, надаючи під час мінометного обстрілу медичну допомогу пораненому бійцеві, через що потребує тривалої реабілітації й не може займатися своєю улюбленою справою. На допомогу чоловікові прийшла генеральний директор ТОВ "Друкмаш-Центр" Людмила Шубіна, яка вручила йому сертифікат на фінансову допомогу для лікування в реабілітаційному центрі, що в селі Модричі Львівської області.
Історії кохання й відданості
Серед учасників АТО є й такі, що воюють цілими родинами. Наприклад, наші земляки Танцюри, Блохіни, Кречки, Левчуки, Коліньки, Ляховецькі. Є й ті, які познайомилися на війні та побралися. Трапляються випадки, коли бійці за дружин беруть волонтерів, медичних працівників, що за ними доглядали й виходжували їх. Юрій Дембровський потрапив до нашого шпиталю на лікування. І впала йому у вічі медсестра Інна Шеремета, їй з часом він і освідчився. Тепер вони – родина, а Інна – уже при надії.
Євгенія Шустер, покликавши молоду дружину на сцену, розповіла, що в їхньому домі немає телевізора. І тут-таки учні професійного ліцею імені Героя Радянського Союзу О. С. Єгорова винесли на сцену новенький імпортний пристрій для приймання телевізійних передач. А директор ліцею Микола Корецький розповів, що гроші на нього учні заробили, продаючи спечені ними пиріжки під час святкування Дня міста Кропивницького. Окрім телевізора, вони презентували молодій родині ще й цілий кошик саме таких пиріжків!
Наступна історія, яку розповіла ведуча, сповнена трагізму й жертовності. У нашому місті живуть двоє хлопців, Петро і Юрій Ґедзі, батько яких служив заступником командира прикордонної застави і 1997 року загинув від кулі контрабандиста. Тоді Петрові було три роки, а Юрієві – три дні. Невдовзі після загибелі батька померла і їхня матір. Виростили хлопців їхні дідусь і бабуся. І тепер їм усім уже затісно жити в одній квартирі. З огляду на це Андрій Райкович вручив бабусі Тетяні Миколаївні ордер на квартиру для її онуків. А депутат міської ради Ігор Голофаєв надав кошти на ремонт в ній.
Бійці волонтерського фронту
І на телебаченні, і в газетах та публікаціях на різноманітних сайтах уже багато сказано про те, що українське військо не вижило б у перший рік війни без допомоги волонтерів, усіх небайдужих українців, які зносили у волонтерські пункти харчі, одяг, ковдри й інші речі, необхідні на фронті. Армію волонтери продовжують підтримувати й нині.
У Кропивницькому волонтерів чимало, вони створили громадські організації, аби ефективніше надавати допомогу нашому війську. Під час благодійного марафону "Серця, опалені війною" на сцену піднялися деякі з них, керівники і члени згаданих громадських організацій. Це – Тетяна Бородіна ("Кіровоград волонтерський"), Оксана Червона ("Армія SOS Кіровоград"), Наталія Салімова ("Мобільна волонтерська група"), Анна Колєва та Ірина Давидова (волонтерський психолого-реабілітаційний центр "КОМ-ПАС"), Інна Колпак ("Серця матерів"), Тетяна Сила ("Тільки разом ми Сила") і Володимир Муравйов ("Самооборона-Кіровоград").
На їхні та інших волонтерів заклики містяни приносили й приносять те, чого потребували й потребують військові. Зараз уже настала холодна пора року, тож Інна Колпак оголосила про необхідність пошиття для вояків теплих головних уборів. На це прохання, як і раніше, відгукнулася керівник швейної фабрики "Мрія Є" Інна Чижик. І рулон тканини для пошиття легких теплих шапок прямо зі сцени понесли у волонтерський пункт. Волонтер-психолог Анна Колєва, що працює в шпиталі Кропивницького, розповіла, як їй та її колегам довелося переконувати представників влади в необхідності налагодження психологічної допомоги бійцям, які повертаються з війни. Одним з тих, хто одразу зрозумів потребу в такій допомозі, став нині секретар міської ради Андрій Табалов, який підтримав цей рух. А під час благодійного марафону передав Анні Колєвій сертифікат на кондиціонер для волонтерського психолого-реабілітаційного центру "КОМ-ПАС".
Оксана Червона розповіла, що наш земляк дев’ятнадцятирічний Олександр Півнєв, який пішов з військового вишу на війну, де втратив ногу, невдовзі приїде додому. Через деякий йому до ноги прикріплюватимуть протез, а поки що він повертається у квартиру на третьому поверсі дев’ятиповерхівки, де мешкає з мамою й сестрою. Волонтер звернулася з проханням до добротворців, аби ті придбали йому хоча б однокімнатну квартиру на першому поверсі, щоб хлопець протягом часу до встановлення протезу міг виходити на свіже повітря.
На проблему хлопця одразу відгукнулася Людмила Шубіна, яка сказала, що надасть йому інвалідний візок та інший реманент, необхідний для перенесення пораненого бійця. Сподіваємось, що й окрему квартиру він невдовзі матиме.
Мистецький військово- цивільний десант
Наприкінці благодійного заходу до театральної зали увійшов військовий оркестр 3-го окремого полку спецпризначення. Зайшов, граючи одну із сучасних українських композицій. Слідом за оркестром перед залом постав і Андрій Райкович, який подякував усім присутнім за участь у доброчинному марафоні й побажав миру Україні. А ще вручив художньому керівникові й диригентові військового оркестру сертифікат на нову акустичну систему.
Слід сказати і про тих, хто протягом усього марафону співав, грав і танцював для його учасників благодійного заходу з нагоди Дня захисника України, який країна відзначатиме 14 жовтня разом з днем святої Покрови Пресвятої Богородиці, Днем Українського козацтва і днем створення Української повстанської армії.
Окрім муніципального камерного хору, виступили також хореографічний ансамбль "Світанок", прапорщик Борис Бурага та його син Владислав проспівали пісню "Еще не остыл автомат", фронтовий бард Володимир Бурко, чий син Євген загинув під час проведення АТО, – пісні "Повернись живим" та "Молитву до матері", а лікар-анестезіолог обласної лікарні Остап Сабат виконав пісню з репертуару гурту "Океан Ельзи".
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА



Додати коментарі:
Ім’я

E-mail

Домашня сторінка

sty02 sty12 sty01 sty13 sty08 sty07 sty09 sty05 sty00 sty06 



pgt 0.39281 сек. / запитів: 7 / sitemap / Copyright © "Вечiрня газета" 2001-2015
Всі матеріали, розміщенні на сайті "Вечірня газета", є власністю сайту.
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання (hyperlink) на www.vechirka.com.ua